Ухвала суду № 30885410, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/53788/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал-сервіс-Донецьк"

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012

у справі № 2а/0570/2699/12

за позовом Прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал-сервіс-Донецьк"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012, задоволено позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-сервіс-Донецьк" заборгованості зі штрафних санкцій у сумі 24 628,33 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-сервіс-Донецьк".

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог встановленого порядку проведення розрахунків за готівку, порядку проведення касових операцій та іншого законодавства за період з 11.06.2007 по 31.03.2010, складено Акт перевірки № 1604/23/-2/35175527 від 22.10.2010, в якому встановлено порушення вимог: п. 2.3 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженої Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 зі змінами та доповненнями в частині перевищення ліміту залишку готівки у касі на суму 5 285,00 грн.; п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в редакції від 23.03.1996 № 98/96-ВР зі змінами та доповненнями в частині здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгівельного патенту протягом 655 днів; п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 06.07.1995 № 265/95-ВР у частині не проведення при продажу товарів розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На підставі Акта перевірки від 22.10.2010 № 1604/23/-2/35175527, позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2010 № 0004492344, № 0004462344 та № 0004452344 на загальну суму 24 628,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в установлені законом терміни.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (тобто за винятком випадків його оскарження).

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем не оскаржувались, суди дійшли вірних висновків про те, що усі суми, визначені відповідачу контролюючим органом, вважаються узгодженими у розумінні приписів зазначеної статті.

Крім того, положеннями ст. 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 зазначеної статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частин.

Також, слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій правомірно не прийняті до уваги посилання відповідача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі № 2а/0570/4662/2011, оскільки зазначені судові рішення стосуються рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.08.2010 № 0003782344 та № 0003772344, які не є предметом розгляду у даній справі.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал-сервіс-Донецьк"- відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль