Рішення № 30857457, 23.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" квітня 2013 р. Справа № 906/297/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриньок О.А., дов. від 30.01.13р. № 14-31

від відповідача: Грищенко О.М., дов. від 02.01.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Комунального підприємства теплозабезпечення (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 4690446,04 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4690446,04 грн., з яких 4129943,37 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору від 29.09.11р. № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) на постачання природного газу, 423347,26 грн. пені, 116085,37 грн. 3% річних та 21070,04 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 3250502,67 грн., з яких 2690000,00 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору від 29.09.11р. № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) на постачання природного газу, 423347,26 грн. пені, 116085,37 грн. 3% річних, 21070,04 грн. інфляційних нарахувань та зазначив, що відповідачем після подачі позову до суду сплачено борг в загальній сумі 1439943,37 грн.

Крім того, представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафних санкцій на 60% та відстрочки виконання рішення суду на шість місяців.

Відповідач у додатковому відзиві від 03.04.13р. № 563 на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 2827155,41 грн., з яких 2690000,00 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 116085,37 грн. 3% річних та 21070,04 грн. інфляційних нарахувань (а.с.133).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 3250502,67 грн., з яких 2690000,00 грн. основного боргу, 423347,26 грн. пені, 116085,37 грн. 3% річних, 21070,04 грн. інфляційних нарахувань визнала у повному обсязі.

Відповідач у додатковому відзиві від 03.04.13р. № 563 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні просили зменшити суму штрафних санкцій на 60% та відстрочити виконання рішення суду на шість місяців з метою отримання за цей період державних субвенцій для остаточних розрахунків.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація) та Комунальним підприємством теплозабезпечення (споживач/відповідач) договору № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) на постачання природного газу від 29.09.11р. (далі-договір 1)(а.с.13-16) та додаткових угод до даного договору: № 1/2011 від 11.10.11р., № 2/2011 від 11.10.11р., № 3/2011 від 20.10.11р., № 1 від 03.01.12. (а.с.17-21), газозбутова організація поставила відповідачу (споживачу) протягом листопада - грудня 2011 року та з січня по квітень 2012 року природний газ в обсязі 21088775 куб.м. на загальну суму 17694043,37 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.23,26,29,32,35,38,41,44,47,49).

Згідно з пп.1.1 договору 1, газозбутова організація зобов'язалася передати у власність споживача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ (надалі - газ) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пп.7.1 договору 1, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого природного газу виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" в сумі 4129943,37 грн.

21.11.12р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісним кредитором) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новим кредитором/позивачем) було укладено договір № 14/7065/12 про відступлення права вимоги (далі-договір 2)(а.с.61,62).

Відповідно до пп.1.1 даного договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Комунального підприємства теплозабезпечення за договором на постачання природного газу № 8-2011-ТЕ-21-БО від 29.09.11р. у сумі 4129943,37 грн.

Згідно з пп.1.2 договору 2, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в пп.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до пп.2.1 договору 2, первісний кредитор зобов'язаний в термін до 27 листопада 2012р. передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують права вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з пп.2.2 договору 2, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в пп.2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Відповідно до пп.2.4 договору про відступлення права вимоги, сторони договору здійснюють розрахунки за цим договором на визначену в пп.1.1 договору суму права вимоги, переданого від первісного кредитора новому кредитору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно статті 601 Цивільного кодексу України. Зарахування здійснюється після підписання сторонами акта приймання-передачі документів.

26.11.12р. на виконання пп.2.2 договору 2 між сторонами даного договору було підписано акт приймання-передачі документів (а.с.63,64).

Згідно з пп.2.3 договору 2, первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

Відповідно до умов пп.2.3 договору 2 Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" листом від 23.11.12р. № 7559/19 було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги боргу та штрафних санкцій згідно договору № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) на постачання природного газу від 29.09.11р. у зв'язку з укладенням договору № 14/7065/12 про відступлення права вимоги від 21.11.12р. (а.с.65).

Позивачем, як новим кредитором, було надіслано відповідачу письмову вимогу у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 26/2-396-12 від 17.12.12р. про необхідність перерахування заборгованості згідно договору № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) на постачання природного газу від 29.09.11р. в сумі 4129943,37 грн. (а.с.66).

Вказану письмову вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно даних позивача, станом на день подачі позову у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4129943,37 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено частково основний борг в загальній сумі 1439943,37 грн., з яких 439943,37 грн. сплачено до подачі позову до господарського суду, а 1000000,00 грн. після подачі позову (а.с.143).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 2690000,00 грн., що підтверджується випискою позивача (а.с.142) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пп.9.3 договору 1 передбачено, що за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 423347,26 грн., 116085,37 грн. та 21070,04 грн. (а.с.9-12).

Розрахунки обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з пп.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд вважає, що у даному випадку, наявні підстави для зменшення розміру стягуваної пені.

Враховуючи постійне здійснення відповідачем проплат заборгованості як до подачі позову так і після, що підтверджується наданим позивачем переліком операцій, здійснених за період з 01.09.11р. по 22.04.13р. (а.с.143), фінансове становище відповідача та з урахуванням засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд, як виняток, вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50%, тобто до 211673,63 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати решти боргу суду не подав.

Господарський суд, враховуючи заперечення представника позивача в судовому засіданні, а також те, що відповідачем не подано доказів існування виняткових обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зроблять його неможливим, та неподання доказів майбутнього (після спливу відстрочки) виконання рішення суду в повному обсязі, відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 2690000,00 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору від 29.09.11р. № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) про постачання природного газу, 211673,63 грн. пені, 116085,37 грн. 3% річних, 21070,04 грн. інфляційних нарахувань та 62364,98 грн. судового збору.

В частині стягнення 439943,37 грн. боргу, сплаченого відповідачем до порушення провадження у справі, в позові відмовити.

В частині стягнення 1000000,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення, 11500, м.Коростень Житомирської області, вул.Кірова 8-а, ідентифікаційний код 31871157:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького 6, ідентифікаційний код 20077720 - 2690000,00 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору від 29.09.11р. № 8-2011-ТЕ-21-БО (бюджет) про постачання природного газу, 211673,63 грн. пені, 116085,37 грн. 3% річних, 21070,04 грн. інфляційних нарахувань та 62364,98 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 439943,37 грн. боргу, сплаченого відповідачем до порушення провадження у справі - відмовити.

4. В частині стягнення 1000000,00 грн. боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

5. Клопотання відповідача про зменшення стягуваної суми пені та відстрочку виконання рішення суду задовольнити частково - зменшити стягувану суму пені на 50%, тобто до 211673,63 грн. В наданні відстрочки виконання рішення суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.

1 - у справу,

2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.).