Рішення № 30893752, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5731/13 16.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4.802,17 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5731/13 та призначено до розгляду на 16.04.2013.

У судове засідання 16.04.2013 представник позивача не з'явився, проте 08.04.2013 через канцелярію суду від позивача отримано заяву, в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги та клопоче розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 16.04.2013 через канцелярію подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти стягнення з нього суми страхового відшкодування в розмірі 4.802,17 грн. та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 16.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Климець Оксаною Михайлівною (далі - страхувальник) 08.05.2012 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1309-12-00096 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «ВАЗ 21134», державний номер ВХ 3342 ВВ.

У м. Львові 16.10.2012 на перехресті вул. Городоцька/вул. Авіаційна сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу ««ВАЗ 21134», державний номер ВХ 3342 ВВ, який належить на праві власності Климець Оксані Михайлівні та перебував під її керуванням, та транспортного засобу марки «Деу Ланос», державний номер ВС 1084 ВН, який належить на праві власності Левицькому Зеновію Петровичу та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «ВАЗ 21134», державний номер ВХ 3342 ВВ.

Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 12.11.2012 у справі № 1309/8864/12 Левицького Зеновія Петровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до калькуляції системи «Audatex» № ЗСКА-2013 від 24.10.2012 внаслідок ДТП автомобілю марки «ВАЗ 21134», державний номер ВХ 3342 ВВ, визначено вартість відновлювального ремонту, що склала 4.952,17 грн. без ПДВ.

Суд вважає, що зміст проведеної ремонтної калькуляції відповідає вимогам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.08.2011 у справі №42/92). З огляду на що, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення розрахунків відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № ЗСКА-2013 від 24.10.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 4.802,17 грн.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 13509 від 25.10.2012 на суму 4.802,17 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «Деу Ланос», державний номер ВС 1084 ВН, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/5721456, страхувальником за яким є Левицький Зеновій Петрович, що підтверджується отриманою на вимогу ухвали суду інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка наявна в матеріалах справи.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до відповідача з заявою вих. № 11/4200 від 29.11.2012, яку згідно з поштовим повідомленням було отримано уповноваженим представником відповідача 04.12.2012, про виплату страхове відшкодування в розмірі 4.802,17 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4.802,17 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 510,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 4.292,17 грн.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти стягнення заявленої суми страхового відшкодування в сумі 4.802,17 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в сумі 4.292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013

Суддя Ониськів О.М.