Ухвала суду № 30884352, 19.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2012 р.

справа № 2а-4271/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торговельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст»

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2009р. у справі №2а-4271/09/0870

за позовом: Торговельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст», м.Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Торговельно-промислова транснаціональна корпорація «Кераміст» (далі по тексту – ТПТНК «Кераміст», позивач) звернулась до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 31.12.2008р. №0000560805/0 та похідних від нього податкових повідомлень-рішень від 04.03.2009р. №0000560805/1, від 14.05.2009р. №0000560805/2 та від 21.07.2009р. №0000560805/3.

Позов вмотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0000560805/0 винесено відповідачем всупереч чинному законодавству та фактичним обставинам. Позивач вказував, що висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість (далі – ПДВ) на 60319,00грн. у зв’язку з порушенням ним пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставний, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит спірного періоду за рахунок операцій з придбання (будівництва, спорудження) основних фондів, а саме: багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом, які є незавершеними капітальними інвестиціями. Позивач також вказував, що операції з передання квартир інвесторам (власникам облігацій), які здійснюються за договорами купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) та договорами про участь в будівництві, і є першою поставкою житла, тому такі операції мають оподатковуватись ПДВ згідно з пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, суд визнав правомірним донарахування позивачу ПДВ та штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2008р. №0000560805/0. Суд також зазначив, що позивач як замовник будівництва, фінансуючи реконструкцію ГПОП «Бригантина» під багатоквартирний житловий будинок для подальшого передання збудованих квартир інвесторам, здійснював господарську діяльність з «поставки житла», при цьому першою поставкою житла є передача підрядником будівельних робіт для ТПТНК «Кераміст», а тому всі наступні поставки підпадають під пільгу, передбачену пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто звільнені від оподаткування.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 23.09.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з’ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права.

На думку апелянта, висновки суду ґрунтуються на акті перевірки, що виключає їх об’єктивність. Окрім того, апелянт вважає, що судом не досліджено наявні в матеріалах справи докази, надані на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту спірного періоду, а саме: за рахунок сум ПДВ, отриманих від реконструкційних робіт по отриманню готового новозбудованого житла. За твердженням апелянта, ані генпідрядник ЗАТ «Опоряджбуд», ані будь-яка інша підрядна організація, з якою позивач укладав окремий договір на виконання відповідних будівельних робіт, не є особою, яка надає комплекс послуг зі спорудження готового новозбудованого житла; а відтак, передача позивачем готового новозбудованого житла у первісну власність інвесторів (власників облігацій) при погашенні облігацій є першої поставкою житла як результат, а послуги із спорудження житлового будинку - як звичайні (а не пільгові) господарські операції щодо набуття позивачем об’єкту для здійснення оподатковуваних операцій – першого передання готового новозбудованого житла у власність покупців (власників цільових облігацій). Тому апелянт вважає помилковим висновок про заниження ним ПДВ, а спірні податкові повідомлення-рішення - протиправними. Апелянт впевнений, що неврахування судом зазначених обставин призвело до прийняття невірного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено планову виїзну перевірку ТПТНК «Кераміст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2008р. №245/08-05/13620827, за висновками якого підприємством порушено, зокрема, пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон), в результаті чого занижено ПДВ в період, що перевірявся, на загальну суму 60319грн., в тому числі по періодах:

- за квітень 2006р. - на 13326грн.;

- за травень 2006р. – на 6773грн.;

- за липень 2006р. – на 11667грн.;

- за серпень 2006р. – на 8495грн.;

- за лютий 2007р. – на 19817грн.;

- за квітень 2007р. – на 132грн.;

- за травень 2007р. – на 109грн. (а.61-62 акту перевірки, а.с.124-125 т.1).

В акті перевірки зазначено, що витрати, пов'язані з придбанням (будівництвом, спорудженням) житлового фонду не відносяться до терміну основні фонди та не є незавершеними капітальними інвестиціями, тому витрати, пов’язані з будівництвом багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м.Ялта, вул.К. Маркса, 18а, відповідно до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту платника податку (а.35 акту перевірки). Окрім того, податковий орган визначив, що ТПТНК «Кераміст» як замовник будівництва після приймання об'єкту житлового фонду в експлуатацію або його частини є першим власником новозбудованого житла, що є першою операцією «з поставки житла» (а.с.38 т.1)

На підставі зазначеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0000560805/0 про визначення податкового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 90478,50грн., в тому числі: за основним платежем – 60319,00грн. та штрафними санкціями – 30159,50грн. (а.с.13 т.1). За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення з позначками: /1, /2, /3 (а.с.11,12,14 т.1).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюються спірні правовідносини, показав наступне.

За визначенням, наданим в п.1.3 ст.1 зазначеного Закону платник податку – це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари через митну територію України. Пунктом 1.6 ст.1 встановлено, що податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

За п.1.7 ст.1 зазначеного Закону податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає порядок сплати, утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, згідно з яким сплачені покупцем–платником податку суми податку безпосередньо не вносяться до бюджету, а включаються до суми податкових зобов’язань продавця–платника податку, де має значення обставина щодо характеру дій продавця як утримувача податку та відповідального за його внесення до бюджету.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з вищевказаними нормами право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» передбачено, що основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва (Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).

