Рішення № 30871671, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4186/13 16.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»

до Фізичної особи-підприємця Майстренко Андрія Вікторовича

про стягнення 67 636,69 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Чех О.Я. (представник за довіреністю від 14.01.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларєв» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Майстренко Андрія Вікторовича (надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 67 636,69 грн., в тому числі 57 679,49 грн. основного боргу, 5 767,95 грн. штрафу та 4 189,25 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 06.03.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/4186/13 та розгляд справи призначений на 26.03.2013р. В судове засідання 26.03.2013р. представники сторін з'явились, однак в справі було оголошено перерву до 02.04.2013р. у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі. В судовому засіданні 02.04.2013р. розгляд справи було відкладено до 16.04.2013р. у зв'язку з неявною представників сторін.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 16 квітня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір поставки на умовах реалізації товару №19-ОЛ-В/11 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався постачати і передавати відповідачу певний товар у власність, а відповідач зобов'язався приймати та реалізовувати цей товар, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих позивачем до виконання замовлень відповідача. (п. 2.1. Договору).

Поставка товару здійснюється в пункт поставки тау строки визначені у замовленні. Під час поставки позивач надає відповідачу видаткові накладні, сертифікати. У разі прийому товару, відповідач з відмітками про прийом товару повертає другий екземпляр накладної позивачу та залишає собі один екземпляр накладної та сертифікати на товар. Товар передається уповноваженому представнику відповідача, при цьому позивач не зобов'язаний перевіряти повноваження особи представника відповідача якщо товар, був поставлений за місцем призначення у відповідності до замовлення та зазначеної адреси відповідача. Відповідач самостійно несе відповідальність за представників відповідача які отримали товар у пункті поставки, та зобов'язується розрахуватись з позивачем за домовлений товар. (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору ціна товару визначається на підставі прас-листів та вказується у замовленні відповідача та підтверджується сторонами видатковою накладною. Ціна товару може бути змінена за попереднім узгодженням з відповідачем але не менш ніж за 3-х робочих днів до дня поставки.

Позивачем у відповідності до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 169,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- №72878 від 20.12.2012р. на суму 25 535,80 грн.,

- №73216 від 21.12.2012р. на суму 1 542,10 грн.,

- №73763 від 25.12.2012р. на суму 487,64 грн.,

- №74764 від 28.12.2012р. на суму 1 009,63 грн.,

- №495 від 04.01.2013р. на суму 3 618,73 грн.,

- №798 від 05.01.2013р. на суму 4 727,97 грн.,

- №1183 від 09.01.2013р. на суму 2 808,48 грн.,

- №1685 від 11.01.2013р. на суму 2 064,00 грн.,

- №1929 від 12.01.2013р. на суму 3 249,31 грн.,

- №2299 від 15.01.2013р. на суму 1 343,64 грн.,

- №2581 від 16.01.2013р. на суму 1 920,40 грн.,

- №2802 від 17.01.2013р. на суму 645,23 грн.,

- №3070 від 18.01.2013р. на суму 5 755,30 грн.,

- №3284 від 19.01.2013р. на суму 5 380,74 грн.,

- №4463 від 25.01.2013р. на суму 2 080,08 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України, готівкою через касу позивача, готівкою на розрахунковий рахунок позивача, або в безготівковій формі за домовленістю сторін.

Оплата здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. (п. 6.4. Договору).

Як зазначено позивачем, не спростовано відповідачем, останнім було проведено лише часткову оплату вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 4 489,56 грн.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем оплату повної вартості товару на рахунок позивача проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з урахуванням викладеного, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості товару виконав неналежним чином, а тому заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого останнім товару складає 57 679,49 грн. = 62 169,25 грн. (вартість поставленого позивачем товару) - 4 489,56 грн. (часткова оплата, проведена відповідачем).

А тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 57 679,49 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 5 767,95 грн. у відповідності до п. 8.3. Договору та в розмірі 2 961,07 грн. за п. 6.5. Договору.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.5. Договору відповідач зобов'язаний сплатити 0,2% від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожний день користування, у разі коли відповідач своєчасно не сплатив за отриманий товар скористувавшись відстрочкою платежу, передбаченою п. 6.4.

Отже, з урахуванням викладених норм та вказаного пункту Договору, сторонами передбачено сплату відповідачем неустойки у вигляді пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару за кожен день прострочки.

