Постанова № 30848670, 26.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/970/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді С.Л. Клопота,

за участю секретаря А.В. Шевченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Борзнянського району в інтересах Управління соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення суми тимчасової державної допомоги, наданої на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2013 прокурор Борзнянського району звернувся до суду в інтересах Управління соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Управління) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення суми тимчасової державної допомоги, наданої на утримання дитини в розмірі 10938,30 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25.12.2006 з ОСОБА_1 було стягнено на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12.12.2006, але не менше мінімального розміру встановленого законом на дитину. В зв'язку з ухиленням відповідача від виконання рішення суду та на підставі заяв ОСОБА_2 про призначення усіх видів соціальної допомоги їй було призначено тимчасову державну допомогу на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За період з квітня 2010 року по лютий 2013 року Управлінням було виплачено ОСОБА_2 державної допомоги, на загальну суму 10938,30 грн. На підставі частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України просить стягнути з відповідача суму наданої тимчасової державної допомоги.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Управління в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнавав в повному обсязі.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25.12.2006 з ОСОБА_1 було стягнено на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12.12.2006, але не менше мінімального розміру встановленого законом на дитину (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зверталася до Управління із заявами від 12.04.10, 06.10.2010, 07.04.2011, 12.10.2011, 11.04.2012, 16.10.2012 про призначення усіх видів соціальної допомоги (а.с.7,8,11,12,15,16,19,20,23,24, 28-30).

До заяв були додані довідки відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області про неотримання ОСОБА_2 аліментів (а.с.9,13,17,21,26,31,).

Рішеннями Управління про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 16.04.2010, від 14.10.2010, від 11.04.2011, від 12.10.2011, від 19.04.2012, від 17.10.2012 року ОСОБА_2 була призначена допомога сім'ям з дітьми (а.с.10,14,18,22,27,32).

Як вбачається з довідки Управління від 06.03.2013 № 531 ОСОБА_2 було нараховано та виплачено допомогу на утримання дитини за період з квітня 2010 року по лютий 2013 року, на загальну суму 10938,30 грн. (а.с.39).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне

Відповідно до частин 8 та 9 статті 181 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року № 2947-III якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме визначається Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (далі - Порядок № 189).

У відповідності до пункту 2 Порядку № 189 тимчасова допомога призначається, зокрема, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Пункт 12 Порядку № 189 передбачає, що якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відповідно до частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Борзнянського району в інтересах Управління соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Борзнянського району в інтересах Управління соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (р/р 35418049000446 в УДКСУ в Борзнянському районі, МФО 853592, код 03196044) суму виплаченої тимчасової державної допомоги на утримання дитини в розмірі 10938 (десять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 30 коп.

Порядок апеляційного оскарження суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.

Суддя: С.Л. Клопот