Отже, поняття «основні засоби (основні фонди)» включає в себе поняття «незавершені капітальні інвестиції», що відповідає змісту абз.3 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковий орган наполягає на тому, що позивачем невірно сформований податковий кредит спірного періоду по виконаним роботам (наданим послугам) щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м. Ялта, вул.К. Маркса, 18а (2553964,64грн. завищення). При цьому висновки про те, що витрати, пов'язані з придбанням (будівництвом, спорудженням) житлового фонду не відносяться до терміну «основні фонди» та не є «незавершеними капітальними інвестиціями» є безпідставними.

Матеріалами справи підтверджують, що ТПТНК «Кераміст», фінансуючи будівництво житла, здійснювало саме незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи та здійснювало таке будівництво з метою отримання доходу від продажу об'єкта будівництва.

Так, в 2001р. ТПТНК «Кераміст» придбано комплекс ДПГХ «Бригантина», розташований за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса, 18а (балансова вартість станом на 01.08.2001р. становить 1069673,26грн.). Право власності на комплекс «Бригантина» зареєстровано 31.03.2004р. КП Ялтинським БТІ АР Крим (реєстраційний № 3221047), на підставі рішення Виконкому Ялтинської міської ради 11.03.2004р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за №318. Рішенням виконкому Ялтинської міської ради АР Крим від 11.04.2006р. №310 ТПТНК «Кераміст» отримано дозвіл на ліквідацію споруд господарських будівель комплексу «Бригантина». Крім того, ТПТНК «Кераміст» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю від 01.11.2006р. №13-ж/11-06.

З квітня 2006 року підприємством позивача розпочато підготовчі роботи щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м. Ялта, вул.К. Маркса, 18а, а саме: проектування експериментального 17-ти поверхового будинку по вул. К.Маркса, 18а у м.Ялта (виконавець робіт - Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, іпн.24954326584); експертні роботи по проекту «Багатоповерховий житловий будинок по вул. К.Маркса, 18а» (виконавець робіт - служба «Укрінвестекспертиза» в АР Крим, іпн. 326950101295); отримання висновку щодо узгодження тимчасової підпірної стіни укріплення котлована багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а (виконавець -ГП «КРПОУ», іпн. 33483201281); комплекс робіт з управління проектом за період 02.04.2007р.-29.01.2008р., виконання робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку по вул.К.Маркса, 18а у м.Ялта (виконавець ТОВ «Бригантина Люкс», іпн. 348791026585); ескізний проект: І,ІІ етап (виконавець - ТОВ «Перша інженерна компанія», іпн. 33865811530); виконані роботи згідно договору №57/7-05 від 29.03.2005 р. (стадія «Проект «Багатоповерховий житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса, 18 а»), виконавець - ТОВ «Портал», іпн.239936515536; роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м.Ялта, вул.К.Маркса, 18а, (монолітний каркас, покрівля, внутрішні інженерні мережі, інше) - виконавець - ЗАТ -31 «Опоряджбуд», іпн. 12717301126); роботи по влаштуванню частини монолітного каркасу будівлі (цокольний поверх) в рамках виконання робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: АР Крим, м.Ялта, вул.К.Маркса, 18а (виконавець - ПП «Південна будівельна компанія», іпн. 331276704739).

ТПТНК «Кераміст» в бухгалтерському обліку відображена операція з будівництва житлового будинку у м. Ялта по Дебету рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» та Кредиту рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». В податковому обліку підприємство відносило суми ПДВ, пов’язані з витратами на будівництво житлового будинку у м.Ялта до складу податкового кредиту.

Разом з тим, згідно п. п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що звільняються від оподаткування операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Судом враховано, що ТПТНК «Кераміст» для здійснення господарської діяльності з фінансування реконструкції ГПОП «Бригантина» під багатоквартирний житловий будинок по вул.К.Маркса, 18а у м. Ялта було залучено фінансові ресурси від розміщення іменних цільових звичайних облігацій (проспекту емісії).

Враховуючи, що ТПТНК «Кераміст» як замовник будівництва отримав будівельні послуги від підрядних організацій, то згідно абз. «а» пп. 5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» під першою поставкою житла слід розуміти поставку послуг із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції. Податок на додану вартість сплачується генпідрядником при передачі будівельних робіт замовнику, така передача робіт (послуг) і є першою поставкою житла, а тому всі наступні поставки житла підпадуть під пільгу, передбачену п. п. 5.1.20 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, оформлення права власності в даному випадку не може бути підставою для визнання поставки, і відповідно, об'єкта оподаткування ПДВ, оскільки така операція не відповідає визначенню поставки, наведеному в п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

З цих же підстав не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що згідно проспекту емісії облігацій та договорів купівлі-продажу цінних паперів власники облігацій здійснюють оформлення права власності на себе. В даному випадку джерело фінансування будівництва для визначення першої поставки житла значення не має, оскільки все одно замовником будівництва є позивач, а тому генпідрядник, надаючи послуги з будівництва житлового будинку здійснює для нього першу поставку житла (що оподатковується за загальними правилами).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не мав права зменшувати податкове зобов’язання з ПДВ. Податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0000560805/0 обґрунтоване.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Торговельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2009р. у справі №2а-4271/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2009р. у справі №2а-4271/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна