Ухвала суду № 30884886, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К-29751/10

К-29751/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2010

у справі № 2а-41372/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000532310/0 від 24.04.2009; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс» 1,70грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався наданим йому Кодексом адміністративного судочинства України правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 30.03.2009 за № 835/23-104/31436301 від 30.03.2009, про порушення позивачем норм підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 (Закон № 168/98-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ за податковими накладними, виписаними Приватним підприємством (ПП) «Вівальді».

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2009 № 0000532310/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 64130,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32065,20 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ПП «Вівальді» було укладено ряд договорів з поставки товарів (стенди інформаційні, таблички, ветсанпаспорти для тварин, вивіски, овочі, філе куряче, термометри метеорологічні та ін.). За наслідками виконання господарських операцій з поставки товарів ПП «Вівальді» виписав позивачу податкові накладні та видаткові накладні, а позивач розрахувався за отриманні товари векселем.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій видаткових та податкових накладних, акту приймання-передачі векселя), суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем товарів загальною вартістю 382722,52 грн., в тому числі ПДВ 64130,30 грн. та використання позивачем отриманого товару у подальшій господарській діяльності (торгівля), що є основним видом господарської діяльності позивача. Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 86 КАС України.

Враховуюче те, що у судовому процесі податковим органом не було доведено, що угоди, укладені між позивачем та ПП «Вівальді» містять в собі ознаки нікчемності, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 24.04.2009 № 0000532310/0.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.І. Бухтіярова Н.Є. Маринчак