Ухвала суду № 30885369, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/50380/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицька О.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі № 2-а-8549/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аврамат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, задоволено позовні вимоги: визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000770840 від 23.06.2011 та №0000780840 від 23.06.2011.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за грудень 2010 року, січень - квітень 2011 року, складений акт № 1640/40- 028/00236027 від 09.06.2011, в якому зафіксовані порушення пп. 7.2.3. п.7.2, пп. 7.4.1. п.7.4, пп 7.7.1, пп. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема:

- завищення суми податкового кредиту за грудень 2010 р., січень - квітень 2011 р. на суму 20427,91,0 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 20427,46 грн. у т.ч. за січень 2011 р. на суму 1243,66 грн., лютий 2011р. на суму 2878,75 грн., березень 2011р. на суму 1325,24 грн., квітень 2011 р. на 14979,81 грн.;

- завищення задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за лютий-квітень 2011р. на суму 5447,65 грн., у т.ч. за лютий 2011р. на суму 1243,66 грн., за березень 2011р. на суму 2878,75 грн., за квітень 2011р. на суму 1325,24 грн.

На підставі акта перевірки, 23.06.2011 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

-№0000780840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5448 грн., а саме: за лютий 2011 року - на 1244 грн., за березень 2011 року - на 2879 грн., за квітень 2011 року - на 1325 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.,

-№ 0000770840, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20428 грн., а саме: за січень 2011 року - на 1244 грн., за лютий 2011 року - на 2879 грн., за березень 2011 року - на 1325 грн., за квітень 2011 року - на 14980 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугували висновки відповідача щодо наявності розбіжностей сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в зв'язку з чим відповідач вважає неправомірним формування позивачем податкового кредиту, і, як наслідок, завищення від'ємного значення з ПДВ та суми бюджетного відшкодування за спірний період.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий-квітень 2011 року та суми від'ємного значення ПДВ за січень-квітень 2011 року були предметом проведених позапланових виїзних перевірок, по яким складено довідки, будь-яких порушень з боку позивача ними не встановлено.

Виходячи зі змісту приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (п.п. 4-6), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, вбачається, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, складений відповідачем в порушення вказаних вище приписів Порядку та не містить перелік господарських операцій, в результаті якої платником податку здійснено порушення, первинні документи, на підставі яких податковий орган прийшов до висновку про наявність порушень діючого законодавства та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль