Ухвала суду № 30884848, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/69475/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників: позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився,прокуратури:Клюге Л.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВГ Акваком»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011

у справі № 2а-15066/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВГ Акваком»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

за участю прокуратури Дзержинського району м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НВГ Акваком» (надалі - позивач, ТОВ «НВГ Акваком») до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень- рішень від 08.06.2010 № 0002182305/0 та № 0002192305/0; від 13.08.2010 № 0002182305/1 та № 0002192305/1; від 17.09.2010 № 0002182305/2 та № 0002192305/2; від 23.11.2010 № 0002182305/3 та № 0002192305/3.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту суми по договорах, укладених із Приватним підприємством «Меганом-1» (надалі - ПП «Меганом-1»), оскільки угоди, первинні бухгалтерські документи та податкові накладні між позивачем та вказаним контрагентом підписані особою, яка не мала повноважень на підписання договорів від імені ПП «Меганом-1». Крім того, позивачем не надано доказів фактичного виконання договорів та отримання матеріальних цінностей та послуг за правовідносинами з ПП « Меганом-1» та Приватним підприємством «Верона-Буд» (надалі - ПП «Верона-Буд»), а тому відповідачем правомірно донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «НВГ Акваком» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з платниками податків ПП «Меганом-1» та ПП «Верона-Буд» за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року, за результатам якої складено акт від 17.05.2010 № 3029/2305/33481733.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «НВГ Акваком»:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 517 086,00 грн., у тому числі: за II кв. 2008 року - в сумі 65 862,00 грн., за III кв. 2008 року - в сумі 137 783,00 грн., за IV кв. 2008 року - в сумі 313 441,00 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 462 921,00 грн., у тому числі: в червні 2008 року - в сумі 52 690,00 грн., в липні 2008 року - в сумі 104 655,00 грн., в жовтні 2008 року - в сумі 117 895,00 грн., в листопаді 2008 року - в сумі 38 524,00 грн., в грудні 2008 року - в сумі 99 907,00 грн., в березні 2009 року - в сумі 28 472,00 грн., в квітні 2009 року - в сумі 20 780,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки 08.06.2010 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002182305/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 775 629,00 грн. (за основним платежем - 517 086,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 258 543,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 0002192305/0, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 694 381,50 грн. (за основним платежем - 462 921,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 231 460,50 грн.).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрат по придбанню товарів та послуг у ПП «Меганом-1» та ПП «Верона-Буд», які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на неправомірне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в податкових накладних щодо придбання товарів та послуг (робіт) без мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За наслідками адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.08.2010 № 0002182305/1 та № 0002192305/1; від 17.09.2010 № 0002182305/2 та № 0002192305/2; від 23.11.2010 № 0002182305/3 та № 0002192305/3 аналогічного змісту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.08.2008 між ТОВ «НВГ Акваком» та ПП «Меганом-1» укладено договір № 14/08 постачання промислового обладнання, будівельно-монтажних матеріалів, виробів та засобів. Загальна сума договору складає 1 000 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 166 666,67 грн. В підтвердження виконання угоди надано податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні та копії платіжних доручень про часткову сплату вартості товару за договором.

18.12.2008 між ТОВ «НВГ Акваком» та ПП «Меганом-1» укладено договір № 18/12 постачання промислового обладнання, будівельно-монтажних матеріалів, виробів та засобів. Загальна сума договору складає 600 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 100 000,00 грн. В підтвердження виконання угоди позивачем надано податкові накладні, рахунки-фактури та копії платіжних доручень про часткову сплату вартості товару за договором.

11.02.2009 між ТОВ «НВГ Акваком» та ПП «Меганом-1» укладено договір № 11/02 постачання автомобільних запчастин. Загальна сума договору складає 450 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 75 000,00 грн. На виконання умов угоди позивачем надано видаткові накладні та податкові накладні.

Суми по отриманих податкових накладних включені ТОВ «НВГ Акваком» до податкового кредиту в повному об'ємі. Валові витрати ТОВ «НВГ Акваком» сформовані також з урахуванням зазначених вище сум.

12.05.2008 між ТОВ «НВГ Акваком» (замовник) та ПП «Верона-Буд» (виконавець) укладено договір № 12/05 про надання некваліфікованих будівельно-монтажних послуг, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню некваліфікованих видів робіт на об'єктах замовника за адресою: вул. Пономарьова, 26, смт. Коцюбинське, Київська область, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги. Загальна сума договору складає 500 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 83 333,33 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти виконаних робіт, податкові накладні, розрахункові документи про часткову оплату послуг.

20.05.2008 між ТОВ «НВГ Акваком» (замовник) та ПП «Верона-Буд» (підрядник) укладено договір підряду № 20/05, за умовами якого підрядник проводить роботи по влаштуванню очисних споруд в межах будівельного майданчика та роботи по монтажу внутрішньо-майданчикових мереж на будівництві житлового комплексу: «Багатоповерхові житлові будинки соціально-побутового призначення з багатоповерховим паркінгом по вул. Пономарьова, 26 в смт. Коцюбинське, Київської обл.», а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти закінчені виконанням роботи та оплатити їх на умовах цього договору. Загальна сума договору складає 960 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 160 000,00 грн. В підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат до актів, податкові накладні на загальну суму 425 279,00 грн.

03.12.2008 між ТОВ «НВГ Акваком» (покупець) та ПП «Верона-Буд» (постачальник) укладено договір № 03/12 постачання промислового обладнання, будівельно-монтажних матеріалів, виробів та засобів. Загальна сума договору складає 600 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 100 000,00 грн. На виконання умов договору позивачем надано податкову накладну № 261 від 31.12.2008 на суму 255 000,00 грн. та платіжні документи про сплату вартості товарів.

Суми за податковими накладними, отриманими від ПП «Верона-Буд», включені ТОВ «НВГ Акваком» до податкового кредиту в повному об'ємі. Валові витрати ТОВ «НВГ Акваком» також сформовані з урахуванням зазначених вище сум.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Зміст пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів Вищого адміністративного суду України вважати, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 р. у справі № 21-37а10. Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Судам при розв'язанні відповідних спорів варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 27.03.2012 по справі № 21-737во10 дотримується наступної правової позиції щодо підтвердження товарності господарських операцій.

Зокрема, факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою той факт, що відповідно до п. 2.3 розділу 2 договорів постачання від 03.12.2008 № 3/12, від 14.08.2008 № 14/08, від 18.12.2008 № 18/12 та від 11.02.2009 № 11/02 доставка товару здійснюється силами покупця (ТОВ «НВГ Акваком») шляхом самовивозу. При цьому, суди не дослідили факт перевезення та відвантаження товару, товарно-транспортні документи, довіреності на отримання товару, що супроводжували здійснення вказаних операцій, наявність транспортних засобів та можливість здійснення таких операцій з огляду на посилання податкового органу про те, що ТОВ «НВГ Акваком» здійснював діяльність з надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом та враховуючи те, що додаткові угоди про зміну домовленостей сторін вказаних договорів щодо доставки товару в справі відсутні. Крім того, суди не досліджували наявність у позивача власних приміщень або укладених договорів про оренду площ зберігання товару з урахуванням значного тоннажу придбаного промислового обладнання, арматури та автозапчастин.

Підписання договорів та первинних документів неуповноваженими особами помилково засвідчене судом першої інстанції на підставі протоколів слідчих дій у кримінальній справі № 107800016, тоді як процесуальні документи кримінального провадження неможна розцінювати як докази порушення позивачем податкового законодавства з огляду на непідтвердження фактів злочинних дій вироком суду, що вступив в законну силу.

Відповідно до календарного плану, що є додатком № 1 і невід'ємною частиною договору від 20.05.2008 № 20/05, укладеного між позивачем та ПП «Верона-Буд», термін виконання робіт (влаштування очисних споруд, монтаж внутрішньо-майданчикових мереж) призначено на травень-грудень 2008 року. Зважаючи на наявність в матеріалах справи актів приймання виконаних підрядних робіт із докладним поетапним описом проведених дій (без дати підписання замовником і підрядником), з метою виключення факту штучного створення документообігу задля імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та збільшення розміру валових витрат, у світлі наведених рекомендацій колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне при новому розгляді справи суду першої інстанції звернути увагу на вивчення реальності проведених операцій на місці виконання, оскільки виконання монтажно-будівельних робіт по влаштуванню очисних споруд має наслідком не лише оформлення необхідних документів, але й наявність результатів в натурі.

Без встановлення і дослідження наведених обставин рішення суду не може відповідати незмінним принципам законності, повноти і обґрунтованості у розумінні статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до передчасних та не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВГ Акваком» задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 у справі № 2а-15066/10/2070 скасувати.

Справу № 2а-15066/10/2070 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М. З оригіналом згідно