Оскільки, пунктом 6.5. Договору сторонами передбачена сплата неустойки у вигляді пені за кожен день прострочення виконання зобов'язання, то у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання» повинна враховуватись та обставина, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, передбачений сторонами в п. 6.5 Договору відсоток пені в розмірі 0,2% перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, оскільки складає більшу позначку.

З урахуванням викладеного, наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок пені є необґрунтованим оскільки здійснений не у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання».

Тому, сума пені, яка підлягає до стягненню з відповідача за невиконання останнім умов оплати товару за Договором, нараховується за наступними формулами:

- 21 046,24 грн. (сума боргу, з урахуванням проведеної відповідачем сплати) * 52 (кількість днів прострочки з 31.12.2012р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 449,76 грн. (за видатковою накладною №72878 від 20.12.2012р.);

- 1 542,10 грн. (сума боргу) * 51 (кількість днів прострочки з 01.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 32,32 грн. (за видатковою накладною №73216 від 21.12.2012р.);

- 487,64 грн. (сума боргу) * 47 (кількість днів прострочки з 05.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 9,42 грн. (за видатковою накладною №73763 від 25.12.2012р.);

- 1 009,63 грн. (сума боргу) * 44 (кількість днів прострочки з 08.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 18,26 грн. (за видатковою накладною №74764 від 28.12.2012р.);

- 3 618,73 грн. (сума боргу) * 37 (кількість днів прострочки з 15.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 55,02 грн. (за видатковою накладною №495 від 04.01.2013р.);

- 4 727,97 грн. (сума боргу) * 36 (кількість днів прострочки з 16.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 69,95 грн. (за видатковою накладною №798 від 05.01.2013р.);

- 2 808,48 грн. (сума боргу) * 32 (кількість днів прострочки з 20.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 36,93 грн. (за видатковою накладною №1183 від 09.01.2013р.);

- 2 064,00 грн. (сума боргу) * 30 (кількість днів прострочки з 22.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 25,45 грн. (за видатковою накладною №1685 від 11.01.2013р.);

- 3 249,31 грн. (сума боргу) * 29 (кількість днів прострочки з 23.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 38,72 грн. (за видатковою накладною №1929 від 12.01.2013р.);

- 1 343,64 грн. (сума боргу) * 26 (кількість днів прострочки з 26.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 14,36 грн. (за видатковою накладною №2299 від 15.01.2013р.);

- 1 920,40 грн. (сума боргу) * 25 (кількість днів прострочки з 27.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 19,73 грн. (за видатковою накладною №2581 від 16.01.2013р.);

- 645,23 грн. (сума боргу) * 24 (кількість днів прострочки з 28.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 6,36 грн. (за видатковою накладною №2802 від 17.01.2013р.);

- 5 755,30 грн. (сума боргу) * 23 (кількість днів прострочки з 29.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 54,40 грн. (за видатковою накладною №3070 від 18.01.2013р.);

- 5 380,74 грн. (сума боргу) * 22 (кількість днів прострочки з 30.01.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 48,65 грн. (за видатковою накладною №3284 від 19.01.2013р.);

- 2 080,08 грн. (сума боргу) * 15 (кількість днів прострочки з 06.02.2013р. по 20.02.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 12,82 грн. (за видатковою накладною №4463 від 25.01.2013р.).

За таких обставин, за порушення відповідачем умов Договору щодо вчасної оплати поставленого позивачем товару, за розрахунками суду, з останнього підлягає стягненню пеня в розмірі 892,15 грн.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 4 189,25 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 892,15 грн.

Також, відповідно до п. 8.3. Договору у випадку прострочення оплати за отриманий товар більш ніж на 20 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від вартості заборгованого товару.

Отже, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості товару, за розрахунками позивача, які визнані судом обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в розмірі 5 767,95 грн. (обґрунтований розрахунок позивача міститься в матеріалах справи).

За таких обставин, позовні вимоги в справі №910/4186/13 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 57 679,49 грн., пені в розмірі 892,15 грн. та штрафу в розмірі 5 767,95 грн.

Судовий збір позивача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, у розмірі 1 636,63 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Майстренко Андрія Вікторовича (реєстраційний номер 20037921045, адреса: 03115, м. Київ, вул. Біличанська, 3, кв. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв» (код ЄДРПОУ 19479382, адреса: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2) основний борг в розмірі 57 679,49 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 49 копійок), пеню в розмірі 892,15 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривни 15 копійок), штраф в розмірі 5 767,95 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 95 копійок) та судовий збір у сумі 1 636,63 грн. (одна тисяча шістсот тридцять шість гривень 63 копійки).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013р.

Суддя С.М. Морозов