Рішення № 30843045, 19.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/20318/12

пр. № 2/759/1604/13

19 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С., при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група ТАС», третя особа: ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ПрАТ «Страхова група ТАС», третя особа: ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою вищезазначеного суду від 19.11.2012 року, цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група ТАС», третя особа: ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення страхового відшкодування, передано для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2013 року, справу прийнято до розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що, 24.03.2011 року, вона застрахувала свій автомобіль НОМЕР_1 у відокремленому підрозділі Черкаської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова група ТАС», і між сторонами укладено договір добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу № ДКТЗ/21/44/48 (надалі договір). Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Ерсте Банк». За даним договором застраховано автомобіль НОМЕР_1 від пошкодження чи знищення або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, від протиправних дій третіх осіб чи стихійного лиха, незаконного заволодіння чи крадіжки. Оціночна вартість автомобіля та страхова сума за даним договором складала 200 400,00 грн.

22.11.2011 року о 17 год. 10 хв. на автодорозі Канів-Чигирин-Кременчук км. 12+637 м. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача. На місце події було викликано працівників ДАІ, які зафіксували даний факт.

Відповідно до висновку експерта-автотоварознавця від 05.01.2012 року, вартість нанесених збитків власнику автомобіля складає 145028,69 грн. без ПДВ. Відповідно до умов договору, франшиза при пошкоджені автомобіля складає 0%.

Відповідно до вимог договору страхування, 23.11.2011 року позивач подала відповідачу повний пакет необхідних документів.

Відповідно до п. 8.1 договору страховик на протязі 10 днів складає страховий акт та згідно п. 8.3. договору здійснює виплату страхового відшкодування на протязі 10 днів з дати підписання страхового акту. Таким чином позивач вважає, що 06.01.2012 року у відповідача виник обов'язок по відшкодуванні шкоди.

Проте, страховик цього не зробив, а лише направив позивачу лист від 17.01.2012 року з якого вбачається, що страховик прийняв рішення про зменшення суми страхового відшкодування на 50%, мотивуючи це п. 14.3.1. договору страхування, та зазначено, що причину відмови, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.11.2011 року, встановлено, що позивач при повороті праворуч виїхала на зустрічну смугу де зіткнулась з іншим автомобілем і це є підставою для зменшення суми страхового відшкодування на 50% в розумінні п. 14.3.1. договору страхування.

Крім того, цим листом позивача повідомлено, що оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує 70% вартості ТЗ, то це є повною конструктивною загибеллю ТЗ.

Також в даному листі зазначено, що відповідно до звіту № 1950 від 25.11.2011 року проведеного ТОВ «Праеда Текнолоджіз» вартість застрахованого ТЗ у пошкодженому стані становить 92024,05 грн.

Згідно розрахунку відповідача, сума до виплати становить 54182,97 грн.

І лише 01.02.2012 року, страховик перерахував позивачу 54182,97 грн.

З даним висновком страховика позивачка не погоджується і вважає, що він суперечить умовам страхового договору, оскільки вона порушила п. 12.2 Правил дорожнього руху, а саме за неправильний вибір швидкості руху в темну пору доби, а не за виїзд на зустрічну смугу, а тому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування з врахуванням індексу інфляції у сумі 54399,69 грн., пеню в розмірі 1267,88 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а всього на загальну суму 58667,57 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, мотивуючи обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надавши суду письмові заперечення, згідно яких відповідно до п. 14.3 договору страхування, страховик має право зменшити суму страхового відшкодування у випадку, якщо це передбачено страховою опцією: п. 14.3.1 порушення водієм правил перевезення небезпечних речовин, правил дорожнього руху щодо проїзду перехресть, руху через залізничні переїзди, по смузі зустрічного руху та перевищення швидкості в межах населеного пункту на 50 км./год. понад дозволену швидкість руху на ділянці автомобільної дороги, де сталась подія.

А тому, з врахуванням даних умов договору, протоколу про адміністративне правопорушення, в якому позивачкою зазначено, що «була засліплена зустрічною машиною, в зв'язку з чим не помітила знаку повороту і виїхала частково на смугу зустрічного руху де сталося зіткнення… », постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси, яка набрала законної сили і позивачем не оскаржувалась, встановлено, що позивачка виїхала на смугу зустрічного руху, з врахуванням звіту № 01 від 05.01.2012 року, вартість матеріального збитку становить 145028,69 грн., що перевищує 70% від страхової суми і є повним конструктивним загиблим автомобілем, з врахуванням звіту № 1950 від 25.12.2011 року, здійсненого ТОВ «Праеда Текнолоджиз», вартість ТЗ у пошкодженому стані після ДТП становить 92034,05 грн. страховою компанією було проведено виплату на реквізити вказані у заяві в сумі 54182,97 грн. ((200400,0-92034,05) /50% ).

Таким чином, представник відповідача просив в задоволені позову відмовити, в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 24.03.2011 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова група ТАС» був укладений договір добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 (а.с. 7-13), предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно умов договору, вигодонабувачем є ПАТ «Ерсте Банк» (а.с.7).

22.11.2011 року о 17 год. 10 хв. на автодорозі Канів-Чигирин-Кременчук км. 12+637 м. сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль НОМЕР_1 отримав технічні пошкодження, що підтверджується постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 19.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 - позивачка по справі, визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення (а.с. 14).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.11.2012 року до страховика звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

17.01.2012 року, листом вих. № Г10.00/468, позивача повідомлено проте, що заява позивача розглянута і відповідно до умов страхового договору, протоколу про адміністративне правопорушення, з врахуванням звіту № 01 від 05.01.2012 року, вартість матеріального збитку становить 145028,69 грн., що перевищує 70% від страхової суми і є повним конструктивним загиблим автомобілем, з врахуванням звіту № 1950 від 25.12.2011 року, здійсненого ТОВ «Праеда Текнолоджиз», вартість ТЗ у пошкодженому стані після ДТП становить 92034,05 грн. страховою компанією буде проведено виплату на реквізити вказані у заяві на виплату в сумі 54182,97 грн. ((200400,0-92034,05) /50% ) (а.с. 15).

