Ухвала суду № 30877783, 29.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

справа № 11/456/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. у справі №11/456/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеренергогаз» (далі – позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі – відповідач, податковий орган) від 20.11.2007р. № 0004812302/0, яким позивачу нараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 794995,50грн, з яких: 529997грн. – основного платежу, 264998,50грн. – штрафних (фінансових) санкцій. На обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність договору № 30/04 від 30.04.2007р. необґрунтованими, зокрема зазначає, що спірний договір повністю відповідає вимогам ст. 215 Цивільного кодексу України, а саме, сторони дотримались форми, порядку його укладання, а також порядку виконання умов договору. Позивач посилається на рішення господарського суду Запорізької області у справі №11/356/08-АП, в якій встановлено факт дійсності правочину, оформленого договором № 30/04 від 30.04.2007р. та додатковою угодою № 1 до нього від 04.05.2007р. Вважає що суми податку на додану вартість у розмірі 529997,00 грн. правомірно включені до податкового кредиту травня 2007 року. Стосовно включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту саме в травні 2007 року позивач зазначає, що це було зроблено по першій з подій - отримання податкових накладних від продавця - ТОВ "ПК Орвікс".

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються на доводах про фіктивність договору позивача з його контрагентом ТОВ "ПК "Орвікс", проте дійсність вказаного договору встановлено в судовому порядку рішенням господарського суду Запорізької області у справі №11/356/08-АП. За таких обставин, зазначає суд, відсутні підстави вважати доведеним порушення позивачем як платником податку на додану вартість вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) (далі по тексту – Закон №168/97-ВР).

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невірне застосуванням судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Відповідач наполягає на тому, що факт порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР матеріалами справи підтверджено, оскільки позивач не надав документального підтвердження придбання товару, а саме: наявності місць зберігання отриманих товарно-матеріальних цінностей, здійснення транспортування придбаного та відвантаженого товару від ТОВ "ПК "Орвікс", місця та дату фактичного отримання (вручення) товарно-матеріальних цінностей, а також документів на підтвердження того, ким було отримано товар від ТОВ "ПК "Орвікс". Крім цього, відповідач зазначає, шо позивач у перевіряємому періоді оплату товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "ПК "Орвікс", не здійснив. Тобто, наполягає відповідач, фактично товар від ТОВ "ПК "Орвікс" позивачу не передавався, і факт переходу права власності на цей товар до позивача останнім не підтверджено.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, з 15.0.2007р. по 02.11.207р. податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергогаз" щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. За результатами перевірки складено акт №158/23-2/31449719 від 09.11.2007р., в якому зазначено про порушення підприємством пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2007р. на суму 529997грн.

За висновками податкового органу товариство позивача неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми вартості товарів, які фактично не були придбані у ТОВ "Промислова компанія Орвікс", оскільки перевіркою не було встановлено факту переходу права власності. Такого висновку відповідач дійшов, виходячи, як на його думку, з фіктивності договору № 30/04, укладеного 30 квітня 2007 року між ТОВ "Інтеренергогаз" (покупець) і ТОВ "Промислова компанія Орвікс" (продавець), відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця товар - сільськогосподарську продукцію, проте податковий орган наполягає на тому, що за цим договором право власності на товар позивач не набув, документи позивача не підтверджують оплату за товар.

На підставі акту перевірки 20.11.2007р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004812302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 794995,50 грн. в т.ч. 529997,00 грн. - за основним платежем та 264998,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням товарів з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.04.2007р. між ТОВ "Промислова Компанія Орвікс" та ТОВ "Інтеренергогаз" укладений договір № 30/04 купівлі-продажу, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язувався продати, а покупець - придбати сільськогосподарську продукцію на умовах, зазначених у договорі. Вказаний договір укладений з дотриманням загальних вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України.

04.05.2007р. сторонами складено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни до п. 5.4 договору № 30/04 від 30.04.2007р., згідно з якими сторони встановили, що зобов'язання продавця вважаються виконаними після передачі товару покупцю у м.Херсон. Такі дії сторін договору не суперечать нормам чинного законодавства, зокрема, ст. 651 ЦК України і є підставою для настання правових наслідків, визначених ст. 653 ЦК України.

Відхиляючи доводи податкового органу щодо фіктивності вищевказаного договору, суд першої інстанції з урахуванням норм ч.1 ст.72 КАС України, врахував факти, встановлені Постановою господарського суду Запорізької області від 24.07.2008р. у справі №11/356/08-АП, залишеною без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 29.09.2009р.).

Доводи відповідача щодо безтоварності спірних операцій не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Так, у відповідності до умов договору з урахуванням внесених змін в період з 11.05.2007р. по 31.05.2007р. ТОВ "Інтеренергогаз" отримало обумовлений договором товар від ТОВ "Промислова компанія Орвікс", що підтверджується відповідними накладними, підписаними з боку покупця його повноважним представником, діючим на підставі виданих йому довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. По факту поставки відповідно до вимог Закону №168/97-ВР ТОВ "Промислова компанія Орвікс" видало позивачу відпвоідні податкові накладні. Отриманий від ТОВ "Промислова компанія Орвікс" товар переданий позивачем для подальшої реалізації комісіонерам: ПП "Вечір" та ПП "Інесса Агровед", з якими укладені відповідні договори комісії. Згідно з актами прийому-передачі товару на комісію, підписаними між ТОВ "Інтеренергогаз", ПП "Вечір" та ПП "Інесса Агровед", передача товару здійснювалась в м. Херсоні. За вказаними документами транспортування товару здійснювалось відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів автомобільним транспортом покупців. Товари рослинного походження супроводжувались фітосанітарними сертифікатами, виданими Державною службою по карантину рослин України.

Таким чином, позивач правомірно визначив для себе суму податкового кредиту за травень 2007р. за операціями, пов’язаними з виконанням договору купівлі-продажу від 30.04.2007р. № 30/04, укладеного з ТОВ "Промислова Компанія Орвікс".

Судове рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. у справі №11/456/08-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. у справі №11/456/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України і може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник