Постанова № 30862823, 15.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року № 813/418/13-а

о 11 год., 33 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової інспекції, представник - Климчук Ю.В. (довіреність № 74/10 від 05.11.2012 року)доУкраїнсько - польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Кісан-Львів», представник - Старенький О.С. (довіреність від 01.04.2013 року)простягнення заборгованості в сумі 22452,75 грн.

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, є узгодженою, і у встановлені законом строки не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні проти позову у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що податковий борг виник згідно податкових повідомлень - рішень від 10.10.2011 року, які прийняті на підставі акту перевірки від 30.09.2011 року, яка проводилась на виконання постанови СВ ПМ ДПА в Тернопільській області від 22.07.2011 року. Відтак, вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними, оскільки їх прийнято з порушенням п. 86.9. ст. 89 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач - перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 15.11.2012 року.

10.06.1999 року відповідач узятий на облік в ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби за № 00505282, що підтверджується копією довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про взяття на облік платника податків № 4 від 16.11.2012 року.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий-третій квартали 2011 року від 02.11.2011 року, згідно якої відповідачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 1299,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий-четвертий квартали 2011 року поданої 24.01.2012 року, згідно якої відповідачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 766,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2012 року поданої 10.05.2012 року, згідно якої відповідачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 1652,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий-третій квартали 2012 року поданої 05.11.2012 року, згідно якої відповідачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 1652,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року поданої 18.01.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 2292,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року поданої 18.01.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 2292,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року поданої 19.03.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 627,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року поданої 19.04.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 1970,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року поданої 18.06.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 1069,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року поданої 19.04.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 1970,00 грн.;

- Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року поданої 16.07.2012 року, згідно якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 156,00 грн.;

- акту ДПІ у Франківському районі м. Львова № 2029/23-2/30477258 від 30.09.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Кісан-Львів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведення господарських операцій за період з 01.11.2008 року по 30.04.2011 року на виконання постанови СВ ПМ ДПА в Тернопільській області від 22.07.2011 року», згідно перевіркою встановлено порушення ТОВ СП «Кісан-Львів» вимог закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість»;

- податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0003082320 прийнятого ДПІ у Франківському районі м. Львова 10.10.2011 року, на підставі акта перевірки № 2029/23-2/30477258 від 30.09.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 11804,48 грн., у тому числі: основний платіж - 9443,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2360,90 грн.;

- податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0003092320 прийнятого ДПІ у Франківському районі м. Львова 10.10.2011 року, на підставі акта перевірки № 2029/23-2/30477258 від 30.09.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 7639,07 грн., у тому числі: основний платіж - 6111,25 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1527,82 грн.;

- податкової вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова форми «Ю» № 2422 від 26.10.2011 року виставленої відповідачу, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26.10.2011 року становить 19311,27 грн., у тому числі 15422,55 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3888,72 грн., пеня - 0,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 цього ж Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення № 0003082320 та № 0003092320 від 10.10.2011 року на підставі яких податковим органом відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання, відповідачем отримано ще у жовтні 2011 року, до суду оскаржено лише 15.02.2012 року. Судом не враховуються заперечення на позовну заяву, оскільки згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Належних та допустимих доказів виконання відповідачем вказаних вимог законодавства - оскарження рішення контролюючого органу протягом 10 календарних днів, за днем отримання чи самостійної сплати узгодженої суми, відповідачем не надано.

Відтак, заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 22452,75 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням суми пені, нарахованої на суми несплаченого

податкового боргу та розстрочення/відстрочення сум) станом на 18.12.2012 року та зворотнім боком облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2011 року, 17.12.2012 року, така є узгодженою та підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованоісті у справі відсутні. Представник позивача в судовому засіданні вказала, що сума податкової заборгованості на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Українсько - польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Кісан-Львів» (ЄДРПОУ 30477258, вул. Володимира Великого, 29, м. Львів) в користь державного бюджету податковий борг по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість в сумі 22452,75 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 22.04.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.