Постанова № 30863771, 09.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р. Справа № 804/2690/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріСамоварові А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Олюхи В.Г. Гончарова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійний дім" до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служба про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000232220 від 20.12.2012 року та №0000222220 від 20.12.2012 року.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Олійний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 є незаконними. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та вважає, що своїми діями відповідач безпідставно визнав завищенним дохід на суму фінансової допомоги від засновника товариства та прийшов до висновку про завищення витрат і суми кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що одержання товарів, пов'язаних із господарською діяльністю ТОВ «Олейний Дім», підтверджені первинними документами які в повній мірі надавались до перевірки, належними податковими накладними, а задекларовані дохід і зобов'язання з ПДВ від операцій з продажу товарів, при виробництві якого використані «фіктивні» товари, визнано правильними і належно підтвердженими. Також зазначає, що жодних додаткових запитів про надання первинних документів до перевірки від відповідача не надходило. Окрім того, посилається на положення пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, на підставі яких одержані від учасника ТОВ «Олейний Дім» кошти можуть бути визнані доходом лише за умови, якщо їх не повернуто у строк більший ніж 365 днів, однак перша фінансова допомога була повернута раніше граничного строку, граничний строк повернення другої фінансової допомоги не настав. Також зазначає про те, що відповідач в акті перевірки від 20.12.2012 № 143/222/35191360 посилається на акт перевірки контрагента позивача, в якому всупереч діючому законодавству податковим органом було встановлено фіктивність правочину купівлі-продажу укладеного між ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» і ТОВ «Олійний Дім». Таким чином позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать діючому законодавству. З огляду на викладене позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 20.12.2012 р. № 143/222/35191360 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Олійний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012». В обґрунтування своїх заперечень на позов представник відповідача послався на ненадання до перевірки частини первинних документів в результаті чого були зроблені висновки, що господарські операції між ТОВ «Олейний Дім» та ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко не підтвердженні належним чином складеними первинними документами. Крім того відповідач посилається на те, що в зв'язку з відсутністю доказів фактичного отримання продукції від контрагента-постачальника, неможливо встановити зв'язок даних обсягів придбань з ведення господарської діяльності підприємства, як цього вимагає ПК України. Також представник відповідача зазначає, що підчас перевірки доказовою базою слугував акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року в якому було встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Альфа-Інвест Плюс». Виходячи з вищевикладеного було встановлено, що ТОВ «Олейний Дім» порушило п.198.6 ст.198 ПК України та включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» у березні 2012 року. Тому підстав для визнання нечинними (недійсними) податкових повідомлень-рішень Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.12.2012 №0000232220, №0000222220 не вбачається. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент правовідносин визначених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Олейний Дім» (код ЄДРПОУ 35191360) перебуває на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість.

На підставі направлень від 10.12.2012 року №511, 510, 518, 522 та на підставі наказу №1037 від 29.11.2012р., виданих Криворізькою північною міжрайонною державною податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та згідно із ст.20, п.75.1 ст.75, ст.77, ст.81, ст.82 Податкового Кодексу України службовими особами відповідача проводилась планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Олейний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2012.

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 20.12.2012 р. №143/222/35191360, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Олейний Дім»:

1. п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 177 433, 33 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 95 833,33 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 69 000,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 12 600, 00 грн.,

2. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 325 833,33 грн., у тому числі по періодах:

травень 2011 р. - 83333,33 грн.,

березень 2012р. - 7833,33 грн.,

вересень 2012 р. - 234666,67 грн.,

3. ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу в результаті чого допущено порушення, щодо подання з недостовірними відомостями та помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на загальну суму 1020, 00 грн., у тому числі у 2 кв. 2011 р.-510,00 грн., у 3 кв. 2011р. - 510,00 грн.

На підставі акту перевірки від 20.12.2012р. № 143/222/35191360 Криворізькою північною міжрайонною державною податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000232220 від 20.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в розмірі 386 458,33 грн., у тому числі за основним платежем - 325833,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 625,00 грн.

- №0000222220 від 20.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в розмірі 180 583,33 грн., у тому числі за основним платежем - 177 433,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 150,00 грн.

Відповідач, керуючись пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 та пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України, встановив заниження валових доходів позивача на суму 360 000,00 грн. з огляду на те, що у 3 кварталі 2011 року ТОВ «Олейний Дім» отримало безвідсоткову фінансову допомогу від ОСОБА_5 у сумі 300 000,00 грн. згідно договору від 04.08.2011 №1 та у 3 кварталі 2012 року 360 000,00 грн. згідно договору від 27.09.2012 №3. Зазначена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України до складу валових доходів звітного періоду відносяться суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, які не є платником цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижче, ніж установлена пунктом 151.1 статті 151 Цього кодексу. У разі якщо у майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до абз. 4 пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Судом було встановлено, що ТОВ «Олейний Дім» у перевіреному періоді двічі одержувало безвідсоткову фінансову допомогу від ОСОБА_5, який є засновником (учасником) ТОВ «Олейний Дім», що підтверджується статутом, копія якого міститься в матеріалах справи:

1) 300 000,00 грн. згідно договору від 04.08.2011 року №1, одержані 04.08.2011 року, повернуті в повному обсязі 04.04.2012 року, тобто у межах календарного року;

2) 360 000,00 грн. згідно договору від 27.09.2012 року №3, з них: 210 000,00 грн. одержані 27.09.2012 року, 150 000,00 грн. одержані 28.09.2012 року, календарний рік після отримання яких не сплив, що також не заперечується відповідачем.

Отже, одержані від ОСОБА_5 кошти можуть бути визнані доходом лише за умови, якщо їх не повернуто у строк 365 календарних днів з дня її отримання. З огляду на вищевикладене спростовуються доводи відповідача, щодо заниження валових доходів ТОВ «Олейний Дім» на суму 360 000,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємств в розмірі 81 600,00 грн. та не приймаються судом.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту травня 2011 року за рахунок здійснення операцій з придбання насіння соняшникова у ПСП «Степ» на суму ПДВ 83 333,33 грн., податкового кредиту березня 2012 року за рахунок здійснення операцій з придбання основних засобів у ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» на суму 7833,33 грн., податкового кредиту вересня 2012 року за рахунок здійснення операцій з придбання насіння соняшникова у СФГ ім.Т.Г.Шевченко на суму ПДВ 234 666,67 грн. та не визнає витрати понесені позивачем по операції з ПСП «Степ» в результаті чого позивачу нараховано 95 833,33 грн. з податку на прибуток підприємств, оскільки господарські операції не підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Олейний Дім» мало взаємовідносини з ПСП «Степ» згідно договору купівлі-продажу від 21.05.2011 року №5, з СФГ ім.Т.Г.Шевченко згідно договору купівлі-продажу від 15.09.2012 року №1509. На підтвердження здійснення вказаної операції ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко було складено та надано на адресу позивача наступні документи, копії яких було надано до суду: товарно-транспортні, податкові та видаткові накладні. Розрахунки за придбані товари були здійснені ТОВ «Олейний Дім» у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями. Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за травень 2011р. та вересень 2012 р., отриману сировину включено до складу валових витрат. Надалі ТОВ «Олейний Дім»» виготовляло та реалізувало нерафіновану олію та макуху (готова продукція від переробки насіння), що підтверджується поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Як на час укладення вищевказаних правочинів позивача із ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Окрім того з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Олейний Дім» мало взаємовідносини з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» згідно договору купівлі-продажу від 01.03.2012 року №48. На підтвердження здійснення вказаної операції ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» було складено та надано на адресу позивача наступні документи, копії яких було надано до суду: податкові та видаткові накладні. Розрахунки за придбані товари були здійснені ТОВ «Олейний Дім» у безготівковій формі, що підтверджується наданим до суду платіжним дорученням. Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за березень 2012р., отриману сировину включено до складу валових витрат. Надалі ТОВ «Олейний Дім» використовувало придбану кран-балку у своїй господарській діяльності, що підтверджується поясненнями позивача та не спростовано відповідачем. Відносно посилань про не підтвердження факту постачання товару внаслідок ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. В матеріалах справи міститься копія договору від 01.03.2012 №48 та копії первинних документів, виписаних ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» на підтвердження реальності господарської операції, а саме: накладна №324 від 16.03.2012, податкова накладна від 14.03.2012 №324, платіжне доручення від 14.03.2012 №134. Всі вищенаведені документи підтвердили реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Олейний Дім» з ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс».

Доводи відповідача у частині не надання до перевірки актів прийому-передачі товарів, довіреностей, сертифікатів якості, технічні умови та інші документи про рух товарів на підприємстві спростовуються з огляду на наступне.

Що стосується актів прийому-передачі, необхідно зазначити, що за змістом документи «видаткова накладна» та «акт прийому-передачі» є ідентичними, вимога про наявність обох цих документів нічим не обґрунтована. Передані товари за кількістю та номенклатурою зазначені у видатковій накладній №7 від 27.05.2011 року (ПСП «Степ») та у видатковій накладній №569 від 15.09.2012 року (СФГ ім.Шевченко). При цьому сам акт спростовує вимогу МДПІ щодо актів-передачі: «не надано до актів про передачу товарів, вказаних у накладних». Враховуючи, що накладна має реквізити «прийняв» та «передав» - акт про ті самі товари є лише дублюванням документу, але не є необхідним підтвердженням операції, сповна відображеної в накладній.

З приводу відсутності довіреності, суд зазначає,що товар був прийнятий за участю директора (ним підписані накладні, що містяться в матеріалах справи), тому вимога про надання довіреностей є необґрунтованою. У відповідності із положенням статуту ТОВ «Олейний Дім» директор є виконавчим органом, має повноваження представляти товариство у відносинах із третіми особами і діяти при цьому без довіреностей.

Посилання на відсутність сертифікатів якості, технічних умов суд не бере до уваги, оскільки сертифікати якості не є документом, що підтверджує здійснення витрат.

Щодо відсутності документів про рух товару на підприємстві, суд зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача, які відображені в акті перевірки, товар при надходженні оприбутковано на рахунок 20 «Сировина та матеріали», після чого вартість товарів відображена відповідно на рахунках 80 «Матеріальні витрати» і 23 «Виробництво».

Так, у відповідності до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, за дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» (субрахунок 201 «Сировина і матеріали») відображаються надходженнями запасів на підприємство, за кредитом - витрачання на виробництво. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, відображають її вартість на субрахунку «Сировина й матеріали».

Клас 8 «Витрати за елементами» містить пасивні рахунки, призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду, зокрема і рахунок 80 «Матеріальні витрати» призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період. За дебетом рахунку 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитором - списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, якщо вони включаються до виробничої собівартості продукції (що і мало місце в даному випадку).

Рахунок 23 «Виробництво» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції. За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові ті інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати в втрати від браку продукції, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції ( у дебет рахунків 26, 27). Отже, відображення вартості товару на названих рахунках не вимагає певного фізичного переміщення, а використовується для правильного врахування та узагальнення вартісних показників.

Далі вартість виробництва включена до рахунку «Готова продукція» і «Собівартість готової продукції». У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку за дебетом рахунку 26 «Готова продукція» відображається надходження готової продукції власного виробництва. Після поставки запасів (насіння) до виробництва гтової продукції насіння фізично не переміщувалось, виробництво виконувалось безпосередньо на виробничих потужностях ТОВ «Олейний Дім», тому «надходження» в даному випадку також не передбачає «руху». Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

У класі 9 «Витрати діяльності» також містяться пасивні рахунки, що застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної та іншої діяльності. З цього рахнку у подальшому суми витрат підлягають списанню на узагальнюючий показник фінансові результати (рахунок 79).

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів.

Такі проводки виконуються для формування результатів діяльності, коли вартість матеріальних цінностей зводиться до рахунків, що відображають загалом результати (витрати або доходи) діяльності.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу від 27.05.2011 №5 та копії первинних документів, виписаних ПСП «Степ» на підтвердження поставки (накладна, податкова накладна, товарно-транспортні накладні), платіжний документ (платіжне доручення), які підтверджують фактичне надходження товарів від постачальника до ТОВ «Олейний Дім», а саме: накладна №7 від 27.05.2011, товарно-транспортні накладні від 27.05.2011 №1, №2, №3, №4, №6, податкова накладна від 27.05.2011 №12/2, платіжне доручення від 27.05.2011 №271. В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу від 15.09.2012 №1509 та копії первинних документів, виписаних СФГ ім.Т.Г.Шевченко на підтвердження поставки (накладна, податкова накладна, товарно-транспортні накладні), платіжний документ (платіжне доручення), які підтверджують фактичне надходження товарів від постачальника до ТОВ «Олейний Дім». А саме: накладна №569 від 15.09.2012, товарно-транспортні накладні від 15.05.2011 №1, №2, №3, №4, №6, податкова накладна від 15.09.2012 №1/2, платіжне доручення від 26.09.2012 №451.

Посилання позивача в акті планової перевірки ТОВ «Олейний Дім» на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року в якому було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій за лютий, березень, квітень 2012 року з рядом контрагентів один з яких ТОВ «Олейний Дім», суд вважає безпідставним та зазначає, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Суд звертає увагу, що відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містит відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Згідно з ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вищезазначеного закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що на підтвердження факту поставки товарів постачальниками ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, було виписано на адресу ТОВ «Олейний Дім» товарно-транспортні накладні, податкові накладні та накладні та постачальником ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»-накладна, податкова накладна. Розрахунки за придбані товари були здійснені ТОВ «Олейний Дім» у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями. На момент складання вказаних документів ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», ТОВ «Олейний Дім» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем. Окрім того у бухгалтерському обліку ТОВ «Олейний Дім» отриманий від ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» товар було оприбутковано та відображено бухгалтерськими проводками, суми податкового кредиту відображені у складі ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ, про що також зазначається в акті перевірки від 20.12.2012 №143/222/35191360.

Таким чином, дані обставини свідчать, що ТОВ «Олейний Дім» мало достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих товарів до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що доводи відповідача спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «Олейний Дім» та ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ «Олейний Дім» та ПСП «Степ», СФГ ім.Т.Г.Шевченко, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний дім» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000232220 від 20.12.2012 року.

Визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000222220 від 20.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний дім» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 15.04.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно