Постанова № 30872584, 03.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 р. Справа № 1609/2а-4772/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 25.09.2012р. по справі № 1609/2а-4772/12

за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради

до ОСОБА_1

про стягнення фактично сплаченої тимчасової державної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року позивач - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача фактично сплачену тимчасову державну допомогу в розмірі 12339,00 грн.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 25.09.2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради суму в розмірі 12339 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 123,39 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради, посилаючись на законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 22.04.2008 року ОСОБА_2 звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради із заявою про призначення допомоги на дитину взамін аліментів. (а.с. 3-4).

Рішенням від 01.11.2011 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради ОСОБА_2 призначено тимчасову допомогу на дитину у зв'язку з ухиленням батька від сплати аліментів. (а.с. 5).

Згідно довідки №190/605 від 03.05.2012 року, наданої управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, у зв'язку з ухиленням батька від сплати аліментів в період з січня 2008 року по березень 2012 року ОСОБА_1 виплачена допомога на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в загальній сумі 12339 грн. ( а.с.10).

У зв'язку з отриманням від органу державної виконавчої служби інформації стосовно надання ОСОБА_2 заяви про відсутність претензій до батька дитини щодо сплати аліментів на його утримання, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради листом за вих.№ 08-03/2800 від 12.04.2012 року повідомило ОСОБА_2 про необхідність повернення отриманої державної тимчасової допомоги в сумі 12339,00 грн. (а.с.9)

Зважаючи на те, що суму надміру виплаченої тимчасової допомоги ОСОБА_1 в добровільному порядку не повернула, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.8, ч.9 ст. 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22.02.2006 року затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Відповідно абз.1 п.2 вказаного Порядку, тимчасова допомога призначається у разі, коли:

- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

- стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку, для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування), крім іншого, довідку державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 тимчасову допомогу на дитину отримала в період з квітня 2008 року по березень 2012 року в загальній сумі 12339,00 грн.

Пунктом 10 вказаного Порядку визначено перелік підстав припинення виплати тимчасової допомоги, зокрема, встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду; виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; досягнення дитиною 18-річного віку; виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; скасування або визнання усиновлення недійсним; усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька); відмови від стягнення аліментів; добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти; скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Підставою для припинення виплати відповідачці тимчасової допомоги та стягнення з неї фактично виплаченої допомоги стала інформація органу ДВС про те, що 26.12.2011 року ОСОБА_1 подала заяву до Київського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції щодо відсутності претензій по сплаті аліментів до ОСОБА_3 станом на 01.01.2012 р.

За таких обставин, відповідачка не мала права на отримання допомоги з моменту надання до органу ДВС заяви про відсутність претензій по сплаті аліментів до ОСОБА_3, тобто з січня 2012 року.

Частиною 10 ст.181 Сімейного кодексу визначено, що суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Згідно п. 12 Порядку "Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради від 03.05.2012 року убачається, що ОСОБА_1 отримала допомогу за період з січня 2012 року по березень 2012 року тимчасову допомогу на дитину в сумі 1000,80 грн., а саме: за січень 2012 року - в розмірі 333,60 грн., за лютий 2012 року - в розмірі 333,60 грн., березень 2012 року - 333,60 грн. (а.с. 10)

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що позов Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради підлягає задоволенню в частині щодо стягнення наданої дитині тимчасової державної допомоги з січня 2012 року по березень 2012 року в сумі 1000,80 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Між тим, суд першої інстанції в порушення вимог ч.4 ст. 94 КАС України стягнув з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 123,39 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 25.09.2012 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково..

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 25.09.2012р. по справі № 1609/2а-4772/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради ( ідентифікаційний код 03195240) надміру отриману державну допомогу взамін аліментів за період з 01.01.2012 року по березень 2012 року в розмірі 1000,80 грн. (одна тисяча грн.) 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.