Ухвала суду № 30885252, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ К/9991/59184/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Вербицька О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010

додаткову постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.03.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2а-2228/09/2170

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до 1. Головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Прокопенка Вячеслава Павловича

2. Старшого державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Вершини Анатолія Олександровича

3. Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби України

про визнання дій ревізорів неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо встановлення ними згідно акту перевірки позивача від 09.11.2006р. №21220243/0235 факту порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - незабезпечення відповідності наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій та факту порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка;

- визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ від 17.11.2006 №0000622340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції в сумі 6109,75 грн. за незабезпечення відповідності наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій;

- визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ від 17.11.2006 №0000722340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, визнано неправомірним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області від 17.11.2006 №0000622340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції в сумі 6109,50 грн.; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Також, додатковою постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., у стягненні витрат на правову допомогу - відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить змінити постанову суду першої та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а саме: визнати неправомірними дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо встановлення ними факту порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка; визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ від 17.11.2006 №0000722340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ відповідач-3 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень ДПІ за №920/235 та №734/235 від 09.11.2006 відповідачами 1, 2 було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований в АДРЕСА_1, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.

За результатами перевірки складений акт від 09.11.2006 №21220243/0235, на підставі якого 17.11.2006 прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій:

- №0000622340/0 на суму 6194,75 грн. за порушення п.11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР: порушення режиму попереднього програмування найменування товарів та незабезпечення відповідності наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - невідповідність склала 1221,95 грн.;

- № 0000722340/0 на суму 3400,00 грн. за порушення абз. 8, 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. №481/95-ВР, а саме: за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без акцизних марок та за продаж товарів дитячого асортименту, які імітують тютюнові вироби.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про неправомірність прийняття рішення державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області від 17.11.2006 №0000622340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції в сумі 6109,50 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії посадових осіб податкового органу по проведенню планової перевірки, яка була передбачена планом-графіком та проведена, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; та складанню акта перевірки в цілому були здійсненні правомірно, незважаючи на деякі формальні порушення щодо сповіщення про проведення перевірки, однак з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Крім того, як було вірно зазначено судом першої інстанції, внесення ревізорами до акта перевірки своїх висновків щодо виявлених порушень, які в подальшому можуть бути визнані необґрунтованими, не є підставою для визнання таких дій неправомірними, оскільки акт перевірки сам по собі не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акта не мають обов'язкового характеру для позивача. Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Цюрупинському районі по відношенню до позивача, є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесені за результатами проведеної ревізорами перевірки.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що перевірку проведено фахівцями в межах повноважень контролюючого органу, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для невизнання акта перевірки, як і визнання дій співробітників Державної податкової адміністрації у Херсонській області при проведенні перевірки неправомірними.

Щодо прийняття рішення ДПІ від 17.11.2006 №0000622340/0 в частині застосування до позивача фінансової санкції в сумі 6109,50 грн., слід зазначити наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в наявності є два опису наявних готівкових коштів від 09.11.2006, складених продавцем ОСОБА_5, а саме: опис наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків на господарській одиниці суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2 на суму 66,30 грн. та опис наявних готівкових коштів на суму 1222,00 грн. без зазначення суб'єкта господарювання, якому ці кошти належать.

На момент проведення перевірки в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» одночасно працювали два приватних підприємця - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6

У ФОП ОСОБА_2 в магазині був відділ по реалізації підакцизних товарів - алкогольних та тютюнових виробів, продаж яких здійснювався через РРО, а у ФОП ОСОБА_6, яка була платником єдиного податку і проводила розрахункові операції без застосування РРО, в цьому ж магазині був відділ продовольчих товарів.

Продавець ОСОБА_5 одночасно працювала продавцем у цих двох приватних підприємців і проводила розрахункові операції, проте місця, де зберігалась виручка цих двох підприємців були відокремлені одне від одного, і знаходились в різних відділах магазину.

Під час проведення перевірки вона на вимогу ревізорів перерахувала кошти, які знаходились в касі ФОП ОСОБА_2, яких виявилось на суму 66,30 грн., а потім на вимогу ревізорів перерахувала і кошти в касі ФОП ОСОБА_6, які внесла до окремого опису готівкових коштів, яких виявилось 1222,00 грн. Вносити всі кошти до одного опису готівкових коштів вона відмовилась, оскільки перевірка проводилась саме ФОП ОСОБА_2, а тому належні цьому підприємцю кошти вона внесла в окремий опис. Ревізори дійсно розраховувались купюрою номіналом 50 грн., але оскільки в касі ФОП ОСОБА_2 не було достатньо коштів для видачі ревізорам решти, вона розміняла цю купюру в касі ФОП ОСОБА_6, тому цієї купюри не виявилось при підрахунку коштів на місці розрахунків у ФОП ОСОБА_2

Оскільки встановлено, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» на момент проведення перевірки було забезпечено відокремлене зберігання грошової виручки двох приватних підприємців, які працюють в цьому магазині, то ревізори безпідставно віднесли готівкові кошти в сумі 1222,00 грн. до коштів, які виявлені на місці проведення розрахунків ФОП ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення ДПІ №0000622340/0 від 17.11.2006 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача фінансової санкції в сумі 6109,50 грн., як п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність (1221,95 х 5 = 6109,75 грн.).

Колегія суддів вважає, що судами було правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині скасування рішення №0000722340/0 від 17.11.2006 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 1700,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, оскільки матеріалами справи підтверджується факт зберігання позивачем однієї пляшки горілки «Еталон» без марки акцизного збору, що є порушенням абзацу тринадцятого частини другої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,

Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності письмової угоди про надання вказаних послуг.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржниками в касаційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010, додаткову постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль