Ухвала суду № 30888034, 18.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р. Справа № 158533/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (далі - ТзОВ "Вест Ойл Груп") звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКС у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041504 від 22.06.2012 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 647339,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Вест Ойл Груп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість зроблено висновок про те, що імпортовані підприємством товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) та придбані ТМЦ, не використано в господарській діяльності товариства, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг, актів списання матеріалів на будівництво, тощо), які б підтверджували використання придбаних товарів в його господарській діяльності, чим порушено підпункт 14.1.36 п.14.1 ст. 14., п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та в порушення абзацу "а" пункту 200.4 ст. 200 ПК України ТзОВ "Вест Ойл Груп" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2012 року на 647339,00 грн., з них: - 647339,00 грн. ПДВ по імпортованих та придбаних на митній території України товарно-матеріальних цінностях, а саме: освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення.

Позивач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Зазначає, що підприємством укладено зовнішньо-економічні договори із Білорусько-російським спільним підприємством "АЗС Індустрія". Предметом яких є те, що контрагент виготовляє і передає у власність ТОВ "Вест Ойл Груп" продукцію, що оговорена сторонами в Специфікації до договорів. Відтак, за замовленням ТзОВ "Вест Ойл Груп" було виготовлено освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС, алюмінієві складові частини (елементи) металоконструкції АЗС (з детальним переліком за ВМД), призначені для зовнішнього оформлення АЗС. Під час перевірки перевіряючими підтверджено ВМД, згідно яких імпортовано товар. ТзОВ "Вест Ойл Груп" сплатило суму податку на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій в повному розмірі. Відтак, придбання майна у нерезидента згідно зовнішньо-економічних договорів здійснено для забезпечення господарської діяльності Товариства.

Вважає, що положення Податкового кодексу України не ставлять відшкодування ПДВ в залежність від використання придбаного майна в господарській діяльності Товариства в певний строк, як про це зазначено в Акті перевірки. Просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.06.2012 року № 0000041504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 647339,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 323669,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000041504 від 22.06.2012 року.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Луцькою ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000041504 від 22.06.2012 року, а позивач довів правомірність визначення в декларації за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 647339,00 грн., яку ним було сплачено в ціні товару за договором виготовлення та поставки обладнання укладеного з Білорусько-російським спільним підприємством "АЗС Індустрія", а саме: освітлювального обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС, алюмінієвих складових частин (елементів) металоконструкцій АЗС призначених для зовнішнього оформлення АЗС.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.

Крім того, покликається на те, що станом на 01.01.2011 року та 31.01.2012 року імпортовані матеріали та придбані на митній території ТМЦ не були використані в господарській діяльності ТзОВ «Вест Ойл Груп», про що свідчить відсутність актів списання матеріалів на будівництво, відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), інших бухгалтерських документів, які б підтверджували використання придбаних товарів у господарській діяльності у період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року.

Заслухавши суддю - доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ "Вест Ойл Груп", згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 658142, зареєстроване як юридична особа, та з 08.08.2006 року знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, відповідно до довідки Луцької ОДПІ № 618.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 02613760 від 21.08.2006 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» здійснює види діяльності за КВЕД: організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 034995/578 від 18.05.2010 року.

В період з 11.04.2012 року по 18.04.2012 року Луцькою ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 року "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України, а також на підставі наказу та направлення на перевірку було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Вест Ойл Груп" у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100000 грн.

За результатами перевірки 07.06.2012 року Луцькою ОДПІ складено акт № 1651/5-3/ 34524327 в якому зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене ТзОВ "Вест Ойл Груп" у декларації за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 647339 грн. Перевіркою, з посиланням на абзац "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, зроблено висновок про завищення "Вест Ойл Груп" заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року на 647339,00 гри. та занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ в лютому 2012 року (р. 23.2 Декларації) на 25930,00 грн. Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2011 року та станом на 31.01.2012 року імпортовані матеріали та придбані на митній території ТМЦ не були використані в господарській діяльності ТзОВ "Вест Ойл Груп", про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), інших бухгалтерських документів, які б підтверджували використання придбаних товарів у господарській діяльності у зазначених періодах.

На підставі вищевказаного акту 22.06.2012 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000041504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за лютий 2012 року у розмірі 647339,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 323669,00 грн.

Податковий кредит відповідно до п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до положень статті 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу положень п. 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період, що перевірявся було надано договори поставки, податкові накладні, ВМД, специфікації, а також розрахунки з постачальником, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

При цьому, первинні документи повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, що не заперечується відповідачем.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є також подальше використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Вест Ойл Груп" здійснює слідуючі види діяльності за КВЕД, а саме: оптова торгівля паливом, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 30.06.2011 року було укладено генеральну угоду № 3 об умовах виготовлення та поставки обладнання на друге півріччя 2011 року із Білорусько-російським спільним підприємством "АЗС Індустрія". Предметом яких є те, що контрагент виготовляє і передає у власність ТОВ "Вест Ойл Груп" продукцію, що оговорена сторонами в Специфікації до договорів.

На виконання умов вищевказаного договору Білорусько-російським спільним підприємством "АЗС Індустрія" було виготовлено освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС, алюмінієві складові частини (елементи) металоконструкції АЗС, призначені для зовнішнього оформлення АЗС.

Позивачем було здійснено оплату СП "АЗС Індустрія" за освітлювальне обладнання зовнішнього світлового оформлення АЗС на суму 647339,00 грн.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та виникнення права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість заявленого у лютому 2012 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації лютий 2012 року суму, що складає 647339,00 грн., відповідачем не доведено порушення позивачем абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, та не доведено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2012 року на 647339,00 грн.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, податкове повідомлення - рішення від 22.06.2012 року №0000041504 не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі № 2а/0370/2774/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя В.П. Сапіга

суддя І.О. Яворський