Постанова № 30895537, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 квітня 2013 року 11 год. 03 хв. № 826/3487/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укренергоналадкавимірювання" до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та протиправними дій і рішення відповідача та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 22 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 березня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укренергоналадкавимірювання" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач) про визнання незаконними і протиправними дій відповідача, що полягають у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу від 27 лютого 2013 року № 441 (також далі - оскаржуваний наказ), а також визнання незаконним і протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки складений відповідачем без достатніх на те підстав, у зв'язку з чим перевірку позивача проведено незаконно.

Відповідними ухвалами суду від 19 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та відмовлено в задоволенні клопотання законного представника позивача про забезпечення позову.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 01 квітня 2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 27 лютого 2013 року оформлено оскаржуваний наказ, яким, на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), прийнято рішення провести документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із приватним підприємством "Фріланс" (також далі - ПП "Фріланс") за період із 01 по 31 липня 2011 року.

На виконання оскаржуваного наказу, відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2013 року № 600/22-409/33787657 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість (також далі - ПДВ) по фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП "Фріланс" за період із 01 по 31 липня 2011 року (також далі - акт перевірки).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання незаконними і протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, а також визнання незаконним і протиправним та скасування оскаржуваного наказу, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з викладених положень, податковий орган має право провести документальну позапланову перевірку платника податків у разі ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідач звернувся до позивача із письмовим запитом від 28 листопада 2012 року № 12816/10/22-505, у якому просив протягом десяти днів, що настають за днем надходження запиту, надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин позивача із ПП "Фріланс" за липень 2011 року.

Листом від 27 грудня 2012 року № 631/12 позивач надав відповідачу відповідь на письмовий запит, з якої вбачається, що позивач не надав будь-яких пояснень та їх документарного підтвердження щодо відносин із ПП "Фріланс", а лише повідомив відповідача про те, що такі пояснення та відповідні документи уже надавались в минулому.

Згідно з підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З викладених положень вбачається, що за наявності передбачених положеннями ПК України підстав податковий орган має право направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, у якому повинно бути зазначено посилання на норми закону, згідно з якими податковий орган має право на отримання такої інформації, підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши зміст письмового запиту, суд з'ясував, що у ньому міститься посилання на норми закону, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, та перелік первинних документів, які необхідно надати на підтвердження запитуваної інформації, а також зазначено, яку саме інформацію просить надати відповідач.

До того ж, у матеріалах справи міститься копія акту від 14 грудня 2011 року № 2102/236-36917518 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Фріланс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період із 01 грудня 2010 року по 31 серпня 2011 року, отримання якого стало підставою для направлення відповідачем письмового запиту.

Таким чином, за переконанням суду, отримавши письмовий запит, позивач повинен був надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, таких дій позивачем не вчинено, що, у свою чергу, свідчить про правомірність оформлення відповідачем оскаржуваного наказу.

При цьому, слід зазначити, що оскарження позивачем наказу відповідача на проведення перевірки уже після проведення такої перевірки, складання акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року № 0001852240, за переконанням суду, за своєю суттю є висловленням незгоди з висновками такої перевірки та вказаним податковим повідомлення-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укренергоналадкавимірювання" до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та протиправними дій і рішення відповідача та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укренергоналадкавимірювання" до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та протиправними дій і рішення відповідача та скасування рішення відповідача.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 25 квітня 2013 року