Ухвала суду № 30843048, 23.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

УХВАЛА

пр. № 2/759/1178/13

ун. № 2608/18697/12

23 квітня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання боргу спільним боргом подружжя та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання боргу спільним боргом подружжя та стягнення грошових коштів.

Через канцелярію суду 23.04.2013 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на майно ОСОБА_3 у вигляді АДРЕСА_1.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тобто вжиття заходів забезпечення позову є способом захисту її прав від можливих порушень з боку відповідача та інших осіб з питань предмету позову до розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід повернути її заявнику за таких підстав.

Як визначено у ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як передбачає ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В частині 1 ст.153 ЦПК України вказано про те, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, не відповідає вимогам ч.4 ст. 151 ЦПК України, а саме до заяви не додано її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

Окрім того, в заяві відсутні будь-які докази, на підтвердження вимог про необхідність забезпечити позов, доказу, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) та закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 її заяву про забезпечення позову, як таку, що не відповідає вимогам ч.4 ст. 151 ЦПК України, а також судовий збір сплачений нею за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання боргу спільним боргом подружжя та стягнення грошових коштів повернути її заявнику.

Зобов'язати Управління Державного казначейства у м. Києві повернути ОСОБА_1, 114,70 грн. сплачених нею на розрахунковий рахунок № 31212206700009, код 37962074, код банку 820019, згідно квитанції № 351 від 22.04.2013 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. Ключник