Ухвала суду № 30866994, 17.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції - Старовецький В.І.

Категорія - 26 Доповідач - Шевченко В.Ю.

У Х В А Л А

іменем України

17 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новікової Г.В.,

суддів: Агєєва О.В., Шевченко В.Ю.,

при секретарі Жарій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 13 березня 2013р. за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 13 березня 2013р., яким було частково задоволено його позовні вимоги. З відповідача на його користь стягнуто у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві, 10 000 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким збільшити розмір моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при визначенні розміру моральної шкоди, суд не врахував глибину, характер та тривалість його моральних страждань, ступінь втрати ним працездатності, принципи розумності та справедливості.

Сторони в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час працював у ДП «Артемвугілля» на підземних роботах зі шкідливими умовами праці. Під час роботи отримав професійне захворювання - пневмоконіоз. Згідно висновку МСЕК від 26.11.2012р. йому вперше за вказаними професійними захворюваннями було встановлено 30% втрати професійної працездатності. 25 січня 2001р. позивач, працюючи у відповідача, під час виконання трудових обов»язків отримав трудове каліцтво, про що було складено акт за формою Н-1. Висновком МСЕК від 16.03.2013р. за вказаним трудовим каліцтвом ОСОБА_1 вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань , суд визначив розмір моральної шкоди у сумі 10000грв.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він отримав професійне захворювання та трудове каліцтво, які потягли за собою втрату професійної працездатності , внаслідок чого позивач зазнає фізичні і моральні страждання. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам по справі, врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, розмір втрати ним професійної працездатності ( 30% - за професійним захворюванням, 10% - за трудовим каліцтвом), ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував принципи розумності і справедливості.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права безпідставні і фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскаржуючи рішення суду в апеляційному порядку, ОСОБА_1 не посилався на те, що судом було неправомірно відмовлено у дослідженні певних доказів, також ним не було надано нових доказів до суду апеляційної інстанції.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди , а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 13 березня 2013р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий Судді