Ухвала суду № 30862649, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/54417/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуМиронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 рокуу справі№ 2а-2537/12/1070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ранокс»доМиронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі № 2а-2537/12/1070 в задоволенні позову відмовлено.

Поставною Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі № 2а-2537/12/1070 скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 08.02.2012 року № 0000102301 та від 25.05.2012 року № 0000102301/2.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області підлягає заміні її правонаступником Миронівською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ранокс» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_4 за період березень-листопад 2011 року складено акт від 23.01.2012 року № 8/23-011/37455555, яким зафіксовано порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 198, 200 Податкового кодексу України, ч. ч. 1, 5 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на суму 19 555,00 грн., за червень 2011 року на суму 6 900,00 грн., за липень 2011 року на суму 85 954,00 грн., за серпень 2011 року на суму 60 039,77 грн., за вересень 2011 року на суму 85 435,31 грн., за жовтень 2011 року на суму 69 029,97 грн., за листопад 2011 року на суму 15 407,61 грн.

Такого висновку податковий орган дійшов з посиланням на факт порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності. Також, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 Рокитнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області встановлено, що укладені від імені ФОП ОСОБА_4 правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а господарські відносини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ранокс» за березень-листопад 2011 року мають ознаки нікчемності.

На підставі акта перевірки 08.02.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 421 289,33 грн., у тому числі за основним платежем 342 321,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 78 967,67 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2012 року № 0000102301/2 аналогічного змісту.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ФОП ОСОБА_4

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки матеріалами справи підтверджується реальність господарський операцій з ФОП ОСОБА_4, який на дату підписання спірних договорів та первинних і розрахункових документів був платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.06.2011 року між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 16-01, відповідно до якого замовник доручає, а експедитор зобов'язується за рахунок замовника надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажу (зернові) замовника автомобільним транспортом.

До зазначеного договору між сторонами укладені відповідні додатки №№1-23.

Також між ТОВ «Ранокс» (довіритель) та ФОП ОСОБА_4 (комерційний агент) укладено агентський договір від 01.09.2011 року № 26-3, згідно умов якого останній (комерційний агент) в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги ТОВ «Ранокс» із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок довірителя правочинів, а саме: визначення об'єму ринку сільськогосподарської продукції, укладання договорів ТОВ «Ранокс» з с/г виробниками, ведення переговорів між сторонами.

Між ТОВ «Ранокс» (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 04.04.2011 року № 138, відповідно до якого останній зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

До зазначеного договору між сторонами були укладені додаткові угоди від 15.04.2011 року № 1, від 27.05.2011 року № 2, від 30.06.2011 року № 3, в яких сторонами визначений товар.

01.06.2011 року між ТОВ «Ранокс» (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 16-01, відповідно до якого останній зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах та в строки, передбачені даним договором.

В подальшому між сторонами до зазначеного договору укладені додаткові угоди від 15.09.2011 року № 4, якою визначили товар - макуха соєва, від 08.09.2011 року № 3, якою визначили товар - соя, від 07.10.2011 року № 6, якою визначили товар - соя.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом апеляційної інстанції підтверджено реальність господарських операцій щодо фактичного постачання та надання послуг за вказаними договорами з ФОП ОСОБА_4 та подальшу реалізацією і використання у господарській діяльності товариства.

Оплата за отримані послуги та товар підтверджується платіжним касовими ордерами та виписками з банку.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що недоліки в оформленні первинних документів не доводять фіктивність правочинів, направлених на купівлю-продаж та отримання послуг, зазначені операції проводились по факту поставки продукції, наявність якої підтверджується актом перевірки та подальшою реалізацією і використанням у господарській діяльності товариства.

На дату підписання спірних договорів і первинних та розрахункових документів господарська діяльність ФОП ОСОБА_4 та реєстрація як платника податку на додану вартість не була припинена.

Посилання податкового органу на те, що старшим слідчим СУ ГУМВС в Київській області порушено кримінальну справу по факту фіктивного підприємництва, а саме: створення ФОП ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності, підлягають відхиленню, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 року скасовано постанову від 26.10.2011 року.

Враховуючи наведене та те, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновки, викладені в акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову у зв'язку з протиправністю податкових повідомлень-рішень від 08.02.2012 року № 0000102301 та від 25.05.2012 року № 0000102301/2.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області правонаступником Миронівською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі № 2а-2537/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак