Постанова № 30895515, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 квітня 2013 року 12 год. 16 хв. № 826/3577/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер-Трейд" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 22 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 березня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (також далі - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (також далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 09 січня 2013 року № 0000042320 та № 0000052320 (також далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваними рішеннями відповідач протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (також далі - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у загальному розмірі 2230744,50 грн. та від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 6387378,00 грн.

Ухвалою суду від 20 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 02 квітня 2013 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки складені відповідачем у зв'язку із виявленням у ході перевірки позивача порушень ним чинного податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 19 грудня 2012 року складено акт № 1476/40-50/23-20/31454383 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем:

- завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 7874541,00 грн., у тому числі за: серпень 2012 року - 1487163,00 грн.; вересень 2012 року - 6387378,00 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (також далі - ПК України);

- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2012 року у розмірі 1487163,00 грн., чим порушено п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України.

На підставі акту перевірки, 09 січня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000042320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з ПДВ у розмірі 1487163,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 743581,50 грн.; № 0000052320, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 6387378,00 грн.

За результатами розгляду скарги в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржувані рішення залишено без змін.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

В акті перевірки зазначено, що причиною виникнення у позивача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є здійснення позивачем у серпні-вересні 2012 року експортних операцій.

Загальний обсяг експортних операцій у серпні 2012 року склав 974508095,00 грн. За результатами попередньої перевірки позивача, оформленої актом від 19 листопада 2012 року № 1314/40-50/23-20/31454383, в частині експортних операцій за серпень 2012 року порушень не виявлено.

Загальний обсяг експортних операцій у вересні 2012 року склав 701653094,00 грн. При перевірці експортних операцій не виявлено розбіжностей з інформацією комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України.

Перевіркою виявлено, що основним видом діяльності позивача є купівля насіння соняшника на території України та надання його у переробку олійно-екстракційним заводам на давальницьких умовах. Продукти переробки у подальшому реалізуються як на території України, так і за її межами.

За результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не виявлено.

Перевірками операцій з придбання (спорудження) основних фондів, зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій, введення (часткове введення) в експлуатацію об'єктів будівництва, операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей (також далі - ТМЦ), не реалізованих на час проведення перевірки, а також операцій із здійснення попередньої оплати за ТМЦ, порушень не виявлено.

При цьому, у ході перевірки не проводилась інвентаризація основних фондів, ТМЦ, коштів тощо.

За результатами перевірки не виявлено наявність фінансово-господарських відносин позивача з платниками, установчі, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. Серед постачальників позивача не виявлено суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит, не задекларували податкові зобов'язання та/або здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (не мають мети настання реальних економічних наслідків).

Разом з тим, як зазначено в акті перевірки, у ході перевірки відповідачем виявлено розбіжності у податковій звітності позивача, а саме завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань контрагентами за вересень 2012 року.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, зазначені в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства є невмотивованими, оскільки, ґрунтуються виключно на обставинах, встановлених у ході перевірки контрагентів позивача, а саме: приватного підприємства "Трейд-Інвест-Агро" (також далі - ПП "Трейд-Інвест-Агро"), приватного підприємства "Форвард Л" (також далі - ПП "Форвард Л"), фермерського господарства "Ялинівське 2007" (також далі - ФГ "Ялинівське 2007") та товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Інвест-Агро" (також далі - ТОВ "Рост-Інвест-Агро").

Висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача обумовлені неможливістю проведення зустрічних звірок ПП "Трейд-Інвест-Агро" та ФГ "Ялинівське 2007".

До того ж, зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки не досліджено та не надано оцінку первинним документам, складеним позивачем у ході та за результатами його фінансово-господарської з переліченими суб'єктами господарювання.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Крім того, згідно з п. 71 рішення Європейського Суду з прав людини (п'ята секція) від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати повторно ПДВ разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Викладені положення та обставини, за переконанням суду, свідчать про неможливість понесення відповідальності одним платником податків за іншого.

До того ж, у ході судового розгляду справи представниками позивача суду надано докази на підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами.

Зокрема, представником позивача у судових засіданнях суду надано повні комплекти первинних документів, якими підтверджується реальність фінансово-господарських відносин позивача із ПП "Трейд-Інвест-Агро", ПП "Форвард Л", ФГ "Ялинівське 2007" та ТОВ "Рост-Інвест-Агро", а саме копії договорів поставки, рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, складських квитанцій, податкових накладних, а також документів на підтвердження подальшої реалізації та/або використання у своїй господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проаналізувавши в сукупності викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про помилковість зазначених в акті перевірки висновків відповідача та, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер-Трейд" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішень відповідача.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 09 січня 2013 року:

- № 0000042320, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кернер-Трейд" (ідентифікаційний код 31454383) зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1487163,00 грн. (Один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч сто шістдесят три гривні 00 копійок) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 743581,50 грн. (Сімсот сорок три тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня п'ятдесят копійок);

- № 0000052320, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кернер-Трейд" (ідентифікаційний код 31454383) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6387378,00 грн. (Шість мільйонів триста вісімдесят сім тисяч триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

3. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 25 квітня 2013 року