Тобто, заявлена подія була визнана відповідачем страховою та прийнято рішення щодо 50% виплати страхового відшкодування у відповідності до умов договору.

Встановлено, що за фактом страхового випадку страховиком було проведено розслідування та сплачено страхове відшкодування на реквізити вказані у заяві в сумі 54182,97 грн. Дана обставина ніким з учасників процесу не оспорюється.

Відповідно до звіту № 01 від 05.01.2012 року, вартість матеріального збитку становить 145028,69 грн.

Відповідно до звіту № 1950 від 25.12.2011 року, здійсненого ТОВ «Праеда Текнолоджиз», вартість ТЗ у пошкодженому стані після ДТП становить 92034,05 грн. з врахуванням ПДВ.

Із пояснень в судовому засіданні представника відповідача вбачається, що розмір страхового відшкодування відповідачем був проведений на підставі поданих позивачем документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в якому позивачкою зазначено, що «була засліплена зустрічною машиною, в зв'язку з чим не помітила знаку повороту і виїхала частково на смугу зустрічного руху де сталося зіткнення… », постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси, яка набрала законної сили і позивачем не оскаржувалась, встановлено, що позивачка виїхала на смугу зустрічного руху, з врахуванням звіту № 01 від 05.01.2012 року, вартість матеріального збитку становить 145028,69 грн., що перевищує 70% від страхової суми і є повним конструктивним загиблим автомобілем, з врахуванням звіту № 1950 від 25.12.2011 року, здійсненого ТОВ «Праеда Текнолоджиз», вартість ТЗ у пошкодженому стані після ДТП становить 92034,05 грн., за якими сумарна сума збитку складає 54182,97 грн., що страховиком при розрахунку страхового відшкодування був застосований п.14.3.1 договору страхування. Та страховою компанією було проведено виплату відшкодування в сумі 54182,97 грн. на реквізити вказані у заяві.

Пункт 4 ст.16 Закону України «Про страхування» встановлює обов'язкові (суттєві) умови договору страхування, серед яких виділяються умови з приводу прав та обов'язків і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Перед укладання договору позивач подала письмову заяву від 24.03.2011 року на укладання добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48, предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1, де підписалась, що ознайомлена з умовами програми, правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 14.10.2008 р. (із змінами ), правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (включаючи відповідальність перевізників) від 15.10.2008 р. (із змінами) та правилами добровільного страхування від нещасних випадків від 15.10.2008 р. (із змінами) відповідно до яких просила укласти договір (а.с. 7).

Крім того, згідно договору добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48, позивачка повідомлена про умови договору щодо предмету договору, переліку страхових випадків та страхових ризиків за страховою опцією, виключень із страхових випадків та обмежень страхування, порядку змін та припинення дії договору, умов здійснення виплат страхового відшкодування та причини відмови у виплаті страхового відшкодування, прав та обов'язків сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, інші умови договору за згодою сторін встановлено та регулюються програмою, яка є типовими умовами страхування та невід'ємною частиною договору (а.с. 7 зворотня сторона).

Відповідно до п.14.3 Правил страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування або відмовити у випадку, якщо це передбачено страховою опцією:

Відповідно до п. 14.3.1 правил, порушення водієм правил перевезення небезпечних речовин, правил дорожнього руху щодо проїзду перехресть, руху через залізничні переїзди, по смузі зустрічного руху та перевищення швидкості в межах населеного пункту на 50 км./год. понад дозволену швидкість руху на ділянці автомобільної дороги, де сталась подія.

Таке право страховика було передбачено умовами страхування договору страхування та є таким, що не суперечить чинному законодавству.

Як встановлено в постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.12.2011 року, позивачка по справі ОСОБА_1, 22.11.2011 року о 17 год. 10 хв. на автодорозі Канів-Чигирин-Кременчук км. 12+637м., керуючи автомобілем НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості, не врахувала дорожню обстановку при повороті праворуч виїхала на смугу зустрічного руху, де зіткнулась із автомобілем НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, при цьому порушила п. 12.2 Правил дорожнього руху. (а.с. 14). Дана постанова набрала законної сили і ніким з учасників процесу не оспорювалась.

Таким чином, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а саме, що позивачка виїхала на смугу зустрічного руху, і ця обставина є підставою для зменшення страхового відшкодування у відповідності до п. 14.3.1., то суд приходить до висновку, що у страхової компанії не виник обов'язок щодо сплати страхового відшкодування у повному обсязі. А тому рішення страхової компанії про зменшення страхового відшкодування на 50% є правомірним, відповідає умовам укладеного між сторонами договору, оскільки страхова компанія правомірно нарахувала позивачу частину страхового відшкодування на суму зменшення страхового відшкодування, що передбачено страховою опцією.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних, 3% річних суд, вважає зазначити наступне.

Оскільки суд, вважає правомірним рішення страхової компанії про зменшення страхового відшкодування на 50%, тому, позов щодо стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних, 3% річних задоволенню не підлягає, оскільки ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржником не має.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди за невиплату страхового відшкодування в строк позивачу, то в задоволенні даних позовних вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 22.3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

З даного питання діюче законодавство в частині 1 ст.1167 ЦК України визначає про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки чинним законодавством не передбачено виплату моральної шкоди в зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування, то в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, не доведеністю їх належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем йому не відшкодовуються .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 16, 25 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 625, 979, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група ТАС», третя особа: ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення страхового відшкодування, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник