Рішення № 3087273, 24.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2009 р. Справа № 57/21-09

вх. № 762/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., дов. № 1373 від 12.03.2008 р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом :

Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта", м. Харків

про стягнення 3069,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –КП “Міській інформаційний центр” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача –ТОВ “Астарта” 3069,24 грн., заборгованості; також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує порушенням відповідачем своїх зобов’язань по договору № 6279 від 22.01.2008 р про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 лютого 2009 р. об 11:10 год.

Позивач у призначеному судовому засіданні 24 лютого 2009 року позов підтримував та просив суд його задовольнити. Також позивачем через канцелярію господарського суду надано додаткові документи (вх. № 5241 від 24.02.2009 р.) які долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував. Судом перевірена адреса відповідача: відповідно до наданої позивачем довідки Головного управління статистики у Харківській області від 17.02.2009 р., відповідач зареєстрований за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 317, саме на цю адресу надсилалась ухвала суду від 04.02.2009 року, проте цей документи повертались до суду з відміткою пошти „адресат выбыл”.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач –ТОВ „Астарта”, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 24 лютого 2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

22 січня 2008 року між КП "Міський інформаційний центр" (далі –позивач), та ТОВ „Астарта” (далі –відповідач) укладено договір № 6279 про надання в користування місць, що знаходяться в комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, відповідно до умов якого позивач по справі надав в користування відповідачу місця, які знаходяться в комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, згідно з додатком № 1 до договору: щит на фасаді (3,5х2х1), за адресою: м. Харків, Просп. Тракторобудівників,108, строком з 22 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Факт передачі місць підтверджується актом приймання-передачі, підписаний сторонами 22 січня 2008 року та скріплений печатками сторін.

Як свідчить акт встановлення спеціальної конструкції від 17 січня 2008 року 2007 року відповідач 15 квітня 2007 року встановив спеціальну конструкцію - щит на фасаді (3,5х2х1), за адресою: м. Харків, Просп. Тракторобудівників,108.

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 17.01.2008 р. відповідачу встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит на фасаді (3,5х2х1), за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників,108 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

Як свідчить лист № 2741 від 18.02.2008 року Відділу реклами Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради, у зв’язку з закінченням дії пріоритету та не отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами) пріоритет на місце розташування встановлений за заявкою відповідача скасовано.

У відповідності до п. п.п. 8.1.5 договору договір припиняє свою дію, якщо користувач (відповідач) не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих в користування за цим договором, протягом строку на яких було встановлено пріоритет (в частині конкретних місць).

Таким чином, договір № 6297 від 22.01.2008 року припинив свою дію 17 квітня 2008 року.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору відповідач зобов’язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється відповідачем на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються представниками сторін. При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан (прибирання місця, вивіз сміття тощо) здійснюється відповідачем самостійно за власний рахунок.

Згідно з п. 5.2. місця вважаються фактично повернутими з моменту підписання Актів прийому - передачі.

Проте, як свідчать матеріали справи, актів прийому –передачі між сторонами складено не було, таким чином відповідач після припинення договору фактично продовжував використовувати місце, що надавалось йому за договором № 6279 від 22.01.2008 р., та додатком № 1 до цього договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов’язань за договором № 6279 від 22 січня 2008 року в частині своєчасного та належного повернення місць позивачу не виконав.

Таким чином, відповідач фактично користувався місцем в період з 18.04.2008 року по теперішній час, без згоди власника та укладення з позивачем відповідного договору.

Згідно з п. 3 додатку № 2 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 „Про порядок надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій”, у випадку виявлення використання розповсюджувачами зовнішньої реклами місць без укладення договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та/або без отримання дозволу (фактичне користування) КП „Міський інформаційний центр” має право отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь час їх використання.

Відповідно до Порядку визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 „Про порядок надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій” (Додаток № 3 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977 із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями виконавчого комітету від 06.12.2006 р. № 1060, від 20.06.2007 р. № 552, від 18.06.2008 р. № 394) позивачем правомірно нарахована плата за періоди: з 18.04.2008 р. по 01.07.2008 року – 807,73 грн.; з 01.07.2008 р. по 29.01.22009 р. в сумі 2261,51 грн.., а всього в загальній сумі 3069,24 грн. Розрахунок перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевказане, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми 3069,24 грн. за фактичне користування місцем.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Керуючись статтями 22, 509, 525, 526, 530, 598, 599, п.1 статті 604, статтями 610, 626, 627, 629, ч.1 статті 651, статями 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 179, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Астарта”, м. Харків (61033, м.Харків, Шевченка, 317; р/р 26006184130000 в ХФ АКІБ „УкрСіббанк” ХРУ, МФО 351641, код ЄДРПОУ 30883122) на користь Комунального підприємства „Міський інформаційний центр” (61166, м.Харків, пр.Леніна,38,оф.618, р/р 2600030114375 в АКБ „Золоті ворота” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) –3069 грн. 24 коп 3069,24 грн. за фактичне користування місцями; 102,00 грн. державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 27 лютого 2009 року.

Суддя