Ухвала суду № 30885255, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/74568/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Оковита А. Є. Шевченко Н. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової службина постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 рокуу справі№ 2а/0470/664/11за позовомПублічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦементУкраїна»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської областіпровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі № 2а/0470/664/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0000400720/0 від 28.05.2010 року, № 0000400720/1 від 06.08.2010 року, № 0000400720/2 від 28.09.2010 року, № 0000400720/3 від 09.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 427 790,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.5.2 п. 7.5, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області підлягає заміні її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року складено акт № 73/08-07-207/00292923 від 18.05.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в сумі 2427790,00 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем фактично сплачено грошовими коштами суму податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах із залишку від'ємного значення в сумі 7 873 198,00 грн., а решта заявленої до відшкодування за лютий 2010 року суми, а саме: 2 427 790,00 грн., не підтверджується як така, що сплачена грошовими коштами. Ця операція пов'язана з отриманням послуг від нерезидента Group Technology Center GMBH», Хайдельберг, Німеччина. Для підтвердження права на бюджетне відшкодування з ПДВ вказаної суми відповідач посилається на необхідність виключно фактичної грошової сплати податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 року №0000400720/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 427 790,00 грн. за лютий 2010 року.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010 року № 0000400720/1, від 28.09.2010 року № 0000400720/2, від 09.12.2010 року № 0000400720/3 аналогічні за змістом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт сплати позивачем отриманих послуг від нерезидента, використання вказаних послуг у власній господарській діяльності та надання позивачем всіх необхідних документів для бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У відповідності до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідачем не заперечується правомірність декларування позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року у рядку 7 розділу «Податкові зобов'язання» обсягів поставки послуг, отриманих від нерезидента -Group Technology Center GMBH», Хайдельберг, Німеччина, на митній території України, в сумі 4 123 625,00 грн. (колонка А), сума ПДВ -2 427 790,00 грн. (колонка Б), та декларування у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року у рядку 12.4 розділу «Податковий кредит» обсягів придбання послуг, отриманих від нерезидента, у сумі 4 123 625,00 грн. (колонка А), дозволений податковий кредит -2 427 790,00 грн.

При імпорті послуг податок на додану вартість постачальникам товарів не сплачується, а сплачується до держбюджету під час включення ПДВ до податкової декларації, оскільки імпортовані послуги митному оформленню не підлягають і єдиною можливістю сплатити податок на додану вартість за отримані від нерезидента послуги на митній території України є включення податкового зобов'язання з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у покупця-резидента право на податковий кредит виникає у звітному періоді, що настає за періодом відображення податкових зобов'язань з послуг нерезидента в податковій декларації з ПДВ. Тобто, відобразивши податкові зобов'язання з ПДВ при імпорті послуг у грудні 2009 року, право на податковий кредит виникає у січні 2010 року, що і було задекларовано підприємством. Вказана сума увійшла до формування від'ємного значення оподаткування, заявленого до відшкодування з бюджету за лютий 2010 року.

Доводи викладені в касацій скарзі підлягають відхиленню, оскільки пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить обмежень щодо відшкодування податку на додану вартість при імпорті послуг, сплаченого до бюджету шляхом включення його до податкових зобов'язань.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено наявності порушення платком при формуванні суми бюджетного відшкодування, суди дійшли вірного дійшов висновку про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 2а/0470/664/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак