Постанова № 30862816, 15.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року № 813/1446/13-а

о 10 год. 04 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком», представник - Корець І.В. (довіреність від 28.01.2013 року),до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби, представник - Пилипюк А.М. (довіреність № 2488 від 03.05.2012 року)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 11.02.2013 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ДПІ у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 99/2200/25556075 від 23.01.2013 року прийнято спірне податкове повідомлення - рішення яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 286665,32 грн. Висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення вимог п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту з ПДВ. Вказані висновки позивач вважає безпідставними, необґрунтованими та такими що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки між позивачем та ФО-П ОСОБА_3 укладено договір № 17/01/12 від 16.01.2012 року на поставку сільськогосподарської продукції, згідно якого ФО-П ОСОБА_3 здійснив поставку товарно - матеріальних цінностей - сільськогосподарської продукції, а саме, корму для тварин, соєвої макухи тощо. На виконання укладеного договору між сторонами оформлено (складено та підписано) видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, акти списання оставленої продукції, проведено оплату за поставлену продукцію, у яких зазначено обов'язкові реквізити, відповідно такі є первинними документами та підтверджують здійснення господарської діяльності.

Позивач також вважає, що посилання податкового органу про те, що у ФО-П ОСОБА_3 частково чи повністю відсутні основні засоби та належна кількість працівників, не є безумовною підставою для висновків щодо неможливості реального здійснення господарських операцій. Крім цього, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка також підтверджує сплату покупцем ПДВ в ціні товару. У зв'язку чим, позивач стверджує, що ним задекларовано та сплачено ПДВ в ціні отриманого відповідним контрагентом товару. Так, ФО-П ОСОБА_3 та позивач на момент укладення та виконання вищевказаного договору та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали дійсне свідоцтво про реєстрацію їх платника ПДВ. А тому, дані податкові накладні складені з дотриманням вимог ст.ст. 187 та 201 ПК України.

Крім цього, позивач вважає безпідставними висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо недійсності укладеного правочину позивача з ФО-П ОСОБА_3, оскільки податковим органом не наведено жодних фактичних даних, які б підтверджували обставини визначені ч. 1 ст. 228 ЦК України як ознаки нікчемності правочину. Також податкові органи не наділені повноваження, перелік яких визначений ПК України, на встановлення фактів щодо визнання правочинів недійсними, та не вправі застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема, корегування податкових зобов'язань платника податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що перевіркою з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ФО-П ОСОБА_3, за період - січень, лютий, березень 2012 року, встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.2, п 198.3., п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу, ТОВ «Барком» завищено податковий кредит за січень, лютий, березень 2012 року в сумі 191110,21 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 191110,21 грн., в тому числі за лютий 2012 року - 82192,27 грн., за березень 2012 року - 108917,94 грн. Згідно контракту № 17/01/12 від 16.01.12, позивач здійснював придбання товарно-матеріальних цінностей у ФО-П ОСОБА_3 згідно накладних, податкових накладних. Відповідачем отримано від ДПІ у Святошинському районі м. Києва акт від 16.11.12 року за № 937/17-20/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, яким встановлено правові відносини фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та його контрагентів за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, а саме з ТОВ «Золоте Руно «М» за січень 2012 року, ТОВ «Крок-Плюс» за лютий 2012 року, ТОВ «Яна-ЛТД» за лютий 2012 року на підставі попередньо укладених договорів. Відповідно, ФО-П ОСОБА_3 сформовано податковий кредит з ТОВ «Крок Плюс» на суму ПДВ 79178,13 грн., ТОВ «Золоте Руно» на суму ПДВ 85031,39 грн. та ТОВ «Яна ЛТД» на суму ПДВ 82011,93 грн.

Перевіркою також встановлено відсутність у ТОВ «Крок Плюс», ТОВ «Золоте Руно» та ТОВ «Яна ЛТД» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ФО-П ОСОБА_3 та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. В ході проведення перевірки також не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Крім цього, на думку відповідача, правочин укладений між ФО-П ОСОБА_3 та позивачем не спричинив реального настання юридичних наслідків, оскільки в ході проведення перевірки, встановлено що укладання цивільно-правових договорів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, так як жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності ФО-П ОСОБА_3 за період з 01.12.2011 року по 31.12.11 року до перевірки не надано. Також відповідач зазначає, що операції ФО-П ОСОБА_3 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. А тому, ФО-П ОСОБА_3 не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

23.01.2013 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за період 01.01.2012 року по 31.03.2012 року по взаємовідносинах із ФО-П ОСОБА_3. За результатами проведеної перевірки складено акт № 99/2200/25556075..

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу, ТОВ «Барком» завищено податковий кредит всього у сумі 191110,21 грн., в тому числі за лютий 2012 року - 82192,27 грн., за березень 2012 року - 108917,94 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 191110,21 грн., в тому числі за лютий 2012 року - 82192,27 грн., за березень 2012 року - 108917,94 грн.

Перевіркою встановлено, за період 01.01.2012 року по 31.03.2012 року ТОВ «Барком» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 3919494,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року встановлено його завищення всього у сумі 191110,21 грн., в тому числі за лютий 2012 року - 82192,27 грн., за березень 2012 року - 108917,94 грн.

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС отримано від ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС акт від 16.11.2012 року за № 937/17-20/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року в якому встановлено, що правові відносини фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та контрагентів за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, а саме з ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М» за січень 2012 року, ТОВ «КРОК-ПЛЮС» за лютий 2012 року, ТОВ «ЯНА-ЛТД» за лютий 2012 року здійснювались на підставі укладених договорів. Відповідно, ФО-П ОСОБА_3 задекларував податкові зобов'язання з ТОВ «Барком» на загальну суму 249598,23 грн. ФО-П ОСОБА_3 сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Крок Плюс» на суму ПДВ 79178,13 грн., ТОВ «Золоте Руно» на суму ПДВ 85031,39 грн. та ТОВ «Яна ЛТД» на суму ПДВ 82011,93 грн. За результатами актів ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ДПС від акт від 17.07.2012 року за № 520/22-200/33854382 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «КРОК-ПЛЮС», акт від 18.04.2008 року за № 266 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М», акт від 07.07.2012 року за № 601/22-225/23398703 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби направляє акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЯНА-ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року.

Перевіркою також встановлено, що у ФО-П ОСОБА_3 відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення операцій в об'ємах, що декларуються, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та не мають реального товарного характеру. Відтак, правочини здійснені ФО-П ОСОБА_3 з підприємствами - контрагентами є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави і є нікчемними. А тому, ФО-П ОСОБА_3 у січні, лютому та березні 2012 року не можливо встановити реальне здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями. Крім цього, згідно акту надісланого ДПІ у Святошиському районі м. Києва ДПС № 937/17-20/НОМЕР_2 від 16.11.2012 року, ФО-П ОСОБА_3 придбаний товар у ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М» за січень 2012 року, ТОВ «КРОК-ПЛЮС» за лютий 2012 року, ТОВ «ЯНА-ЛТД» за березень 2012 року було реалізовано ТОВ «Барком». Таким чином, ФО-П ОСОБА_3 без підстав включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцю ТОВ «Барком». Враховуючи вищенаведене, ФО-П ОСОБА_3 безпідставно сформовано податкові зобов'язання за період з 01.01.2012 року по 31.03.2011 року по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента ТОВ «Барком», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань та безпідставно сформовано податковий кредит за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року по податковим накладним, виписаним на купівлі товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М» за січень 2012 року, ТОВ «КРОК-ПЛЮС» за лютий 2012 року, ТОВ «ЯНА-ЛТД» за березень 2012 року, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих. Таким чином, на думку податкового органу, усі операції ФО-П ОСОБА_3 щодо купівлі в ТОВ «ЗОЛОТЕ РУНО «М» за січень 2012 року, ТОВ «КРОК-ПЛЮС» за лютий 2012 року, ТОВ «ЯНА-ЛТД» за березень 2012 року та продажу ТОВ «Барком» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже вбачаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

11.02.2013 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000092200, яким згідно п.п. 54.3.2., п. 54.3. ст. 54 та на підставі п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 99/2200/25556075 від 23.01.2012 року, встановлено порушення п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 286665,32 грн., за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 286665,32 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року sз змінами і доповненнями, наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 180.1. ст. 180 Податкового обліку України, платником податку є, зокрема: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього ж розділу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач в підтвердження обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- контракту № 17/01/12 від 16.01.2012 року на поставку сільськогосподарської продукції, укладеного між ФО-П ОСОБА_3 (як постачальником) та позивачем (як покупцем), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар відповідно до умов даного контракту; Специфікацій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6/1, 7, 8, 9 до договору поставки № 17/01/12 від 16.01.2012 року;

- актів на виготовлення комбікорму фінімер, гровер, стартер, лактуючі, поросні за січень - березень 2012 року;

- актів на списання зерна на ф. Закомар'я за січень - березень 2012 року;

- актів на списання комбікорму на ф. Ожидів за січень - березень 2012 року, ф. Підлисся за січень - березень 2012 року, на ф. Закомар'я за січень - березень 2012 року, на ф. Гончарівка за січень - березень 2012 року;

- податкових накладних № 1 від 18.01.2012 року, № 3 від 19.01.2012 року, № 4 від 20.01.2012 року, № 5 від 24.01.2012 року, № 7 від 25.01.2012 року, № 9 від 31.01.2012 року, № 2 від 03.02.2012 року, № 3 від 06.02.2012 року, № 4 від 07.02.2012 року, № 5 від 08.02.2012 року, № 7 від 13.02.2012 року, № 8 від 14.02.2012 року, № 9 від 20.02.2012 року, № 12 від 28.02.2012 року, № 13 від 29.02.2012 року, № 1 від 02.03.2012 року, № 2 від 03.03.2012 року № 4 від 05.03.2012 року, № 5 від 06.03.2012 року, № 6 від 12.03.2012 року, № 10 від 16.03.2012 року, № 11 від 18.03.2012 року, № 14 від 22.03.2012 року, № 23.03.2012 року виданих позивачу ФО-П ОСОБА_3;

- видаткової накладної № 1 від 03.03.2012 року, № 3 від 06.03.2012 року, № 4 від 12.03.2012 року, № 8 від 19.03.2012 року, № 11 від 23.03.2012 року, № 6 від 20.02.2012 року, № 5 від 14.02.2012 року, № 4 від 13.02.2012 року, № 7 від 07.02.2012 року, № 6 від 31.01.2012 року, № 4 від 25.01.2012 року, № 2 від 20.01.2012 року, виданих ФО-П ОСОБА_3;

- товарно - транспортних накладних форми № 1-ТН № 01/03 від 03.03.2012 року, № 02/03 від 06.03.2012 року, № 03/03 від 06.03.2012 року, № 17/03 від 19.03.2012 року, № 22/3 від 23.03.2012 року, №№ 07/02, 08/02 від 20.02.2012 року, № 06/02 від 14.02.2012 року, № 05/02 від 07.02.2012 року, № 01/02 від 07.02.2012 року, № 04/01 від 31.01.2012 року № 03/01 від 20.01.2012 року, № 02/01 від 20.01.2012 року;

- платіжних доручень № 214 від 18.01.2012 року, № 231 від 19.01.2012 року, № 261 від 20.01.2012 року, № 296 від 24.01.2012 року, № 342 від 27.01.2012 року, № 401 від 31.01.2012 року, № 448 від 01.02.2012 року, № 487 від 02.02.2012 року, № 513 від 03.02.2012 року, № 526 від 06.02.2013 року, № 584 від 07.02.2012 року, № 592 від 08.02.2012 року, № 776 від 15.02.2012 року, № 813 від 16.02.2012 року, № 862 від 20.02.2012 року, № 915 від 21.02.2012 року, № 939 від 22.02.2012 року, № 970 від 23.02.2012 року, № 1067 від 28.02.2012 року, № 1079 від 29.02.2012 року, № 1139 від 01.03.2012 року, № 1202 від 03.03.2012 року, № 705 від 05.03.2012 року, № 719 від 07.03.2012 року, № 1260 від 06.03.2012 року, № 738, № 1338, № 1337 від 12.03.2012 року, № 743 від 13.03.2012 року, № 776 від 16.03.2012 року, № 1560 від 20.03.2012 року, № 5 від 22.03.2012 року, № 6 від 23.03.2012 року, № 7 від 26.03.2012 року;

- актів ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» № 34 від 13.01.2012 року, № 67 від 20.02.2012 року проведення лабораторних аналізів в виробничо-технологічній лабораторії Рокитнянського комбікормового заводу;

- рахунків - фактур № 1 від 16.01.2012 року, № 6 від 30.01.2012 року, № 7 від 31.01.2012 року № 4 від 13.02.2012 року, № 5 від 18.02.2012 року, № 9 від 29.02.2012 року, № 4 від 15.03.2012 року, № 5 від 20.03.2012 року.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит має бути наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку. Законодавцем на суб'єктів господарювання покладено обов'язок складання первинних бухгалтерський документів, які є підставою для їх бухгалтерського та податкового обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦУК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п. 2 контракту № 17/01/12 від 16.01.2013 року на поставку сільськогосподарської продукції, якість товару повинна відповідати - відповідно до ДСТУ 4638:2006. Підпунктом 4.3. пункту 4 цього ж контракту, остаточна якість окремої партії товару визначається згідно посвідчення про якість товару видане заводом - виробником. Постачальник зобов'язується надати покупцеві посвідчення про якість товару (п.п. 6.1. п. 6 контракту).

Позивачем не надано суду посвідчень про якість товару виданих заводом - виробником, посвідчень про якість товару наданих постачальником, а також належних та допустимих доказів відповідності поставленого за контрактом товару вимогам ДСТУ 4638:2006.

Згідно п. 3 вказаного контракту, найменування, кількість, ціна товару зазначається у накладних (специфікаціях, рахунках). (п.п. 3.1., п.п. 3.2., п.п. 3.3. контракту) Загальна вартість даного контракту становить суму загальної вартості специфікацій, підписаними сторонами. (п.п. 3.4. контракту)

Згідно п.п. 5.1. п. 5 контракту від 16.01.2012 року, оплату за товар, який поставляється за даним контрактом, покупець проводить в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно специфікацій підписаних сторонами на загальну вартість кожної окремою партії товару, протягом трьох банківських днів з дати пред'явлення рахунку на оплату. Кожна наступна партія товару поставляється після її повної оплати.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій на виконання вимог контракту від 16.01.2012 року надано суду копії податкових накладних та платіжних доручень за січень - березень 2012 року. Однак, копії рахунків - фактур як підстави на оплату кожної окремої поставленої партії товару, згідно п.п. 5.1. п. 5 контракту від 16.01.2012 року, позивачем його представником не надано. Надані копії рахунків - фактур № 1 від 16.01.2012 року, № 6 від 30.01.2012 року, № 7 від 31.01.2012 року № 4 від 13.02.2012 року, № 5 від 18.02.2012 року, № 9 від 29.02.2012 року, № 4 від 15.03.2012 року, № 5 від 20.03.2012 року судом не враховуються як належні та допустимі докази, оскільки відомості у графі «загальна сума з ПДВ» не відповідають сумам зазначеним у копіях податкових накладних (зокрема, у графі «загальна сума коштів, що підлягає сплаті») та сумі сплати у копіях платіжних доручень наданих позивачем. Відповідно, у позивача відсутня підстава для оплати згідно п.п. 5.1. п. 5 контракту від 16.01.2012 року. Вказані документи не були складені під час здійснення господарської операції, та не відображають її реальності.

Згідно п.п. 4.1. п. 4 контракту від 16.01.2012 року, постачальник поставляє товар на умовах СПТ («ІНКОТЕРМС» 2010 року) Львівська обл., с. Ожидів автомобільним транспортом, за винятком застережень, прямо передбачених даним контрактом. Підпунктом 4.4. пункту 4 вказаного контракту передбачено, що остаточна кількість окремої партії товару визначається згідно поставленої кількості, вказаній у товарно-транспортній накладній на товар. Датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата поставки товару, що оформлена у ТТН на товар. (п.п. 4.6. п. 4 контракту)

Згідно п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом також не враховуються надані позивачем в обґрунтування позовних вимог копії товарно - транспортних форми № 1-ТН № 01/03 від 03.03.2012 року, № 02/03 від 06.03.2012 року, № 03/03 від 06.03.2012 року, № 17/03 від 19.03.2012 року, № 22/3 від 23.03.2012 року, №№ 07/02, 08/02 від 20.02.2012 року, № 06/02 від 14.02.2012 року, № 05/02 від 07.02.2012 року, № 01/02 від 07.02.2012 року, № 04/01 від 31.01.2012 року № 03/01 від 20.01.2012 року, № 02/01 від 20.01.2012 року, оскільки у їх номенклатурі відсутні обов'язкові відомості у графах 1, 2, 6, 7, 10, 12, 13, 14 розділу «Відомості про вантаж», що суперечить вимогам наказу «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» № 488/346 від 29.12.1995 року.

Крім цього, згідно наказу «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» № 488/346 від 29.12.1995 року, в тих випадках, коли в ТТН у розділі «Відомості про вантаж» немає можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених товарно-матеріальних цінностей, до товарно-транспортної накладної, як товарний розділ, повинні прикладатися як невід'ємна частина спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і бухгалтерський облік.

Належних та допустимих доказів складання до товарно-транспортних накладних як невід'ємної частини спеціалізованих форми, зокрема, товарних накладних та інших форм, затверджених в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, позивачем, представником позивача суду не надано.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, зазначив, що жодні інші документи на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності на виконання укладеного з ФО-П ОСОБА_3 контракту на поставку сільськогосподарської продукції, у позивача відсутні.

Вказані невідповідності наданих позивачем доказів не обґрунтовують його позовні вимоги, оскільки по суті не підтверджують реальність здійснення таких господарських операцій. Позивач не звільнений від обов'язку складання первинних документів, які передбачені і відповідали б законодавству про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів або невідповідності їх змісту свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Відтак, позивачем, представником позивача належними та допустимими доказами не підтверджено реальності здійснення господарських операцій, а також не спростовано висновків акту перевірки щодо заниження суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 191110,21 грн.

Враховуючи вищенаведене, судом не беруться до уваги подані позивачем документи, оскільки такі лише за наявності у них формальних реквізитів, не є первинними, а відтак, не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом - ФО-П ОСОБА_3 згідно укладеного контракту на поставку сільськогосподарської продукції.

Крім цього, представником відповідача надано суду копію акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС № 937/17-20/НОМЕР_2 від 16.11.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість», у якому встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Барком» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000092200 від 11.02.2013 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України

Постанова складена в повному обсязі 22.04.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.