Ухвала суду № 30873304, 02.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Лях М.Ю..

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Могутової Н.Г.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 11 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», треті особи - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про виключення майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Київським районним судом міста Донецька 11 січня 2013 року ухвалено рішення, яким у позові ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив наступне: 16 червня 2010 року його мати ОСОБА_4 купила у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено договором купівлі - продажу. В день укладення договору купівлі продажу згідно витягу № 865010 відомостей про заборону на відчуження квартири не було. Договір купівлі - продажу було зареєстровано в КП БТІ. Його мати є добросовісним набувачем, оскільки тільки через два роки стало відомо про наявність заборони на відчуження цього майна. На день укладання договору ні його мати. ні нотаріус не могли знати про наявність договору іпотеки, укладеного ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Південкомбанк» Таким чинам , на час укладення договору були дотримані умови ст. 202-204 ЦПК України.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню. При ухваленні рішення суд не надав жодної правової оцінки тим обставинам, що на момент укладення його матір»ю договору купівлі - продажу спірної квартири, відповідно до ст.4 Закону України « Про іпотеку» переважне право банку на спірну квартиру було втрачено, так як не було дотримано порядку державної реєстрації обмеження прав продажу данної квартири.

В удовому засіданні представник апелянта просила задовольнити скаргу ОСОБА_1, рішення суду першої інстанції скасувати,ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник ПАТ «Південкомбанк» заперечувала проти доводів апеляційної скарги. просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Теті особа- приватні нотаріуси Донецького нотаріального округу ОСОБА_2,ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи. в удове засідання нез»явилися, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи,апеляційний суд дійшов наступного висноку.

13 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Південкомбанк», треті особи -приватні нотаріуси Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, про виключення майна з Єдиного реєстру заборон на на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 16.06.2010 року його мати, ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 на підставі довору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 У день укладання угоди купівлі-продажу квартири, тобто 16.06.2010р., згідно витягу № 8657010 заборони на здійснення відчуження майна не встановлено. 18.06.2010р. його мати ОСОБА_7 зареєструвала вказаний договір купівлі-продажу і своє право власності у КП БТІ м. Донецька. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. Звернувшись с заявою до нотаріуса про прийняття спадщини він був повідомлений про те, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборонів на відчуження об'єктів нерухомості №31172029 від 22.04.2011 року, перший власник квартири ОСОБА_6 року 10 вересня 2009 року передав спірну квартиру в іпотеку на підставі договору іпотеки №723-02ф\1, укладеного з КБ «Південкомбанк». Договір іпотеки №723-02ф\1 від 10.09.2009 року був нотаріально посвідчений а нотаріусом ОСОБА_9, яка можливо, в порушенні вимог ст.55, 73 Закону України «Про нотаріат», не внесла заборону на відчуження нерухомого майна у Єдиний реєстр заборонів на відчуження об'єктів нерухомості. Через шість місяців, після укладання договору іпотеки, ОСОБА_6, будучи власником квартири, продав вищевказану квартиру ОСОБА_5 У свою чергу ОСОБА_5 продала її його матері ОСОБА_7, яка на цей час померла. Згідно даних витягу з Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомості №31172029 від 22.04.2011 року, тільки 02.03.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, до якої звернувся іпотекодержавець - КБ «Південкомбанк», було внесено заборону №10893874 у Єдиний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна.

У 2010 році ні ОСОБА_7, а ні приватний нотаріус ОСОБА_8 не могли знати про наявність договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_6 і КБ «Південкомбанк». Крім того, у законному порядку КП БТІ м. Донецька за його матір'ю ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на цю квартиру.

У відповідності з п. 2.14 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296\5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282\20595 договору купівлі-продажу є підставою для закриття іпотеки і зняття заборони відчуження предмету іпотеки. Оскільки після укладення договору іпотеки були укладенні два купівлі-продажу, договір іпотеки вважається закритим, а іпотекодержавець - відповідач КБ «Південкомбанк» втратив пріоритетне право вимоги вказаної квартири, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Судом першої інстанції було встановлено що 26 вересня 2008 року між ВАТ КБ «Півдкенкомбанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір №72К-02Ф, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 250000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит на умовах, визначених договором. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_6, який виступив майновим поручителем, 10.09.2009 року укладено іпотечний договір №723_02Ф\1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за номером у реєстрі №6023. Предметом договору іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 64,5 кв.м., житловою 43,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, % яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Заборона відчуження нерухомого майна, тобто квартири АДРЕСА_1 зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №24644968 від 10 вересня 2009 року.

Проте, 08 лютого 2010 року до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_6 с позовом до ОСОБА_12 та ОСОБА_13, про зобов'язання не чинити перепони, а с зустрічним позовом ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу

З огляду на те, що предмет спору - нерухомість, яка находиться у м. Донецьку, в порушення ст.114 ЦПК України, по справі було відкрито провадження ( справа №2-1902 )

В своєму клопотанні про забеспечення позову ОСОБА_13 повідомляв, що спірна квартира № АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці згідно договору № 723-02Ф/1 від 10 вересня 2009 року і просив зняти будь-як обмеження щодо цієї квартири.

В ухвалі про забезпечення позову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2010 року зазначено: зняти будь-які обмеження: арешт, заборону, притримання, заставу - нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Внести до державного реєстру заборон відомості, щодо виключення (погашення) запису, щодо заборони відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що був здійснений на підставі укладення ОСОБА_6 іпотечного договору №723_02Ф\1 від 10 вересня 2009 року , посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, в реєстрі за № 6023, заборона в реєстрі за №6024, в реєстрі для заборон №144, внести до державного реєстру відомості, щодо виключення (погашення) запису, щодо заборони відчуження нерухомого розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що був здійснений на підставі укладання ОСОБА_6 іпотечного договору №723_02Ф\1 від 10 вересня 2009 року, посвідченого нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, в реєстрі за №6024, в реєстрі для заборон №144.

Дана ухвала не оскаржувалась, і набрала чинності 06.04.2010р.

Згідно витягу про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №3665800 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено запис № 9045104 на підставі ухвали про забезпечення позову по справі №2-1902 від 30.03.2010 року, виданої Шахтарським міськрайонним судом Донецької області, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 заборону відчуження було знято.

Ухвалою суду від 15 квітня 2010 року Позови були залишені без розгляду, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 30 березня 2010 року.( а.с.88-92)

Згідно пункту 4.2.6 іпотечного договору №723_02Ф\1 від 10.09.2009р. іпотекодавець - ОСОБА_6 не вправі без письмової згоди іпотекодержателя -банка, протягом строку дії договору будь-яким способом відчужувати предмет іпотеки.

Але, 30.04.2010 року був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а 16.06.2010 року договір купівлі-продажу цієї квартири укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Власник квартири ОСОБА_6 грубо порушуючи вимоги іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», ЦК України продав квартиру, вдруге 16.06.2010 року - ОСОБА_7

Згідно копії витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 31172029 від 22.04.2011 року, 02 березня 2011 року о 10:22:47 годині за №10893874 приватний нотаріус ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки №723-02Ф\1 від 10.09.2009р. ПАТ КБ «Південкомбанк» посвідченого, ОСОБА_9 - приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, наклала обтяження на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

З копії ухвали Київського районного суду м. Донецька за №2\0523\3228\2012 від 06 листопада 2012 року вбачається, що по цивільній справі за позовом ПАТ «КБ Південкомбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Донецького міської нотаріального округу ОСОБА_14, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, КП БТІ м. Донецька, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, відкрито провадження та справа призначена до судового розгляду.

Спірна квартири дотепер є предметом іпотеки банку, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 10.09.2009р. Зобов»язання за кредитним договором не погашені, іпотечний договір ніким не оскаржений, не визнаний у встановленому порядку недійсним, банк, як іпотекодержатель згоди на відчуження предмета іпотеки не надавав.

Відмовляючи у задоволені позову щодо виключення майна Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна, суд першої інстанції посилався на низку нормативних документів, зокрема, на положення ст.74 Закону України « Про нотаріат» якою передбачено що нотаріус знімає заборону відчуження тільки при усуненні обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна, одержавши повідомлення установи банку про погашення позики ( кредиту) або повідомлення про припинення іпотечного договору.

Згідно частини 3 ст. 12 Закону України « Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку,спільну діяльність, лізинг,оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно п.3 ст.4 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» від 1 липня 2004 року № 1952, обмеження речових прав підлягає обов»язковій державній реєстрації.

Заборона відчуження предмета іпотеки -нерухомого майна, тобто квартири АДРЕСА_1 зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 24644968 від 10 вересня 2009 року - в день укладення договорів, а тому посилання апелянта на те, що Банк втратив переважне право на квартиру, тому як не було дотримано порядку державної реєстрації обмеження прав продажу квартири не відповідає встановле ним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до положень ст.17 Закону України « Про іпотеку», обставин, які є підставою для припинення іпотеки, судом не встановлено.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства та основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Донецька від 11 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді :