Рішення № 30857045, 16.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2013 Справа № 905/1524/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"до Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій областіпростягнення 5 246,71 грн.

за участю представників:

від позивача Пожидаєва В.В. - представник за довіреністю від відповідача Юрасова О.В. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 16.04.2013, оскільки 02.04.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

пені у розмірі 4 372,28 грн., у тому числі:

- нарахованої за період з 01.07.2012 по 21.12.2012 у розмірі 168,74 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої реактивної електроенергії за період квітень-листопад 2012 року;

- нарахованої за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 у розмірі 4 203,54 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітень-грудень 2012 року;

3% річних у розмірі 874,43 грн., у тому числі:

- нарахованих за період з 01.07.2012 по 21.12.2012 у розмірі 33,74 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітень-листопад 2012 року;

- нарахованих за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 у розмірі 840,69 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітень-грудень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 11/614 від 01.01.2006, договору № 614 від 19.04.2012 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії спожитої за період з квітня по грудень 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні вимог про стягнення 3% річних відмовити та зменшити пеню на 99%, посилаючись на те, що Маріупольське міське управління ГУМВС України в Донецькій області фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а заборгованість з оплати за спожиту електроенергію утворилася в результаті несвоєчасного надходження грошових коштів з державного бюджету за статтею "оплата електроенергії". Несвоєчасність надходження бюджетних коштів підтверджується планами асигнувань за 2012 рік та відповідними виписками з рахунків відповідача.

Позивач проти зменшення пені на 99% заперечив, зазначив, що відсутність фінансування не є підставною для такого зменшення, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

02.04.2013 позивачем подано клопотання про витребування у державного реєстратора довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 02.04.2013 судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем до відзиву на позовну заяву додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - відповідача.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Маріупольським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 11/614 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 267,3 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

19.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (учасник), яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Маріупольським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (замовник) було укладено договір № 614 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - Договір про закупівлю).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що учасник зобов'язується у 2012 рoці поставити замовникові eлектричнy енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник - прийняти та оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 01.01.2006 № 11/614 (договір ПЕЕ), який є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору про закупівлю строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) за цим Договором з 19.04.2012 по 31.12.2012, але не більше ціни Договору.

Інші умови закупівлі товару, не передбачені цим договором, регулюються між сторонами чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією та Договором про постачання електричної енергії від 01.01.2006 № 11/614 (п. 11.2 Договору про закупівлю).

Відповідно до п. 7.5 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 6 "Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію, акт про прийняття-передавання товарної продукції, акт результатів замірів електричної потужності.

Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем двома платежами:

- перший платіж - самостійно до початку розрахункового періоду у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період,

- другий платіж - в термін 5 операційних днів з дня отримання остаточного розрахунку, але не пізніше остаточного розрахункового дня місяця. Величина коштів, яка має бути сплачена споживачем, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу календарного місяця. Розмір другого платежу визначається за різницею остаточного розрахунку та першого платежу (п. 2 Додатку №5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 54 771 кВт/год, реактивна електрична енергія - 33634 кВАр/год.

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 42 348 кВт/год, реактивна електрична енергія - 28 013 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 41 811 кВт/год, реактивна електрична енергія - 28 121 кВАр/год.

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 44 488 кВт/год, реактивна електрична енергія - 29459 кВАр/год.

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 53 730 кВт/год, реактивна електрична енергія - 35 139 кВАр/год.

- у вересні 2012 року: активна електрична енергія - 38 444 кВт/год, реактивна електрична енергія - 25 643 кВАр/год.

- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 42 355 кВт/год, реактивна електрична енергія - 29 447 кВАр/год.

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 48 702 кВт/год, реактивна електрична енергія - 32 259 кВАр/год.

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 51 760 кВт/год, реактивна електрична енергія - 32 308 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками сторін без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за період з квітня по грудень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договорами виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію за період з квітня по грудень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 Додатку № 5 до Договору встановлено, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків та ін., споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у п'ятиденний термін з дня їх отримання.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 11/614 від 18.04.2012 на суму 2 180,00 грн. за 33 634 кВАр/год отримано відповідачем 18.04.2012;

- рахунок № 11/614 від 16.05.2012 на суму 47 494,13 грн. за 42 348 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 16.05.2012 на суму 1 798,34 грн. за 28 013 кВАр/год отримано відповідачем 16.05.2012;

- рахунок № 11/614 від 18.06.2012 на суму 47 578,49 грн. за 41 881 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 18.06.2012 на суму 1 841,35 грн. за 28 121 кВАр/год отримано відповідачем 18.06.2012;

- рахунок № 11/614 від 17.07.2012 на суму 50 540,15 грн. за 44 488 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 17.07.2012 на суму 1 922,20 грн. за 29 459 кВАр/год отримано відповідачем 17.07.2012;

- рахунок № 11/614 від 16.08.2012 на суму 61 039 грн. за 53 730 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 16.08.2012 на суму 2 322,88 грн. за 35 039 кВАр/год отримано відповідачем 16.08.2012;

- рахунок № 11/614 від 17.09.2012 на суму 43 673,93 грн. за 38 444 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 17.09.2012 на суму 1 671,90 грн. за 25 643 кВАр/год отримано відповідачем 17.09.2012;

- рахунок № 11/614 від 17.10.2012 на суму 48 116,98 грн. за 42 355 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 17.10.2012 на суму 1 833,90 грн. за 29 447 кВАр/год отримано відповідачем 17.10.2012;

- рахунок № 11/614 від 15.11.2012 на суму 55 327,43 грн. за 48 702 кВт/год, а також рахунок № 11/614 від 15.11.2012 на суму 1 992,46 грн. за 32 259 кВАр/год отримано відповідачем 15.11.2012;

- рахунок № 11/614 від 17.12.2012 на суму 58 801,44 грн. за 51 760 кВт/год отримано відповідачем 17.12.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача:

пеню у розмірі 4 372,28 грн., у тому числі:

- нарахованої за період з 01.07.2012 по 21.12.2012 у розмірі 168,74 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої реактивної електроенергії за період квітень-листопад 2012 року;

- нарахованої за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 у розмірі 4 203,54 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітень-грудень 2012 року;

3% річних у розмірі 874,43 грн., у тому числі:

- нарахованих за період з 01.07.2012 по 21.12.2012 у розмірі 33,74 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітень-листопад 2012 року;

- нарахованих за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 у розмірі 840,69 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії за період квітні-грудні 2012 року.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 11/614 від 01.01.2006 відповідачем суду не надано.

Господарський суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) у якому вказано, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Оскільки визначений сторонами у договорі розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахунок пені проводиться відповідно до вимог вищезазначеної норми.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99%. Вказане клопотання мотивовано тим, що Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а заборгованість з оплати за спожиту електроенергію утворилася в результаті несвоєчасного надходження грошових коштів з державного бюджету за статтею "оплата електроенергії". Несвоєчасність надходження бюджетних коштів підтверджується планами асигнувань за 2012 рік та відповідними виписками з рахунків відповідача. Відповідач просить врахувати, що оплата за спожиту електроенергію здійснювалась ним одразу ж при надходженні коштів на рахунок міську правління. Також відповідач звертає увагу, що згідно кошторису на 2012 рік бюджетом взагалі не передбачено надходження коштів на оплату штрафних санкцій.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги доводи клопотання відповідача, а також враховуючи здійснення відповідачем повної оплати поставленої електроенергії та майнові інтереси обох сторін, суд прийшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України сума пені підлягає зменшенню на 99% до 43,72 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

Вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 874,43 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому, судовий збір в частині вимог про стягнення пені покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Георгіївська, 63, ідентифікаційний код 08671449, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 43 (сорок три) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 43 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 22.04.2013.

Суддя М.В. Сажнева