Ухвала суду № 30885382, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року м. Київ К/9991/63263/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2012

у справі № 0670/8668/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 20.06.2011 №0001972301, №0001982301, від 30.08.2011 № 0002742301.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ПАТ «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011, складено акт №2676/23-1/05471336/0110 від 07.06.2011, в якому зафіксовані порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 52 951 грн. (у тому числі за І квартал 2009 року - на 9 348,00 грн., за півріччя 2009 року - на 33 302 грн., за ІІІ квартали 2009 року - на 52 888 грн., за 2009 рік - на 52 888 грн., за І квартал 2010 року - на 55 249 грн., за півріччя 2010 року - на 60 458 грн., за ІІІ квартали 2010 року - на 60 458 грн., за 2010 рік - на 63 грн.) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 242 148 грн.; вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 90 677 грн. (у тому числі за січень 2009 року - на 7 479 грн., за травень 2009 року - на 19 162 грн., за вересень 2009 року - на 15 670 грн., за листопад 2009 року - на 19 253 грн., за грудень 2009 року - на 6 087 грн., за січень 2010 року - на 558 грн., за березень 2010 - на 18 301 грн., за червень 2010 року - на 4 167 грн.).

Дані порушення податковим органом виникли на підставі того, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі металопродукції від ТОВ «Сталекс» та ТОВ «Сталькомплектсервіс» до ПАТ «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль», оскільки зазначені постачальники мають ознаки фіктивності.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. від 20.06.2011:

1.1. № 0001972301 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66 189 грн., в т.ч.: 52 951 грн. основного платежу та 13 238 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

1.2. № 0001982301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 113 346 грн., в т.ч.: 90 677 основного платежу та 22 669 штрафних (фінансових) санкцій,

2. від 30.08.2011 № 0002742301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 099 грн., в т.ч.: 14 479 грн. основного платежу та 3 620 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 12.01.2009 між ПАТ «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» (покупець) та ТОВ «Сталекс» (постачальник) було укладено договір поставки № 12/01-10, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю металопрокат, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити у строки і на умовах, визначених цим договором.

04.09.2009 між ПАТ «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» (покупець) та ТОВ «Сталькомплектсервіс» (постачальник) було укладено договір поставки № СКС-04/09/09-01, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю металопрокат, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити у строки і на умовах, визначених договором.

Факт виконання умов зазначених договорів судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими накладними, рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В судовому порядку встановлено, що ТОВ «Сталькомплектсервіс» та ТОВ «Сталекс» на момент виникнення правовідносин з позивачем мали повний обсяг правоздатності та здійснювали господарські операції за основними видами діяльності, а саме оптова торгівля чорними та кольоровими металами.

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, у позивача наявні необхідні документи що підтверджують факт виконання укладених між позивачем та контрагентами (ТОВ «Сталекс», ТОВ «Сталькомплектсервіс») господарських зобов'язань, тому судами вірно зазначено про правомірність включення позивачем до складу валових витрат суми витрат, пов'язаної з оплатою поставленого металопрокату та правомірність формування податкового кредиту, з урахуванням сум податку на додану вартість, сплачених у вартості здійсненої поставки.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний