Рішення № 30873483, 26.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Мелещенко Л.В.

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Єнакіївським міським судом Донецької області 24 січня 2013 року Кіровського районного суду міста Донецька 31січня 2013 року ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - відмовити повністю.

З ухвалою суду не погодилась позивачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначила, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та невірно встановив обставини, які мають значення для її вирішення, а саме: суд не звернув уваги на склад акту про обстеження квартири НОМЕР_1 якому було зазначено, обставини затоплення її квартири. Не зважаючи на те, що члені комісії все це бачили у квартирі НОМЕР_1, суд дійшов висновку, що встановити причину заливу квартири неможливо. Правила користування житловими приміщеннями, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року передбачають, що власник та користувач квартири забов»язані не вчиняти, дій які порушують права інших мешканців. Всупереч цього суд вдався до аналізу інструкції компакт зливного бочка унітазу та неправильного положення прокладки у п.А, що визвало протікання води і не прийняв до уваги, що саме власник квартири несе відповідальність за стан сантехніки у його квартирі. При наявності звіту про матеріальну шкоду, який був проведений експертом, суд дійшов висновку, що встановити шкоду неможливо. Окрім того, наслідками залиття квартири їй було завдано моральну шкоду, оскільки в результаті залиття квартири пошкодження її майна після капітального ремонту негативно вплинули на стан здоров»я у зв»язку з чим вона несла витрати і що змінило уклад її життя. Просила скасувати рішення суду ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Представник ОСОБА_2 з доводами апеляційної скарги не погодився, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін, проте заявив, що ОСОБА_2 намагалася укласти мирову угоду з ОСОБА_1, пропонувала їй 5000 грн., хоча та відмовилася.

Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди та компенсації моральної шкоди спричиненої залиттям її квартири 31.01.2012 року.

Розмір матеріальної шкоди становить 10 253,94 грн., яка складається з матеріальної шкоди у розмірі 8783 грн., витрат на пересування з метою поновлення своїх прав, поїздки до експерта-оцінщика, у медичні установи через погіршення стану здоров»я - у сумі 500,00 грн., витрати на придбання ліків у сумі 502,29 грн. Крім того, позивачу був завдана моральна шкода у розмірі 20000 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що є власником квартири НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Поверхом вище, над її квартирою розташована квартира НОМЕР_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2 Позивачем у 2011 році був закінчений капітальний ремонт її квартири.

У зв»язку з залиттям квартири 31 січня 2012 року, 01.02.2012 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 був складений акт, в якому зазначено, що причиною залиття квартири є аварійна ситуація внаслідок замерзання води у трубах водоподачі та водовідведення, розрив водою кришки зливного бачку у квартирі НОМЕР_1, розташованої поверхом вище квартири НОМЕР_2. При огляді квартири НОМЕР_1 комісія виявила, що вода подавалась зі стояка в аварійний зливний бачок та переливалась на підлогу, замерзання води в каналізаційних трубах та аварія виникли внаслідок незакритої балконної двері при морозі -20 С.

Під час залиття були залиті стеля у кухні в чотирьох місцях, стеля в коридорі, стеля в гостинній кімнаті, а також деформовані шпалери в коридорі пошкоджено меблі.

Згідно результатів проведеного спеціалістом огляду позивачу завдана матеріальна шкода, яка складається з суми ремонтно-відновлювальних робіт - 4 082,00 грн., вартості матеріалів для виготовлення пошкоджених меблів - 4 701,05 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції були допитані свідки - як члени комісії, що склади акт, так і мешканці будинку, які бачили, що залиття квартири позивачки мало місце саме з зверху, тобто з квартири відповідачки ОСОБА_2 до якої під час залиття разом із чоловіком відповідачки ОСОБА_3 заходив голова ОСББ і бачив причину залиття квартири позивачки, що було відображено у акті.

Судом встановлено, що сторони є власниками квартир, квартира НОМЕР_1, розташована над квартирою НОМЕР_2.

В акті, який був складений членами ОСББ АДРЕСА_1 комісією у числі 3 осіб, відображено стан квартири НОМЕР_2 після залиття, яке відбулося зверху, тобто з квартири НОМЕР_1, а саме: пошкоджені шпалери , меблі, наявність води та сирості. Як зазначили члені комісії причиною аварійної ситуації стало замерзання води у трубах водоподачі та водовідведення, розрив водою кришки зливного бочка у квартирі НОМЕР_1. Вода подавалася зі стояка та переливалася на підлогу. Замерзання води в каналізаційних трубах і аварія зливного бочку стало через незакриті балконні двері при температурі на вулиці - 20С. ( а.с.10 )

Згідно звіту про вартість матеріальної шкоди, завданої власнику квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, грошовий розмір прямої матеріальної шкоди, завданої власнику квартири, розташованої у дев'ятиповерховому будинку на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, складається з суми ремонтно-поновлювальних робіт, що складається з вартості матеріалів і робіт з усунення дефектів обробки приміщень квартири, що виникли в результаті тривалого впливу води, - 4082,00 грн. та вартості матеріалів для виготовлення пошкоджених меблів (шафи-купе, виготовленого за індивідуальним проектом), що виникли в результаті тривалого впливу води, - 4 701,05 грн. Загальна вартість матеріальної шкоди завданої власнику квартири, розташованої у дев'ятиповерховому будинку на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, і складає 8 783,05 грн. (а.с. 16-45).

