Ухвала суду № 30852129, 17.04.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"17" квітня 2013 р.Справа № 11/5025/46/12

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., при секретарі судового засідання Куржій Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", м. Київ про визнання грошових вимог до боржника по справі

за заявою Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Шепетівка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп", м.Шепетівка

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

Від кредиторів: Ковальчук В.О. - представник Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції за постійною довіреністю від 21.03.2012 р.

Антонюк І.В. - представник ПАТ „Дельта Банк" за довіреністю від 15.09.2010 р.

Від заявника: Писаренко Р.В. - представник ТОВ „Кей - Колект" за дов. № 075-9447 від 14.01.2013р.;

Ліквідатор: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвала виноситься 17.04.2013 р., оскільки в судовому засіданні 16.04.2013 р. оголошувалася перерва.

Ухвалою господарського суду області від 12.01.2012р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТзОВ "Вудекіп", м. Шепетівка в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду області від 22.05.2012р. припинено процедуру ліквідації відсутнього боржника у справі № 11/5025/46/12 про банкрутство ТзОВ „Вудекіп", м. Шепетівка та суд перейшов до загальних процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відкрито процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника у справі № 11/5025/46/12 - арбітражного керуючого Кунашенка В.І.

Ухвалою господарського суду від 13 вересня 2012 року відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано, що вимоги кредиторів до боржника - ТзОВ "Вудекіп" (м. Шепетівка код ЄДРПОУ 346390309), складають загалом суму 671820,36 грн.

Постановою господарського суду від 18.10.2012р. боржника визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ „Вудекіп" строком на 1 рік з дня прийняття даної постанови - до 18.10.2013 р.

Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кунашенка В.І. (м. Шепетівка, вул. Шешукова, буд. 10, кв. 30, ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АГ № 594847 від 15.04.2011р.).

28.11.2012 р. до господарського суду надійшла заява від кредитора - ТзОВ "Кей - Колект", м. Київ про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1417437,63 грн., з яких: 823324,72 грн. - кредитна заборгованість та 594112,91 грн. - заборгованість по процентам.

В обґрунтування своїх кредиторських вимог зазначає, що на підставі договору факторингу № 1 від 12.12.2011 р., укладеного між публічним акціонерним товариством „УрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект", до останнього перейшли права вимоги за зобов'язаннями, які у Форкун С.О. на підставі договору про надання кредиту № 11311743000 від 07.03.2008 р., Кушпіль А.Ю. на підставі договору про надання кредиту № 11313300000 від 12.03.2008 р. та які виникли у товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп" на підставі договорів іпотек від 07.03.2008 р. та 12.03.2008 р.

Розгляд заяви неодноразово відкладався через неявку представника заявника в засідання суду та невиконання вимог суду щодо подання витребуваних судом доказів.

Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні та у письмовому поясненні від 18.02.2013 р. за вх. № 919/10 вказує, що кредитор - „Кей - Колект" пропустив місячний строк звернення до суду з грошовими вимогами після публікації оголошення, тому відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання - не розглядаються і вважаються погашеними.

Представник кредитора - ПАТ „Дельта Банк" в судовому засіданні та у письмовому запереченні від 16.04.2013 р. за вх. № 18.5/151 зазначає про те, що вимоги ТОВ „Кей - Колект" до боржника заявлені з пропуском встановленого законодавством строку, тому вважаються погашеними. Звертає увагу, що заявник не надав всіх документів, які підтверджують право вимоги, а також вважає, що договір факторингу взагалі можна вважати таким, що не є неукладеним, з огляду на те, що відповідно до ст. 182 ЦК України, ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація договорів іпотеки та змін до цих договорів, в тому числі і при відступленні прав за іпотечним договором, підлягає обов'язковій державній реєстрації. Відсутність такої реєстрації згідно ст. ст. 2010 та 640 ЦК України є підставою для визнання таких правочинів неукладеними.

Ліквідатор Кунашенко В.І. в судове засідання 17.04.2013 р. не з'явився, проте до суду 16.04.2013 р. подав клопотання, в якому просить провести судове засідання без його участі у зв'язку з відрядженням. При цьому в попередніх судових засіданнях підтримував висловлену ініціюючим кредитором позицію та зазначає, що заявник ТОВ „Кей-Колект" пропустив місячний строк звернення до суду з грошовими вимогами після публікації оголошення, тому відповідно до п.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання - не розглядаються і вважаються погашеними.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву про визнання грошових вимог в повному обсязі. На виконання вимог суду представником ТОВ „Кей - Колект" в судовому засіднні 02.04.2013 р. надав для огляду в оригіналі (належним чином засвідчені копії для залучення до справи) докази видачі коштів гр. Кушпілю А.Ю. і гр. Форкуну С.О., докази часткового погашення заборгованості за кредитним договором. Також ним надано для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору уступки права вимоги від 12.12.2011 р. з додатками за договорами іпотеки без надання для огляду оригіналу зазначеного договору та звертає увагу суду на те, що ТОВ „Кей-Колект" м. Київ набувши право вимоги є заставним кредитором, тому на його думку, на нього не поширюються вимоги Закону про банкрутство, які стосуються конкурсного кредитора та передбачають подання заяви про визнання грошових вимог протягом місяця з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

При розгляді кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", м. Київ до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп", м. Шепетівка судом враховується таке.

07.03.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (з 18.12.2009 р. - публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк"; АТ „УкрСиббанк") та Форкун Сергієм Олександровичем було укладено кредитний договір № 11311743000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 410 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 06.03.2015 р. згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,90 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 11311743000, між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Вудекіп" (майновий поручитель позичальника) 07.03.2008 р. було укладено договір іпотеки № 13647/2, згідно якого боржник передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме не житлову будівлю за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, селище Гриців, вул. Ломоносова, 1 „Б", загальною площею 5320,7 кв. м., яке належить ТОВ „Вудекіп" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу не житлової будівлі від 05.03.2008 р.

12.03.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (з 18.12.2009 р. - публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк"; АТ „УкрСиббанк") та Кушпіль Андрієм Юрійовичем було укладено кредитний договір № 11313300000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 12.03.2015 р. згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,90 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 11313300000, між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Вудекіп" (майновий поручитель позичальника) 12.03.2008 р. було укладено договір іпотеки № 13647/3, згідно якого боржник передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме не житлову будівлю за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, селище Гриців, вул. Ломоносова, 1 „Б", загальною площею 5320,7 кв. м., яке належить ТОВ „Вудекіп" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу не житлової будівлі від 05.03.2008 р.

12.12.2011 р. між ПАТ „УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ „Кей - Колект" (фактор) було укладено договір факторингу № 1, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ „УкрСиббанк" зобов'язався передати у власність ТОВ „Кей-Колект", а ТОВ „Кей-Колект" прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження ПАТ „УкрСиббанк" за плату та на умовах, визначених даним договором.

Одночасно з відступленням прав вимоги до ТОВ „Кей-Колект" переходять усі права ПАТ „УкрСиббанк" за усіма договорами забезпечення (п. 1.4. договору).

Пунктом 1.5 договору факторингу передбачено, що передання прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з п. 3.1. договору факторингу, права вимоги переходять від кліента до фактора у дату відступлення, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов'язань за первинними договорами і договорами забезпечення.

У відповідності до ст. 1077 Цивільного кодексу України, яка надає поняття договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У зв'язку з укладенням договору факторингу № 1 від 12.12.2011 р. між сторонам 12.12.2011 р. було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до якого ПАТ „УкрСиббанк" (цедент) передав права вимоги за договорами іпотеки ТОВ „Кей-Колект" (цесіонарій). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В.

Відповідно до п. 2.1. договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, права вимоги за іпотечним договорами вважаються переданими з моменту переходу від цедента до цесіонарія прав вимоги, що є предметом договору факторингу, і відповідно до договору факторингу.

З моменту передання (відступлення) прав вимоги за іпотечними договорами цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним і іпотекодавцями за іпотечними договорами (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, після передання (відступлення) прав вимоги за іпотечними договорами ПАТ „УкрСиббанк" відповідно до законодавства України, зокрема ст. 4 Закону України „Про іпотеку", зобов'язується внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек.

Як вбачається із Витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) від 09.11.2012 р. за № 38710214 та № 38710195 до Державного реєстру іпотек внесено зміни про відступлення права АКІБ „УкрСиббанк", код 09807750, м. Харків до ТОВ „Кей-Колект", код 37825968, м. Київ на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. В поданій заяві ТОВ „Кей-Колект", вимоги до боржника (який є майновим поручителем) ґрунтуються на договорі факторингу № 1 від 12.12.2011 р, договорі відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 р., укладених між ТОВ „Кей-Колект" та ПАТ „УкрСиббанк", за яким до ТОВ „Кей-Колект" перейшли всі права та обов'язки за договорами іпотеки № 13647/2 від 07.03.2008 р. та № 13647/3 від 12.03.2008 р., укладених між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Кей-Колект" з метою забезпечення виконання умов кредитних договорів № 11311743000 від 07.03.2008 р. та № 11313300000 від 12.03.2008 р. (укладених ПАТ „УкрСиббанк" з Форкун Сергієм Олександровичем та з Кушпіль Андрієм Юрійовичем), право вимоги за якими ТОВ „Кей-Колект" набуло на підставі укладених з ПАТ „УкрСиббанк" договору факторингу № 1 від 12.12.2011 р. та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 р.

Таким чином, заявлені ТОВ „Кей-Колект" кредиторські вимоги на суму 1417437,63 грн. забезпечені заставою майна ТОВ „Вудекіп", згідно договорів іпотеки відплвідно до яких боржник виступив майновим поручителем за виконання позичальниками Форкун С.О. та Кушпіль А.Ю. зобов'язань за кредитними договорами, шляхом передачі у заставу нежитлового приміщення, що підтверджено наданими документами і цей факт не оспорюється сторонами.

Відповідно до п.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавствомпорядку.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, заявником вчинено всі дії та дотримано процедуру переходу прав вимоги, передбачену чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України).

Приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Норми вказаного Закону передбачають механізм задоволення та захисту майнових інтересів заставодержателя, у разі порушення провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, а саме - у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.

З приводу твердження представників кредиторів та ліквідатора про те, що заявником пропущено строк звернення з грошовими вимогами, суд зазначає наступне.

Частиною 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Пунктами 3.3.1, 3.6 Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010 року № 788, зокрема передбачено, що вимоги кредиторів, забезпечені заставою, вносяться окремо до частини другої реєстру в установленому порядку, крім того розпорядником майна складається додаток до реєстру, до якого вносяться відомості про майно боржника, що є предметом застави.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, майнові інтереси заставодержателя у справі про банкрутство гарантуються тим, що він, незалежно від наявності у нього статусу учасника у справі про банкрутство, має право отримати кошти від реалізації заставленого майна.

З огляду на зазначене, на ТОВ „Кей-Колект", який являється заставним кредитором, не поширюються положення ст. 14 названого Закону.

Враховуючи, що ліквідатором боржника під час формування реєстру вимог кредиторів та подання його до суду на затвердження не були виконані вимоги ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство та відповідно не було окремо внесено до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, суд вважає за необхідне задоволити заяву ТОВ „Кей-Колект", який являється заставним кредитором про визнання грошових вимог на суму 1417437,63 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 1, 14, 26, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (в редакції чинній до 19.01.2013р.), п.11 розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. № 4212-VІ, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", м. Київ про визнання кредиторських вимог до банкрута ТзОВ "Вудекіп", м. Шепетівка по справі № 11/5025/46/12 задоволити.

Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", м. Київ до банкрута ТзОВ "Вудекіп", м. Шепетівка по справі № 11/5025/46/12 в сумі 1417437,63 грн. (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 63 коп.) та зобов'язати ліквідатора спрямувати кошти, отримані від реалізації заставного майна для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "Вудекіп" (Хмельницька область, м. Шепетівка, вул.К. Маркса, 26, код 34639309) судовий збір в розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.).

Суддя Радченя Д.І.

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи;

2 - ліквідатору - Кунашенку В.І. - м. Шепетівка, вул. Шешукова, буд. 10, кв. 30 - рекоменд.;

3 - ТОВ "Кей-Колект" - за заявою.