Постанова № 30848669, 25.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/901/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Браво" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.03.2013 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032202/74 від 15 лютого 2013 року, прийняте Прилуцькою об'єднаною ДПІ (Ічнянське відділення), судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, донараховано податок на додану вартість. Позивач наполягає на тому, що під час складення акту Прилуцькою ОДПІ було допущено неточності, які свідчать про те, що позивачем вчинено не завищення податкового кредиту, а його заниження. ТОВ «ТД «Браво» зазначає, що акт перевірки його контрагента - ПП «Еверест» не може бути підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки акт перевірки ПП «Еверест» не свідчить про безтоварність його взаємовідносин з позивачем. Позивач наполягає на тому, що між ним та ПП «Еверест» було проведено реальні товарні господарські операції. Реальність цих операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а сам податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення. Відповідно до положень Податкового Кодексу України підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит ТОВ «ТД «Браво» сформовано на підставі документу, який відповідає по формі і змісту Податковому Кодексу України та є єдиною підставою для такого формування. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032202/74 від 15 лютого 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032202/74 від 15 лютого 2013 року. Уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, в письмових запереченнях просив в задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що від ДПІ в м. Чернігові до Прилуцької ОДПІ надійшов акт перевірки ПП «Еверест», в якому зазначено, що при виході на проведення перевірки посадові особи ПП «Еверест» за місцезнаходженням підприємства не знаходились, тому отримати для проведення перевірки бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського та податкового обліку не видалось можливості. Згідно службової записки №1754/07 від 22.11.2012 року ГВПМ ДПІ у м. Чернігові ДПС аналізом діяльності ПП «ЕВЕРЕСТ» встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій. Відповідно до інформаційних баз даних АС "Бест Звіт", „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що ПП «Еверест» мало взаємовідносини по реалізації товарів, робіт (послуг) з контрагентами по яким встановлені нікчемні правочини, а саме ТОВ ТПК «Техмашпостач», ПП «Фірма Володар», ТОВ «Агенство Віасат», ТОВ «Маркон Груп Ко», ТОВ «Перун», ПП «АВТОТРЕЙД-2012», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «ІНВЕСТКОМ-КАПІТАЛ», ТОВ «Даймонд-Телеком», ТОВ «Б2 Фінгруп», ТОВ „ВКФ Колосс", ТОВ „Грант-Елемент", ТОВ "Майра", ТОВ „Компанія Вайліс", ТОВ "Постач Альянс 2010", ТОВ «Проммаст - стандарт», ТОВ "Топір", ПАФ «Дрос», ТОВ «Логістична Лінія». Службовою запискою від 26.11.12р №1771/07 від ГВПМ ДПІ у м. Чернігові отримано постанову про порушення кримінальної справи, згідно якої: «...в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України та відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ПП ,.Фірма „Володар", ТОВ „Компанія Вайліс", ТОВ „Техномашпостач", ТОВ „Маркон рупп Ко" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України. Враховуючи вищенаведене , усі операції купівлі-продажу товарів ТОВ «Торговий Дім «Браво» з ПП «Еверест»в порушення ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу „вигодонабувача". Стосовно виявлених описок в акті перевірки, то у в розділах 3.1.1 Податкові зобов'язання, 3.1.2 Податковий кредит помилково вказані суми задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту. Прилуцька ОДПІ зазначає, що виявлені описки не впливають на результати перевірки, встановлені порушення та суми донарахувань.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення господарських відносин з ПП «Еверест». За результатами перевірки складений акт від 04.02.2013 № 113/22/30148661.

Перевіркою встановлено порушення товариством:

п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення за червень 2012 року на 36352,00 грн.

ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених ТОВ «Торговий дім «Браво» з ПП «Еверест».

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202/74 від 15.02.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36352,00 грн.

Під час проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що між ТОВ «ТД «Браво», як покупцем та ПП «Еверест», як постачальником було укладено договір поставки № 62/11 від 05.01.2011 року (а.с. 23). Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (продукти харчування) за кількістю та по ціні, погодженій згідно рахунків-фактур, видаткових накладних відповідно до умов цього договору. Усі розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в установі банку на підставі даного договору або рахунка-фактури (п. 1, 2 договору).

Також перевіркою було встановлено, що між позивачем, як покупцем та ПП «Еверест», як постачальником було укладено договір № ДГ-0031 від 02.01.2012 року (а.с. 24). Предметом цього договору є постачання у власність покупця від постачальника товару (цукру-піску) в кількості та по ціні, погодженій згідно рахунку-фактури, відповідно до умов даного договору. Усі розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в установі банку на підставі даного договору або рахунку-фактури протягом 01 банківського дня (п.п. 1.1, 2.2. договору).

Оприбуткування товару за цими договорами ТОВ «ТД «Браво» було здійснено згідно видаткових накладних № РН-0002 від 05.01.2012 року, № РН-0187 від 02.04.2012 року, № РН-0245 від 14.05.2012 року, № РН-0276 від 11.06.2012 року, № РН-0000033 від 12.01.2011 року, № РН-0000152 від 27.01.2011 року, № РН-0000271 від 08.02.2011 року, № РН-0000652 від 24.03.2011 року, № РН-0000974 від 28.04.2011 року, № РН-0001254 від 18.05.2011 року, № РН-0002122 від 13.07.2011 року, № РН-0003350 від 28.10.2011 року (а.с. 37-48).

Контрагентом позивача ПП «Еверест» було виписано податкові накладні за результатами здійснених поставок цукру № 2 від 04.01.2012 року, № 187 від 02.04.2012 року, № 245 від 14.05.2012 року, № 276 від 11.06.2012 року, № 33 від 10.01.2011 року, № 152 від 26.01.2011 року, № 271 від 07.02.2011 року, № 652 від 23.03.2011 року, № 974 від 26.04.2011 року, № 1254 від 17.05.2011 року, № 2122 від 13.07.2011 року, № 3350 від 27.10.2011 року (а.с. 25-36).

Оплату поставленого товару ТОВ «ТД «Браво» було здійснено в безготівковій формі, що засвідчують наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 9 від 04.01.2012 року, № 315 від 02.04.2012 року, № 478 від 15.05.2012 року, № 175 від 11.06.2012 року, № 28 від 10.01.2011 року, № 132 від 26.01.2011 року, № 193 від 07.02.2011 року, № 392 від 23.03.2011 року, № 545 від 26.04.2011 року, № 10 від 17.05.2011 року, № 24 від 23.05.2011 року, № 257 від 13.07.2011 року, № 145 від 27.10.2011 року (а.с. 49-61).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «ТД «Браво» та ПП «Еверест».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом на підставі висновків акту ДПІ в м. Чернігові від 03.12.2012 року № 2607/22/31480476 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибутку», в якому зазначено, що під час виходу перевіряючих на перевірку ПП «Еверест» було встановлено відсутність посадових осіб підприємства за місцезнаходженням, тому отримати оригінали первинних бухгалтерських документів та регістри бухгалтерського та податкового обліку не було можливості. Крім того, в акті ДПІ в м. Чернігова зазначено, що згідно службової записки №1754/07 від 22.11.2012 року від ГВПМ ДПІ у м. Чернігові ДПС аналізу діяльності ПП «ЕВЕРЕСТ» встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій. Відповідно до інформаційних баз даних АС "Бест Звіт", „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" встановлено, що ПП «Еверест» мало взаємовідносини по реалізації товарів, робіт (послуг) з контрагентами по яким встановлені нікчемні правочини, а саме ТОВ ТПК «Техмашпостач», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Агенство «Віасат», ТОВ «Маркон Груп Ко», ТОВ «Перун», ПП «АВТОТРЕЙД-2012», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «ІНВЕСТКОМ-КАПІТАЛ», ТОВ «Даймонд-Телеком», ТОВ «Б2 Фінгруп», ТОВ «ВКФ «Колосс», ТОВ «Грант-Елемент», ТОВ «Майра», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Постач Альянс 2010», ТОВ «Проммаст - стандарт», ТОВ «Топір», ПАФ «Дрос», ТОВ «Логістична Лінія».

Службовою запискою від 26.11.12р №1771/07 від ГВПМ ДПІ у м. Чернігові отримано постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року, згідно якої зазначено: «в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ПП ,.Фірма „Володар", ТОВ „Компанія Вайліс", ТОВ „Техномашпостач", ТОВ „Маркон рупп Ко" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Суд вважає, що висновки ДПІ в м. Чернігові про відсутність реального здійснення ПП «Еверест» поставки товарів - продуктів харчування до ТОВ «ТД «Браво» є безпідставними та неправомірними, оскільки актом ДПІ в м. Чернігові не встановлено фіктивності вчинених між позивачем та ПП «Еверест» правочинів, а лише встановлено факт здійснення операцій з підприємствами, які як зазначається в постанові слідчого про відкриття кримінальної справи створено та придбано з метою прикриття незаконної діяльності, однак зазначений факт не є доведеним на даний час та обвинувального вироку судом не винесено.

Також суд вважає, що позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, позивачем було оплачено отриманий товар, який згодом реалізований третім особам, про що свідчать надані в судове засідання копії платіжних доручень, поставка їх ТОВ «ТД «Браво» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ПП «Еверест» спричинили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Торговий дім «Браво», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставленого позивачу товару, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку, що Прилуцька ОДПІ ДПС неправомірно зменшила розмір від'ємного значення суми ПДВ ТОВ «Торговий дім «Браво» в розмірі 36352,00 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032202/74 від 15.02.2013 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0000032202/74 від 15.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України 363 грн. 52 коп. судових витрат на користь Товариства з обмженою відповідальністю "Торговий дім "Браво".

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Кашпур