Ухвала суду № 30884849, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2013 р. м. Київ К-42649/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009

у справі № 2-а-1628/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009, задоволено позовні вимоги: визнано недійсними рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 20.01.2009 №0000142343 1433/10/23-413 та №0000152343 1432/10/23-413.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної відповідачем перевірки дотримання підприємством ТОВ „Драйв" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складений акт перевірки від 06.12.2008 № 0210/05/99/23-32805014, в якому зафіксовані порушення порушення позивачем пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та проведення торгівельної діяльності без одержання відповідних патентів.

Згідно акта перевірки, позивачем при прийманні від покупця ОСОБА_2 готівкових коштів, у розмірі 101805,00 грн., за місцем реалізації товарів (автомобіля Great Wall Hover 2/4i) розрахункову операцію не проведено через РРО. Підтвердженням здійснення розрахункової операції є договір купівлі-продажу № 06/12/08-2 від 06.12.2008 року та акт приймання-передачі автомобіля від 06.12.2008 року.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийняті спірні рішення від 20.01.2009 №0000142343 1433/10/23-413 та №0000152343 1432/10/23-413 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 499 485,00 грн. та 21,33 грн. відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності складу правопорушення, за яке застосовані штрафні (фінансові) санкції, а саме: відсутність наміру у покупця придбати автомобіль, наявність вчинення певних дій працівником податкової міліції, скерованих на виявлення порушення у сфері проведення розрахункових операцій, відсутність розрахункової операції взагалі та реєстратора розрахункових операцій, без наявності якого неможливо встановити порушення щодо проведення операції.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, судами встановлено, що в ході проведення перевірки була проведена інвентаризація грошових коштів у сейфі, який знаходився на 3 поверху приміщення, яке повністю (площею 70,5 кв.м.) надано підприємством в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3 згідно договору № 01/01-09 від 01.01.2008 та актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.01.2008.

Однак, судами не взято до уваги той факт, що розрахункова операція здійснена ОСОБА_4, яка зі слів позивача, на момент перевірки не працювала на підприємстві (до 28.11.2008 була бухгалтером-касиром ТОВ «Драйв») та свідомо була допущена директором ТОВ «Драйв» до участі у перевірці, їй було довірено проводити інвентаризацію коштів на місці проведення розрахунків та власноруч складати акт інвентаризації наявності коштів від 06.12.2008, які знаходяться в автосалоні ТОВ «Драйв» за адресою: м. Донецьк-52, пр. Миру, 46а, як матеріально-відповідальної особи, про що свідчить підпис ОСОБА_4 в акті інвентаризації.

Крім того , той факт, що частина приміщення орендується ОСОБА_3, не свідчить, що гроші належать саме орендарю, оскільки у цьому приміщенні проводилась розрахункова операція працівником позивача.

Судами попередніх інстанцій не враховано наведені вище обставини та не досліджено питання щодо належності коштів, які знаходились на місці проведенні перевірки та доказів, які б це підтверджували.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль