Рішення № 30857474, 18.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2013 р. Справа № 906/292/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шумов А.Ю. ( директор, наказ № 10 від 10.08.11р.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" (м. Київ)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир)

про стягнення 529304,57 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 502539,19 грн. основної заборгованості, 22304,48 грн. пені, 4460,90 грн. 3% річних.

19.03.13р. представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому вказано, що при укладанні договору сторони обумовили в п. 3.1.2 договору, що при передачі товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві документи, що підтверджують якість товару.

Відповідач не отримав жодних документів про якість спірного товару, що свідчить про невиконання позивачем поставок.

Також, відповідач вказує на те, що в справі відсутні товарно-транспортні документи на доставку товару, податкові накладні на товар.

Відповідач також посилається на те, що згідно п. 6.6 договору, витрати постачальника по перевезенню товару до пункту призначення відшкодовує покупець протягом одного банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку.

Відсутність рахунку вказує на передчасність стягнення з відповідача суми боргу по погашенню витрат за перевезення товару та нарахування пені та штрафних санкцій.

04.04.13р. відповідач надав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що строк для оплати спірної продукції не настав, в зв'язку з тим, що позивачем порушено п. 3.1.2. договору - при передачі товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві документи, що підтверджують якість товару.

Отже, тільки при виконанні Позивачем обов'язку з поставки щодо передачі документів про якість спірного товару поставка за договором може вважатися здійсненою.

В ст. 664 ЦК України, зазначається, що сторони можуть в договорі встановити відповідний момент здійснення поставки, який може бути відмінним від моменту передачі товару.

Відповідач не отримував жодних документів про якість спірного товару, що виходячи з приписів ст. 664 ЦК України свідчить про невиконання Позивачем поставок, а оскільки договором, точніше додатковою угодою № 1, оплата передбачена з відстрочкою вбачається, що строк для оплати не настав, що вказує на передчасність вимог Позивача та є підставою для відмови в позові.

Також, відповідач зазначає, що :

- видаткова накладна не є належним доказом в даній справі, бо не відповідає вимогам первинного документу в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

- довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей є одним з первинних документів, яка вказує на факт отримання товару.

Наявність в Позивача належним чином оформленої Відповідачем довіреності на одержання ТМЦ є гарантією передання товару саме Відповідачеві (а не будь-якій іншій особі) та одним з доказів саме отримання спірного товару Відповідачем.

- рахунок на відшкодування витрат позивача по перевезенню товару до пункту призначення на адресу відповідача до подачі позову до суду та за період розгляду справи в суді не надходив, тому відсутність рахунку вказує на передчасність стягнення з Відповідача суми боргу по погашенню витрат за перевезення товару та нарахування штрафних санкцій та 3 % рівних.

- товарно - транспортна накладна має встановити фактичний кілометраж, який вказаний в Акті надання послуг № 371 від 28.09.2012 року, на підставі, якого визначено суму наданих послуг - перевезення автотранспортом.

Враховуючи викладене, відповідач просить в позові відмовити.

17.04.13р. від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що До матеріалів справи Позивачем було надано рахунок на оплату № 371 від 14.02.2013 року на оплату витрат по перевезенню товару на 57 678,19 грн.

Відповідно до п. 6.6. Договору витрати Постачальника по перевезенню Товару до пункту призначення відшкодовує Покупець протягом одного банківського дня з моменту виставлення Постачальником рахунку.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, (ст. 253 ЦК України).

Як видно з самого рахунку, Відповідач отримав його 14.02.2013 року.

Отже, 15.02.2013 року Відповідач мав на протязі банківського дня сплатити витрати по рахунку.

Заборгованість по оплаті витрат по перевезенню товару на 57 678,19 грн., з урахуванням умов договору, починається з 16.02.2013 року

Позовна заява про стягнення боргу № 15/1 від 15.02.2013 року була надіслана на адресу Відповідача 15.02.2013 року, доказами цього є Опис вкладеного у цінний лист та фіскальний чек про надсилання цінного листа Відповідачу.

Таким чином, на момент подачі позовної заяви до суду у Позивача не було законних підстав про включення у суму заборгованості 502539,19 суми за відшкодування витрат по перевезенню товару 57678,19 грн.

На день написання додаткового пояснення по даній справі на адресу Відповідача не надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Також, від відповідача надійшло до суду клопотання, від 17.04.13р., в якому він просить розглянути справу без участі його представника.

18.04.13р. в судовому засіданні представник позивача надав суду уточнену позовну заяву, в якій відмовляється від стягнення пені 2559,96 грн. та 3% річних - 511,99 грн. по акту надання послуг № 371 від 28.09.12р.

Таким чином, відповідно до учення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 502539,19 грн. основного боргу, 19744,52 грн. пені та 3948,90 грн. 3% річних.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс» та Дочірнім підприємством «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» був укладений Договір поставки №24/09.

Умовами даного Договору (п. 1.1, 1.2) передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця (поставити), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язувався прийняти у свою власність й оплатити товар, згідно умов Договору та відповідних додаткових угод до нього.

Поставка Товару відбувається на підставі додаткових угод до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін, та є невід'ємною частиною цього Договору, в яких Сторонами узгоджуються найменування та асортимент товару, ціна, кількість, умови поставки, в т.ч. відвантаження Товару, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого Об'єму Товару.

Відповідно до п. 5.1 та 5.2 Договору, поставка Товару здійснюється на підставі підписаної Сторонами відповідної додаткової угоди.

24.09.2012 року була підписана додаткова угода №1 до договору поставки № 24/09 від 24.09.2012 року.

Згідно умов додаткової угоди № 1:

1. Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар, асортимент (найменування), одиниця виміру, ціна, кількість якого та загальна вартість зазначаються в таблиці , а саме Асфальтобетон В10 на загальну суму 444861 грн.

2. Умови оплати Товару: розрахунки за Товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в сумі, що зазначена в п. 1 цієї Додаткової угоди, на поточний рахунок Продавця до 30.10.2012 року.

3. Умови поставки Товару: Замовник оплачує Постачальнику поставку Товару окремо (перевезення автотранспортом) на умовах: 0,65 грн. т/км з ПДВ, по фактичному кілометражу.

4. Строк поставки Товару: період 24.09.2012 - 28.09.2012 р.р

28.09.2012 року Відповідач товар отримав в повній мірі, про що свідчить підписана видаткова накладна №368 на суму 444 861,00 грн.

28.09.2012 року також між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт надання послуг №371 (перевезення автотранспортом) на суму 57 678,19 грн.

14.02.13р. відповідачем був отриманий рахунок на оплату отриманих послуг згідно акту № 371 на суму 57678,19 грн.

Факт отримання відповідачем товару та надання позивачем послуг по перевезенню вантажу підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними товарно-транспортними накладними, довіреністю на отримання товару № 1031 від 25.09.12р. та подорожніми листами.

Однак, відповідач дані суми позивачу не сплатив, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 502 539,19 грн.

Згідно п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зміст даної статті Відповідачем не було дотримано.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як ідеться у статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 8.4 Договору, у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати Товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання узятих на себе зобов'язань за даним Договором.

Згідно уточнених позовних вимог позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату отриманого товару за період з 31.10.12р. по 15.02.13р. в сумі 19744,52 грн.

Суд погоджується з розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточнених позовних вимог, позивачем нараховані відповідачу 3% річних на суму заборгованості 444861 грн. за період з 31.10.12р. по 15.02.13р. в розмірі 3948,90 грн.

Суд погоджується з наведеним розрахунком позивача.

Згідно зі статтею 218 Господарського Кодексу України та статтею 617 Цивільного Кодексу України, відсутність у боржника коштів на момент виконання грошового зобов'язання не відноситься до форс-мажорних обставин і не може розглядатися як випадок.

Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 24.09.2012 р. по 01.02.13 р., підписаного сторонами, загальний борг відповідача перед позивачем становить 502 539,19 грн.

08.02.2013 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості та вимогу підписати акт звірки. Вимогу не виконано.

Враховуючи вищевказане, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код 32008278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" ( 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99, код 35892854) - 502539,19 грн. боргу, 19744,52 грн. пені, 3948,90 грн. 3% річних, 10524,65 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу

3- відповідачу ( рек. з повід.)