Рішення № 30852120, 15.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 910/990/13

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ідентифікаційний код: 22945712, місцезнаходження: юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, фактична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 78-А,

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, поштова адреса: 02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 18,

про стягнення коштів в порядку регресу,

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» Супрун Т.В., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2013 року №19;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 11 320,00 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять гривень 00 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 06.03.2012 року №024232, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.06.2012 року у м. Києві по бульв. Дружби Народів, на вул. Старонаводницька, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 900,00 грн., а також здійснено оплату послуг за складання звіту оцінки автомобіля «Хюндай І30» у розмірі 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 коп.), у зв'язку з чим до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на одержання виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року порушено провадження у справі №910/990/13; розгляд справи призначено на 15.02.2013 року. Господарським судом міста Києва було встановлено, що місцезнаходженням відповідача є: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року справу №910/990/13 було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Справа відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 27.02.2013 року прийнята до провадження суддею господарського суду Київської області Скутельником П.Ф.; розгляд справи призначено на 25.03.2013 року.

25.03.2013 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, вимоги ухвал господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року та господарського суду Київської області від 27.02.2013 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2013 року розгляд справи відкладено на 15.04.2013 року.

15.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов лист б/н, б/д (вх. №9595 від 15.04.2013 року) з доданими документами, у якому Відповідач повідомляє, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АА/7101877, Відповідач застрахував відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого потерпілому було завдані матеріальні збитки. Франшиза за вказаним полісом передбачена у розмірі 510,00 грн. Враховуючи викладене, відповідач визнає позов частково у розмірі 10 810,00 грн., так як сума позовних вимог позивачем не була зменшена на 510,00 грн.

15.04.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвал господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року та господарського суду Київської області від 27.02.2013 року та від 25.03.2013 року виконав частково, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.04.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

06.03.2012 року між приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» (страховик) та громадянином України Лотишем Романом Володимировичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 06.03.2012 року №024232 (далі за текстом: Договір страхування), згідно п. 1.1. якого застрахованим транспортним засобом є Hyundai i30, державний номер АА7211АМ, номер кузова ТМАДВ51ДВВJ190107.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Договору страхування, до страхових ризиків відносяться: ДТП, Викрадення, ПДТО, Стихія. Безумовна франшиза за ризиками ДТП, ПДТО, Стихія складає 0,50% від страхової суми.

Пунктом 1.9. Договору страхування визначено, що страхове відшкодування виплачується без урахування фізичного зносу на деталі.

Згідно п.п. 1.15., 1.16. Договору страхування, строк дії договору: з 13.03.2012 року по 12.03.2013 року. Територія дії договору: Україна.

Договором страхування у п. 13.3.2. визначено, що на підставі письмової заяви страхувальника за згодою страховика страхове відшкодування може бути виплачене СТО, яка проводить ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до п. 13.9. Договору страхування, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за цим договором, в межах фактичних затрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник чи інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

12.06.2012 року о 13 год. 45 хв. по бульв. Дружби Народів №219 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai i30, державний номер АА7211АМ, № кузова 190107, під керуванням Лотиша Романа Володимировича та транспортного засобу ВАЗ 211540, державний номер АС9689ВВ, № кузова 39700, який належить Римші Віталію Анатолійовичу, під керуванням Римші Віталія Анатолійовича, що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУ МВС України про дорожньо-транспортну пригоду від 18.06.2012 року №9020244.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2012 року у справі №3-3493/12, Римша В.А. 12.06.2012 року о 13 год. 45 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 211540, державний номер АС9689ВВ, по бульв. Дружби Народів, вул. Старонаводницька в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Хюндай», державний номер АА7211АМ, під керуванням Лотиш Р.В., та заподіяно шкоду обом автомобілям, чим було порушено п. 13.1. Правил дорожнього руху України. Отже, в діях водія Римша В.А. вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим, Римшу Віталія Анатолійовича, 23.08.1985 року народження притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. у дохід держави.

Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 07.07.2012 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», громадянином України Лотишем Романом Володимировичем до Позивача подано заяву про виплату страхового відшкодування від 07.07.2012 року №289, в якій громадянин України Лотиш Р.В. просить виплатити страхове відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою автомобіля марки Хюндай і30, державний номер АА7211АМ, при якій 12.06.2012 року о 13 год. 45 хв. на бульв. Дружби Народів у м. Києві пошкоджено вказаний транспортний засіб. Страхове відшкодування просить сплатити на СТО ФОП Зікеєв В.В.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 02.07.2012 року №330/12, складеного судовим експертом-автотоварознавцем Ковалем Ігорем Миколайовичем за замовленням Позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Hyundai i30, державний номер АА7211АМ в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, складає 12 878,31 грн.

Як вбачається з рахунку від 04.07.2012 року №330/12, загальна вартість виконаних експертом-автотоварознавцем Ковалем Ігорем Миколайовичем послуг з проведення експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складає 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Розглянувши заяву громадянина України Лотиша Романа Володимировича про виплату страхового відшкодування від 07.07.2012 року №289, Позивач на підставі страхового акту від 20.07.2012 року №306-12-UA, з урахуванням висновку експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку та розміру франшизи, передбаченого п. 1.4. Договору страхування у розмірі 0,50% від страхової суми, що складає 650,00 грн., здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 10 900,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок фізичної особи-підприємця Зікеєва Володимира Володимировича, що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2012 року №1524, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.06.2012 року о 13 год. 45 хв. по бульв. Дружби Народів в м. Києві за участю транспортного засобу Hyundai i30, державний номер АА7211АМ, № кузова 190107, та транспортного засобу ВАЗ 211540, державний номер АС9689ВВ, № кузова 39700, який належить Римші Віталію Анатолійовичу, цивільно-правова відповідальність громадянина України Римші Віталія Анатолійовича застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7101877, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Частиною 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7101877, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», після виплати страхового відшкодування у розмірі 10 900,00 грн., до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якій належить транспортний засіб ВАЗ 211540, державний номер АС9689ВВ, № кузова 39700 - громадянина України Римші Віталія Анатолійовича.

Враховуючи те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.06.2012 року по бульв. Дружби Народів в м. Києві за участю транспортного засобу ВАЗ 211540, державний номер АС9689ВВ, № кузова 39700, цивільно-правова відповідальність громадянина України Римші Віталія Анатолійовича застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», то Відповідач, з урахуванням положень п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», несе відповідальність за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в межах суми оціненої шкоди у розмірі 10 900,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.).

Враховуючи те, що п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7101877 передбачено зменшення страхового відшкодування Відповідачем на суму франшизи у розмірі 510,00 грн., матеріальна шкода, що підлягає відшкодування складає 10 390,00 грн.

Як вказує Відповідач у своєму листі б/н, б/д (вх. №9595 від 15.04.2013 року), Відповідач визнає позов частково у розмірі 10 810,00 грн., так як сума позовних вимог Позивачем не була зменшена на 510,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що вказані дії Відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми фактично понесених витрат у порядку регресу у розмірі 10 810,00 грн. (десять тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.), що складається з виплаченого страхового відшкодування у розмірі 10 390,00 грн. та витрат на проведення експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку у розмірі 420,00 грн., та з урахуванням того, що Відповідачем визнано позовні вимоги у розмірі 10 810,00 грн. (десять тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.), то вказана вимога Позивача підлягає задоволенню у розмірі 10 810,00 грн. (десять тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду сторонами у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд, на підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 642,98 грн. (одна тисяча шістсот сорок дві гривні 98 коп.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення коштів в порядку регресу, - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, на користь приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ідентифікаційний код: 22945712, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, фактично понесені витрати на страхове відшкодування у порядку регресу у розмірі 10 810,00 грн. (десять тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 642,98 грн. (одна тисяча шістсот сорок дві гривні 98 коп.). В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 15 квітня 2013 року