ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2013 року Справа № 5019/455/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Грека Б.М., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 у справі№ 5019/455/12 господарського судуРівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до1. Приватного підприємства "Трейд-Пак", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" простягнення 2 249 671,91 грн.
за участю представників від: позивача не з'явивсявідповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2012 у справі № 5019/455/12 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" (Відповідач 2) на користь Позивача 690 028,26 грн. основного боргу, 92 319,79 грн. пені та 15 646,96 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині солідарного стягнення боргу з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Трей-Пак" (Відповідач 1).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 скасовано рішення місцевого господарського суду по даній справі в частині стягнення пені на суму 92 319,79 грн. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові.
В решті рішення залишено без змін. Відповідно зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з Відповідача 2 за подачу позову до суми 13 800,57 грн.
З Позивача на користь Відповідача 2 стягнуто 923,17 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що Позичальник Куріцин Ігор Васильович не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому згідно зі статтями 554, 559 Цивільного кодексу України та на підставі договору поруки відповідальність покладається на Поручителя - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчпром".
Позивач відмовився від позовних вимог по відношенню до Приватного підприємства "Трейд-Пак", а тому місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі в частині стягнення солідарно боргу з Відповідача 1.
Щодо відмови Позивача в частині позовних вимог про стягнення пені суд апеляційної інстанції вказав на те, що нормами чинного законодавства і умовами договору не передбачено нарахування пені в доларах США, Позивач не надав обґрунтованого розрахунку пені з врахуванням вимог Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Тому, позовні вимоги про стягнення пені на суму 92 319, 79 грн., апеляційним господарським судом залишені без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчпром" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2012, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі № 5019/455/12, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк".
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що за кредитним договором, укладеним між Куріциним І.В. і Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" встановлена кредитна ставка у розмірі 13% річних, але додатковою угодою від 24.06.2009 сторони кредитного договору без згоди Поручителя збільшили проценти за користування кредитними коштами до 15.25%, що відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення зобов'язань за договором поруки.
Крім того, на думку Відповідача 2, порука припинилася після закінчення строку, встановленого в договорі поруки ( частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України).
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" про відкладення розгляду справи колегією суддів залишене без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за кредитним договором № 07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (Банк) надав кредит Куріцину Ігорю Васильовичу (Позичальник) на суму 289 000 дол. США з оплатою 13% річних за користування кредитними коштами та терміном повернення кредиту до 25.08. 2017р.
Додатковою угодою № 2 від 24.06.2009 Банк і Позичальник узгодили розмір процентної ставки за кредитним договором на період з 28.07.2008 по 23.06.2009 15,25%, з 24.06.2009 відсотки за користування кредитними коштами нараховуються у розмірі 13%.
Цією додатковою угодою сторони затвердили графік погашення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами у термін до 25.05.2024р.
Оскільки, Позичальник не сплатив заборгованість по кредиту та нарахованих відсотках, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" 20.07.2011 звернувся із вимогою до Куріцина І.В. про погашення заборгованості по кредиту і процентах, а у разі несплати боргу протягом 30 днів, Банк просив достроково повернути кредитні кошти.
Частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлює наслідки невиконання позичальником умов договору щодо повернення позики частинами (з розстроченням) і надає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10.1 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту за наслідками невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" (Кредитор) уклав договір поруки № 2 від 24.06.2009 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчпром", за умовами якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання зобов'язань Куріциним Ігорем Васильовичем за кредитним договором № 07-519-КФ-2007 від 27.08.2007.
Згідно з пунктом 1.3 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.
В березні 2012 Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак" (Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" (Відповідач 2) про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № 07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 на підставі договорів поруки № 1 від 28.08.2007, № 2 від 24.06.2009.
Розмір позовних вимог станом на 27.02.2012 за розрахунками Позивача складав суму 281 673,75 дол. США, що за курсом НБУ становило суму 2 249 671, 91 грн.,із яких: 1 782 931, 54 грн. заборгованість по кредиту, 388 571,64 грн. - відсотки та 78 168,73 грн. - пеня.
У зв'язку з частковою оплатою боргу Позивач уточнив позовні вимоги.
Станом на 12.10.2012 заборгованість по кредиту складала 690 028,26 грн. та 92 319,79 грн. нарахованої пені.
Стаття 554 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Господарський суд Рівненської області, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" заборгованість за кредитним договором - неповернутий кредит в розмірі 690 028, 26 грн.
Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору обрана вірна правова позиція, оскільки згідно зі статтями 526, 554, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, у разі невиконання договірних зобов'язань і вимог законодавства, відповідальність за повернення кредиту покладається на поручителя.
Не заслуговують на увагу доводи заявника, викладені в касаційній скарзі щодо припинення договору поруки з підстав, зазначених в частинах 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України, у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя і пропуском кредитором строку для пред'явлення вимоги до поручителя.
Відповідно до пункту 1.1 договору поруки № 2 від 24.06.2009 Поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання Позичальником Куріциним Ігорем Васильовичем усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 (основний договір) в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Збільшення розміру відсоткової ставки за кредитом не може розцінюватись як збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки порука має похідний характер від основного зобов'язання (кредитного договору), а за договором поруки № 2 від 24.06.2009 Поручитель зобов'язався відповідати за виконання умов кредитного договору в повному обсязі, в тому числі і за ті, що можуть виникнути у майбутньому.
Крім того договір поруки № 2 Банком укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчпром" 24.06.2009, а згідно додаткової угоди № 2 від 24.06.2009 до кредитного договору № 07-519-КФ-2007 від 27.08.20007 з 24 червня 2009 року між Позичальником і Банком узгоджена кредитна ставка у розмірі 13% річних, що відповідає пункту 1.2 договору поруки № 2 від 24.06.2009. Пунктом 4.2 договору поруки № 2 від 24.06.2009 сторони визначили, що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань Боржника за Основним договором, що забезпечується такою порукою.
За кредитним договором № 07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 встановлено термін повернення кредиту до 25.08.2017, а тому у Відповідача 2 відсутні підстави посилатися на частину 4 статті 559 Цивільного кодексу України, яка передбачає припинення поруки у зв'язку з пропуском Позивачем строку для звернення з позовом про стягнення заборгованості по кредиту.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни чи скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 по даній справі.
Постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/455/12 залишається без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 у справі № 5019/455/12 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Б.М. Грек
В.В. Палій
Судове рішення № 30884565, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/455/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: