Рішення № 30857063, 18.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2013р. Справа № 905/1597/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк

про стягнення 66 496,48грн.

за участю представників:

від позивача: Корольова І.О. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 62496,48грн. та збитків в сумі 4000,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №919 від 10.01.11р.; видаткові накладні; акти приймання-передачі обладнання в оренду №ДНФн-00144 від 01.01.11р. та №ДНФн-0261 від 22.09.11р.

Ухвалою від 05.03.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1597/13-г.

04.04.13р. позивач надав пояснення по справі, в яких зазначив, що сторони фактично виконували приймання товару на підставі видаткових накладних, згідно поданих відповідачем замовлень в системі EDI.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву відповідач не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» зареєстроване за адресою: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, буд.30. За цією адресою відповідачу направлялась ухвала про порушення провадження по справі №905/1597/13-г та ухвали про відкладення розгляду справи.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

10 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (покупець) укладено договір поставки №919, за яким продавець поставляє та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар на умовах та порядку, визначених договором, згідно замовлення на поставку та товаросупровідної документації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Продавець зобов'язаний поставляти товари за цінами, вказаними в специфікації, затвердженої сторонами. Ціна поставленого товару, згідно погодженої специфікації вказується в товарних та податкових накладних, що надаються продавцем в бухгалтерію центрального офісу покупця для здійснення оплати, що здійснюються на підставі кількості поставленого товару, як вказано в транспортній накладній з відповідними можливими виправленнями, відповідно до актів розбіжностей. Сума даного договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару не пізніше 35 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Договір поставки №919 від 10.01.11р. набуває сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.12р. (п.8.1 договору).

Договір №919 від 10.01.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2.2.2.1 договору всі замовлення покупця на поставку товару надаються продавцю в електронному вигляді через систему електронного обміну даними EDI.

Відповідно до п.2.2.2 договору замовлення на поставку товар є обов'язковим для продавця. Замовлення на поставку надаються продавцю в письмовій формі, усній формі, факсом, електронною поштою за один день до поставки.

На виконання п.2.2.2.1 договору покупцем належним чином здійснені замовлення на поставку товару за договором №919, в яких міститься: найменування продукції, її кількість та ціна.

Згідно наданих позивачем видаткових накладних продавцем було поставлено, а покупцем отримано продукцію на загальну суму - 62496,48грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних. У даних видаткових накладних міститься посилання на договір №919 від 10.01.11р. та на замовлення.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.5.3 договору поставлена продукція мала бути оплачена протягом 35 днів з дати поставки.

Позивач направляв відповідачу вимогу №11 від 24.01.13р., в якій просив сплатити борг в сумі 29219,94грн. за договором поставки №919 від 10.01.11р. Докази направлення вимоги містяться в матеріалах справи.

Згідно підписаного між сторонами акту звіряння розрахунків станом на 31.12.12р. заборгованість ТОВ «ТС Обжора» перед ТОВ «Три ведмеді» становить 62496,48грн.

З огляду на відсутність між сторонами інших укладених договорів, окрім спірного, та визнання відповідачем заборгованості в акті звіряння, наявна сума боргу виникла саме на підставі договору поставки №919 від 10.01.11р.

Під час розгляду справи відповідач доказів оплати отриманої продукції суду не надав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлену продукцію у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 62496,48грн.

Як зазначає позивач, згідно актів приймання-передачі обладнання в оренду №ДНФн-00144 від 01.01.11р. та №ДНФн-0261 від 22.09.11р. відповідачу передано 2 одиниці торгового обладнання.

Посилаючись на припинення господарських відносин з відповідачем, позивач надіслав відповідачу вимогу №22 від 07.02.13р., в якій просив повернути обладнання у семиденний строк, встановлений ч.2 ст.530 ЦК України. На вказану вимогу відповідач відповіді не надав, обладнання не повернув.

Позивач надав балансову довідку по основним засобам станом на 27.02.13р., відповідно до якої балансова вартість 2-х одиниць торгового обладнання складає 4000,00грн. Вказаним обладнанням є: ларь морозильний UGUR UDD 400 SCEB (1шт., інв. №14447, заводський №20905112293, залишкова балансова вартість з ПДВ 3000,00грн.) та Vest Froct SKG 275 (1шт., інв. №4570, заводський №7003, залишкова балансова вартість з ПДВ 1000,00грн.).

На підставі ч.3 ст.612 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача збитки внаслідок несвоєчасного повернення торгового обладнання в сумі 4000,00грн.

Згідно п.8.2 договору якщо жодна з сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи в яких заявлено про припинення дії договору, отже всупереч посилань позивача договір поставки №919 від 10.01.11р. на час розгляду справи є таким, що діє.

В силу ч.4 ст.62 ГК України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Представництвом відповідно до ст.237 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.1 ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Проаналізувавши акт приймання-передачі обладнання в оренду №ДНФн-00144 від 01.01.11р., суд встановив, що він не містить обов'язкових реквізитів, а саме підпису уповноваженого представника покупця (відповідача), а отже не може бути належним доказом передачі обладнання (Vest Froct SKG 275) за цим актом.

Як вбачається з акту приймання-передачі обладнання в оренду №ДНФн-0261 від 22.09.11р., в графі «Принял» з боку покупця вказано: «Адміністратор Філіппова», міститься підпис та штамп «Принято по количеству «Обжора». Графи «Полномочный представитель, Доверенность, Серия №, от...» залишились не заповненими. Будь-які довіреності на особу, що прийняла обладнання за актом №ДНФн-0261 від 22.09.11р. у позивача відсутні.

Наявний в акті №ДНФн-0261 від 22.09.11р. відбиток штампу не є печаткою підприємства, оскільки на ньому не вказано повної назви підприємства та ідентифікаційного коду.

При цьому, самий лише відбиток штампу ТОВ «ТС Обжора» в актах, без наявності в них підпису уповноваженої особи покупця, не можуть свідчити про вчинення останнім даного правочину, оскільки належність підпису повноважного представника юридичної особи є домінуючою умовою при констатації волевиявлення сторони щодо визначеного договором кола істотних умов.

На підставі зазначеного, акти приймання-передачі обладнання в оренду №ДНФн-00144 від 01.01.11р. та №ДНФн-0261 від 22.09.11р. не можуть бути належними доказами передачі та отримання обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора».

До того ж умовами договору поставки №919 від 10.01.11р. не передбачено передачу обладнання в оренду. За поясненнями позивача, викладеними в листі від 02.04.13р., між сторонами відсутні інші договірні відносини.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведений суду факт заподіяння йому збитків, зокрема, не доведено факту понесення втрат, що становлять вартість майна, на суму 4000,00грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення збитків.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 207, 237, 239, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 62, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 66 496,48грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, буд.30; ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» (юридична адреса: 02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, буд.7; фактична адреса: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 16; ЄДРПОУ 31450478) основний борг в сумі 62496,48грн.; судовий збір в сумі 1617,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.04.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.03.13р.

Суддя Г.В. Захарченко