Ухвала суду № 30882883, 23.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

23.01.13 Справа№ 5015/826/12

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне Жидачівського району Львівської області

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у справі № 5015/826/12

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне Жидачівського району Львівської області

до відповідача: Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення 154091,62грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

від скаржника: Кротов В.Є. - представник за довіреністю

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне Жидачівського району Львівської області на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у справі №5015/826/12 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне Жидачівського району Львівської області до відповідача Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 154091,62грн.

Ухвалою суду від 15.01.2012 р. скарга прийнята і призначена до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2013 року.

Представник скаржника в судове засідання 23.01.2013 р. з'явився, просив суд визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області від 21.12.2012р. (ВП №35711660) (згідно поданого уточнення) з підстав, викладених у скарзі.

Боржник та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явки повноважних представників в судове засідання 23.01.2013 р. не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції (знаходяться в матеріалах справи).

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2012р. у справі №5015/826/12 позов ТзОВ «Енергозберігаючі технології» задоволено частково і стягнуто з Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 131612,40грн. основного боргу, 4846,22грн. 3% річних, 7433,04грн. інфляційних втрат, 2877,83грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області видано наказ від 23.05.2012р., який було прийнято до виконання Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на підставі заяви стягувача, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №32871629 від 05.06.2012р.

На підставі письмової заяви ТзОВ «Енергозберігаючі технології» про повернення наказу господарського суду на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем видано постанову від 04.09.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Вказаний наказ стягувач повторно пред'явив для виконання у Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, однак 11.01.2012р. отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35711660 від 21.12.2012р. на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з діями державного виконавця, стягувач подав скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Зокрема, ч.4 ст.82 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, наказу в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, а ч.1 ст.25 цього ж Закону зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача, проте таке повернення, як передбачено частиною 5 цієї ж статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. визначено, що за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення (п.9.11.). У цій же постанові, в п.9.13 вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що стягувач (скаржник за заявою) звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в межах строку пред'явлення наказу до виконання, наказ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, що зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в скарзі є правомірними, доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Доводи заявника визнати правомірними.

2. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №35711660 від 21.12.2012р.

Суддя Щигельська О.І.