Висновки вищевказаної оцінки не спростовані стороною відповідача, відомості про клопотання з боку відповідача про призначення судово-будівельної експертизи не заявлялися.

Інших доказів щодо причин залиття квартири ОСОБА_1, сторонами не надано.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий акт від 1 лютого 2012 року має низку недоліків, не відповідає вимогам акту, що є додатком до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства, а тому цей акт не є належним доказом. Окрім того, суд дійшов висновку, що позивачка не надала доказів у зв»язку з чим відбулося залиття її квартири.

Аналізуючи надані до справи докази, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи з огляду на пояснення позивача, свідків, наявні переконливі докази факту залиття квартири, причини з яких сталося залиття та достатній обсяг відомостей про вартість спричиненої шкоди.

Так, наданий позивачкою акт про залиття квартири і причини з яких сталося залиття, не відповідає вимогам акту ( примірнику), форма якого і склад передбачені Правилами № 76 від 17 травня 2005 року, але він підписаний трьома особами, двоє з яких є членами ОСББ, завірений печаткою ОСББ, містить в собі відомості, які були озвучені в суді першої інстанції і які не спростовані стороною відповідача. Недоліки акту не спростовують факту залиття квартири та причини, яких сталося залиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Представник відповідача заперечував проти позову позивача, але в обгрунтування своєї позиції щодо відсутності вини ОСОБА_2 у залитті квартири позивачки, не надав жодного доказу, яким би спростував надані позивачкою докази чи довів відсутність зв»язку між недотриманням правил користування квартирою у багатоквартирних будинках та залиттям квартири.

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на звіт про величину матеріальної шкоди, завданої володільцю квартири, розташованої у АДРЕСА_1, який узгоджується з поясненнями позивачки та свідків про об»єм залиття квартири, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення з відповідачки суми ремонтно-відновлювальних робіт, що складаються з вартості матеріалів та роботи з усуненню дефектів оздоблення приміщення квартири, що виникли у зв»язку з тривалим впливом води -4082,00 грн.

На погляд апеляційного суду факт залиття квартири знайшов підтвердження в судовому засіданні, причинний зв»язок між залиттям та недодержання правил користування квартирою відповідачки у багатоквартирному будинку, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. З цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4082 грн. підлягають задоволенню.

Позивачкою у зв«язку із проведенням експертизи були витрачені кошти урозірі 450 грн., що підтверджено документально- квитанцією № 1/21/05/12 від 21 травня 2012 року.

Згідно п.4 ч.2 ст.79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов»язані із залученням спеціалістів, проведенням судових експертиз, які відповідно до ст.88 ЦПК України суд присуджує стороні з другої сторони.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню понесені нею судові витрати у розмірі 450 грн.

Висновок експерта, як зазначено у п.6 ст.147 ЦПК України, для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Апеляційний суд не приймає до уваги висновок експертизи про витрати, необхідні для виготовлення пошкоджених меблів у розмірі 4701,05 грн. На погляд апеляційного суду такий висновок не є переконливим, оскільки не містить в собі докладного опису стану меблів на день огляду, висновки про можливість чи неможлиість їх використання у подальшому з урахуванням впливу води, а також відомості про необхідність заміни окремих частин меблів,їх вартості, тощо.

З цих підстав позовні вимоги про стягнення шкоди у зв»язку пошкодженням меблів, задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої у наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що між пошкодженням майна та спричиненням моральної шкоди позивачці є причинно-наслідковий з»язок, а тому вважає, що її вимоги про стягнення моральної шкоди з огляду на положення п.п.9,10 Пленуму Верховного суду України 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн.

Позивачкою були заявлені вимоги про стягнення з відповідачки вимушено понесені нею витрати на придбання палива з зв»язку з поїздками у розмірі 500 грн.. витрати на підготовку матеріалів ( ксерокопія документів) у розмірі 18, 60 грн. та витрати на ліки, які вона вимушено придбала як наслідок погіршення її здоров»я у зв»язку із залиттям квартири.

Зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки стягнення витрат на придбання палива у зв»язку з поїздками та витрати на підготовку копій матеріалів, законом не передбачено. Понесені витрати на придбання ліків у розмірі 502 грн, які вона вимушена була придбати та вживати у зв»язку з погіршенням здоров»я через залиття квартири не є доведеними, оскільки відсутній медичний висновок погіршення здоров»я саме через залиття квартири і у зв»язку з чим рекомендації лікаря на придбання тих ліків, на які посилається позивачка.

Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 429,20 грн.

Відповідно до частини першої ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З цих підстав з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 321, 90 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн., витрати у зв'язку з проведенням експертизи в сумі 450 грн, компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000 грн., судовий збір у розмірі 321грн.90коп. а всього 5853грн (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 90 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді