Рішення № 30892025, 18.04.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/22741/12

2/1715/4668/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Швець А.Л.

за участю представника позивача Зражевського О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року в Рівненський міський суд надійшов позов Публічного Акціонерного Товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» відповідно до чинного законодавства України був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» був укладений Договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитним договором.

Згідно вищевказаних угод (договорів) відбулось відступлення Права вимоги за Кредитним договором № 1701/1107/71-059 від 14.11.2007 року, що було укладено між АКБ «ТАС - Комерцбанк» (ПАТ «Сведбанк» виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк») та ОСОБА_2, на користь ПАТ «Альфа - Банк». Таким чином, на даний час всі права кредитора за вищевказаним Кредитним договором належить ПАТ «Альфа - Банк».

14 листопада 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбанк» (ПАТ «Сведбанк» виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк») та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1701/1107/71-059 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 52 618,14 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 13.11.2037 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором між АКБ «ТАС - Комерцбанк» (ПАТ «Сведбанк» виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк») та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір № 1701/1107/71-059-Z-1 від 14 листопада 2007 року на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1

У порушення умов договору відповідач допустила заборгованість перед банком, яка станом на 10.11.2012 року становить 52 618,14 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.11.2012 року становить разом 437 199,68 гривень та складається із: 52 045,05 доларів США, що еквівалентно 415 996,09 грн. - заборгованість за кредитом; 2 612,20 доларів США, що еквівалентно 20 879,31 грн. - заборгованість по відсотках; 40,57 доларів США, що еквівалентно 324,28 грн. - штраф.

Письмове заперечення відповідача на позовну заяву суду не надане.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 10.11.2012 року в сумі 437 199,68 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності та судові витрати в розмірі 3 219, 00 грн. судового збору. Просить розглянути справу без участі належним чином повідомленого відповідача з ухваленням заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленою про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку неодноразово направленою рекомендованою поштою судовою повісткою по місцю реєстрації, в судове засідання не з'явилася, що вважається неявкою в судове засідання без поважних на те причин. Підстави для відкладення розгляду справи не встановлені. У відповідності до положень ст.ст. 224 - 228 ЦПК України, за згодою представника позивача суд ухвалив можливим заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, без участі відповідача з ухваленням заочного рішення.

Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбанк» (ПАТ «Сведбанк» виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС - Комерцбанк») та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1701/1107/71-059 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 52 618,14 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 13.11.2037 року.

Згідно п. 1.4 договору, кредит надався позичальнику на купівлю двокімнатної квартири АДРЕСА_1

Як вбачається із п. 1.1, п. 3.1.1 договору кредиту, відповідач зобов'язаний був здійснювати погашення суми основної заборгованості, відповідно графіку, а також прийняв на себе обов'язок сплатити проценти до десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти.

Свої зобов'язання за вказаним договором банк виконав повністю.

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту відповідачем, а саме непогашення кредиту згідно графіка, передбаченого зазначеним договором та несплата відсотків за користування кредитними коштами призвело до виникнення заборгованості.

З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості до Договору кредиту вбачається, що позичальник - ОСОБА_2 свої зобов'язання виконала не в повній мірі, заборгувавши банку станом на 10.11.2012 року - 52 618,14 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.11.2012 року становить разом 437 199,68 гривень та складається із: 52 045,05 доларів США, що еквівалентно 415 996,09 грн. - заборгованість за кредитом; 2 612,20 доларів США, що еквівалентно 20 879,31 грн. - заборгованість по відсотках; 40,57 доларів США, що еквівалентно 324,28 грн. - штраф.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 1701/1107/71-056 від 14.11.2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки № 1701/1107/71-059-Z-1 від 14 листопада 2007 року, предметом якого було забезпечення вимог банку, як іпотекодержателя, що витікають з договору кредиту.

В якості предмету іпотеки відповідачем в заставу було передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,7 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., що складається з двох кімнат в придатному для житла стані, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 14 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 4646 від 14.11.2007 року та зареєстрованому в реєстрі правочинів за номером правочину 4953865 від 14.11.2007 року. За взаємною згодою сторін вказаного договору загальна іпотечна вартість предмету іпотеки складає 53 082,97 доларів США, що в еквіваленті складає 268 069,00 гривень (п. 5 договору іпотеки).

Згідно п. 2 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 24.02.2011 року до договору іпотеки № 1701/1107/71-059-Z-1 від 14 листопада 2007 року за взаємною згодою сторін вказаного договору загальна іпотечна вартість предмету іпотеки складає 34 500,00 доларів США, що в еквіваленті складає 273 678,15 гривень.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третьої особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюється законом.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі: передання застоводавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; витрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил розпорядження предметом застави; в інших випадках, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст.ст. 3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст. 574 в контексті ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотека як форма застави виникає і на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, що також передбачено і ст.ст. 577, 585 ЦК України.

Статтею 7 зазначеного закону встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержателя вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 12.1, 12.2 та 12.3 договору іпотеки від 14.11.2007 року визначено, що у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Отже, банк, як позичальник та, як іпотекодержатель за вказаними договорами, має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених договором кредиту (п. 11 договору іпотеки).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом встановлено, що у виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», банком була надіслана відповідачу повідомлення № 87898-102-б/б від 30.11.2012 року про порушення основного зобов'язання за договором кредиту та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Враховуючи, що відповідач не виконав письмову вимогу банку про дострокове повне погашення заборгованості, виходячи із положень п. 11 договору іпотеки, ст. 11, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення повністю.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Суд відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вважає за необхідне зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Початкова ціна для продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд в своєму рішенні може визначити початкову ціну.

З урахуванням цих вимог, початкова ціна предмета іпотеки підлягає встановленню на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на момент такого продажу.

З огляду на наведене, а також те, що відповідачу було надіслано повідомлення відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» про стан заборгованості за кредитним договором, та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 219,00 грн.

На підставі наведеного, ст. ст. 526, 527,530, 599 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 213, 214, 218, 223,224-228, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту № 1701/1107/71-059 від 14 листопада 2007 року на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1701/1107/71-059 від 14 листопада 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_2, яка станом на 10.11.2012 року складає 437 199, 68 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1701/1107/71-059-Z-1 від 14 листопада 2007 року, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.11.2007 року за р. № 4646, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «РМБТІ» 18.01.2008 року за № 14751266, шляхом проведення прилюдних торгів по Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», 01001, м. Київ, вул.. Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219, 00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук