Ухвала суду № 30884868, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2013 р. м. Київ К-45996/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Шаргало Р.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Господарського суду Кiровоградської областi від 31.03.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009

у справі № 6/2

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат"

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „Світловодський маслосиркомбінат" звернулося з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №00022123000/0 від 08.11.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 8932698,00 грн., з яких 4466349 грн. - основний платіж та 4466349,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Господарського суду Кiровоградської областi від 31.03.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009, позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0002212300/0 від 08.11.2007 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4466229,00 грн. та 4466179,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; в задоволені іншої частини позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем документальної планової перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, складено акт №190/2300-00446061 від 29.10.2007, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 08.11.2007 №0002212300/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4466349,00 грн. - основного платежу та 4466349,00 - штрафних (фінансових) санкцій.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку, що у період з липня 2006 року по червень 2007 року включно позивач завищував суму податкових зобов'язань по деклараціям переробного підприємства (скороченим), які спрямовуються на виплату дотацій сільгоспвиробникам, та занижував податкові зобов'язання по деклараціям з ПДВ, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом. На думку податкового органу, позивач мав право відносити до дотаційної декларації повну суму ПДВ за реалізоване молоко та молочну продукцію у тому випадку, якщо б у складі його переробних потужностей не було орендованого майна (орендованих потужностей).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, вважає, що судами правомірно відхилені наведені вище доводи податкового органу, беручи до уваги наступне.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону, Постановою Кабінету Міністрів від 12.05.1999 р. №805 затверджено «Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», яким встановлено механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Відповідно до частини 2 статті 1 цього Порядку, нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності.

При цьому, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, законодавство України не містить тлумачення терміну „власні переробні потужності", у зв'язку з чим немає імперативної норми, яка б не дозволяла відносити орендоване обладнання, яке задіяне у переробному циклі, до власного обладнання підприємства.

За наведених обставин, суди дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно віднесено відповідні суми податку до спеціальної (дотаційної) декларації, а тому, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення суперечить наведеним вище вимогам пункту 11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та ст. 1 вказаного Порядку.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кiровоградської областi від 31.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль