Ухвала суду № 30885390, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/56547/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицька О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року

у справі № 2а/0270/2536/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод"

до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фермерське господарство "Тріум-Вірат"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 №0000102201.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної позапланової перевірки позивача щодо документального підтвердження взаємовідносин з контрагентом ФГ "Тріум-Вірат" за липень 2011 року, складено акт перевірки № 128/22/32636767 від 03.05.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 206174,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач формував податковий кредит у липні 2011 року від постачальника, по якому угоду визнано нікчемною та за висновками актів перевірок встановлені порушення ст. 203, 215, 216, 228, 674, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Тому, податковий кредит, сформований за рахунок вищезазначеного контрагента - постачальника (ФГ "Тріум-Вірат") є недійсним.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000102201 від 22.05.2012, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182 892,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 91 446,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ФГ "Тріум-Вірат" (постачальник) було укладено договір поставки сільськогосподарської сировини № 13/07-11 від 13.07.2011

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також, подальший рух товару, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: накладні, рахунки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, довідка з банку про рух коштів, сертифікати про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів в овочево-фруктовій сировині, подорожні листи, якісні посвідчення.

Також, в матеріалах справи докази реалізації придбаних товарів, що підтверджує реальність здійснення операцій з контрагентом ФГ "Тріум-Вірат".

На момент складання податкових накладних, позивач та ФГ "Тріум-Вірат" знаходилися в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що свідчать відповідні свідоцтва.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи відповідача про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ФГ "Тріум-Вірат", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ФГ "Тріум-Вірат", фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді (підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль