Ухвала суду № 30884856, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К-37177/10

№ К-37177/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран-Днєпр»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010

у справі № 2а-11189/09/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран-Днєпр»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та на підставі якого винесене спірне податкове повідомлення-рішення, є правомірними та підтверджуються доказами, приєднаними до матеріалів справи.

У касаційній скарзі ТОВ «Яран-Днєпр» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 08.07.2009 № 2164/152/24435116, про порушення ТОВ «Яран-Днєпр», підпункту 4.1.4. пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ), а саме: несвоєчасне подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року .

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0026591502/0/18442/10/15-240 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач 19.06.2009 надіслав поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, дана декларація отримана відповідачем 23.06.2009, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 цієї статті визначено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

За змістом цих норм, платник податку має право вибору способу подачі податкової декларації, як безпосередньо так і шляхом направлення такої декларації поштою, при цьому строк подачі податкової декларації різний - у разі подання декларації поштою строк подачі скорочується на десять днів.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, з огляду на встановлений факт надіслання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року з порушення строку, встановленого підпунктом 4.17 пункту 4.1 ст.4 цього Закону, та на недоведеність в судовому процесі факту відмови податковим органом в прийнятті податкової декларації за травень 2009 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран-Днєпр» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підписЄ.А. УсенкоСудді: підписІ.О. Бухтіярова підписН.Є. Маринчак