Ухвала суду № 30885225, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/51154/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Гавриленко М. Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 рокуу справі№ 2а-1360/12/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АПК Харківцукорзбут»доОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року у справі № 2а-1360/12/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «АПК Харківцукорзбут» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року у справі № 2а-1360/12/2070 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «АПК Харківцукорзбут» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 28.09.2011 року № 0000761540 та від 21.11.2011 року № 0001081540.

Не погоджуючись постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Продукт Холдінг», за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року складено акт від 14.09.2011 року № 1574/15-409/37190987, яким зафіксовано порушення позивачем п. п. 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.10, ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 4 018 230,34 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 28.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000761540, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем 4 018 230,34 грн. та штрафними фінансовими санкціями 1 004 557,59 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення, скарга позивача задоволена частково: зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення штрафної санкції в розмірі 1 004 557,59 грн. та прийнято 21.11.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0001081540, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем 4 018 230,34 грн. та штрафними фінансовими санкціями 1,00 грн.

На момент розгляду справи судом позивач перебував на податковому обліку відповідача, який здійснював функції контролюючого органу по відношенню до позивача в спірних відносинах, а тому склад учасників визначений судом вірно.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальність угоди купівлі-продажу цукру в ТОВ «Продукт Холдинг» від 03.12.2010 року, не надано документів транспортування товару, здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відсутні факти, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод або інші докази недійсності укладених позивачем правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову, враховуючи наступне.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що ТОВ «АПК Харківцукорзбут» порушено положення п. п. 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.10, ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки платником до податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року віднесено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Продукт Холдинг» по договору зберігання від 11.02.2011 року № 01/02, стверджуючи про нікчемність зазначеного договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність отримання позивачем товару за господарськими операціями з ТОВ «Продукт Холдинг» на виконання вищевказаного договору підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку. Надані позивачем податкові накладні та інші первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам законодавства.

Посилання податкового органу на акт перевірки ТОВ «Продукт Холдинг» як на доказ нікчемності спірної угоди обґрунтовано відхилені апеляційним судом, оскільки акт перевірки іншого платника не є належним доказом в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження нікчемності угоди.

З посиланням на п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявності підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з: передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Згідно з п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Вищенаведені положення виключають формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за результатами виконання договору зберігання.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях підставою для донарахування відповідних сум податкових зобов'язань з ПДВ визначено порушення при формуванні податкового кредиту саме п. п. 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.10, ст. 200, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що не застосовується до спірних правовідносин.

Оскільки апеляційним судом встановлено відсутність з боку позивача порушень норм права, які зазначені як підстава для визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій в спірному податковому повідомленні-рішенні, колегія суддів погоджається з висновком апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а-1360/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак