Постанова № 30851259, 23.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 923/92/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Жуков Ю.В., Предейн А.К. - за дорученням

від відповідача: Неділько В.Г. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 04 березня 2013 року

у справі № 923/92/13-г

за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікум ЛТД"

про визнання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. укладеною.

Склад колегії судів змінено згідно розпоряджень голови Одеського апеляційного господарського суду № 230 від 29.03.2013 р. та № 280 від 22.04.2013 р.

ВСТАНОВИЛА:

25.01.2013 р. Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікум ЛТД" (далі відповідач, ТОВ) про визнання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. - укладеною.

Позов мотивований тим, що відповідач ухиляється від укладання та підписання додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року № 936/15627 щодо внесення змін до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. При цьому, відповідач нормативно не обґрунтовує свою відмову від підписання цієї додаткової угоди, а також не зазначає з якими саме пунктами договору він не згоден та не надає протокол розбіжностей до договору.

У відзиві на позов відповідач заперечує щодо позовних вимог Підприємства посилаючись на те, що норми законів не передбачають укладання суб'єктами господарювання двох договорів однаковим змістом, або за додатковою угодою, при діючому договорі, укладати другий договір. Крім того, відповідач зазначив, що визнання укладеною додаткової угоди до договору не передбачено нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутній предмет спору, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.03.2013 р. (суддя Людоговська В.В.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що визнання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. укладеною у запропонованій позивачем редакції не відповідає способам захисту порушених прав, передбаченим діючим законодавством України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову - відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 19.08.2011 р. між сторонами у справі укладено договір про подачу холодної води та послуги по прийманню та очищенню стічних вод № 833 за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги водопостачання та водовідведення, а останній оплачувати їх вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року № 936/15627 до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України внесено зміні, що регламентують порядок нарахування плати за прийом об'єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення позивача.

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що вищезазначений наказ № 190 від 27.06.2008 р. є обов'язковим для виконання обома сторонами у справі.

Як видно з матеріалів справи позивач, в порядку ст. 181 ГК України, направив на адресу відповідача лист-пропозицію від 21.12.2012 р. разом з проектом додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р., якими запропонував останньому привести названий договір у відповідність до вищевказаних Правил. Зазначена пропозиція позивача разом з додатковою угодою та примірником змін до договору отримана відповідачем 25.12.2012 р.

За приписами ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У листі відповіді від 09.01.2013 р. відповідач відмовився від підписання вищезазначеного проекту додаткової угоди та повернув два примірники додаткової угоди позивачеві, посилаючись на те, що договір підписаний належним чином ще у 2011 р. та є чинним.

Вищенаведене свідчить про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо підписання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. в редакції запропонованій позивачем, тобто між сторонами у справі існує спір щодо укладення цієї додаткової угоди, у зв'язку з чим позивач підставне, відповідно до вимог ч. 4 ст. 188 ГК України передав спір на вирішення господарського суду.

Разом з тим, позивачем заявлені позовні вимоги щодо визнання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. - укладеною.

Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як зазначалося вище сторонами не досягнуто згоди щодо підписання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. в редакції запропонованій позивачем, тобто між сторонами у справі існує спір щодо укладення цієї додаткової угоди, у зв'язку з чим вважати цю додаткову угоду укладеною - неможливо, внаслідок чого ці позовні вимоги задоволені бути не можуть, що не позбавляє позивача права та можливості звернутися до суду в порядку окремого судового провадження з вимогами щодо спонукання або зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору № 833 від 19.08.2011 р. в запропонованій ним редакції.

Крім того, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку, суд першої інстанції правильно зазначив, що визнання додаткової угоди № 1 від 17.12.2012 р. до договору № 833 від 19.08.2011 р. укладеною у запропонованій позивачем редакції не відповідає способам захисту порушених прав, передбаченим діючим законодавством України.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.03.2013 р. у справі № 923/92/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.04.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.