Ухвала суду № 30839931, 30.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р.

справа № 2а-2269/12/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 31.07.2012р. у справі №2а-2269/12/1170

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй»

до:

про:

Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дор-Строй» (далі – ТОВ «Дор-Строй») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – Маловисківська міжрайонна ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р. / а.с. 3-7/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2269/12/1170 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної податковим органом (відповідачем у справі) документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011р., податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання з ПВКФ «Спецінструмент» - ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» - ТОВ «Дор-Строй», за результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р. , яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість на 1753687,62 грн., у тому числі основний платіж - 1169125,08 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 584562,04 грн., але позивач вважає, що висновки відповідача у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення є безпідставними та не ґрунтуються на законі, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» були виконані реально, отриманий позивачем від його контрагента товар було використано у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт виконання ним та його контрагентом своїх зобов’язань за укладеними між ними договорами, і висновки податкового органу є безпідставними та суперечать фактичним обставинам, тому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. у справі №2а-2269/12/1170 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної ДПІ №0000082310 від 01.06.2012р. (суддя Жук Р.В ) / а.с. 168-172/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 177-179/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 31.07.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, заперечував проти доводів апеляційної скарги Маловисківської міжрайонної ДПІ та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини справи та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 31.07.2012р. у даній справі залишити без змін /а.с. 191-192/.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях ТОВ «Дор-Строй» та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 31.07.2012р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений апеляційним судом належним чином / а.с. 186,188/, надав суду письмове клопотання у якому просив апеляційний суд розглянути дану справу у відсутність свого представника /а.с. 189/. За таких обставин колегія судів вважає можливим розгляду дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивача у справі – ТОВ «Дор-Строй», 18.01.2006р. зареєстровано як юридичну особу Новоархангельною районною державною адміністрацією Кіровоградської області, та як платник податків позивач перебуває на обліку в Новоархенгелькому відділенні Маловисківської міжрайонної ДПІ / а.с. 82/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дор-Строй» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011р, за результатами якої було складено акт №4/2210/33708292 від 16.05.2012р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 10-29/ податковим органом за результатами перевірки зароблено висновок про те, що: не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Шляхо-будівельне управління№8», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання з: ПВКФ «Спецінструмент»- ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» - ТОВ «Дор-Строй».

У подальшому за результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, Маловисківською міжрайонною ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р., яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість на суму 1753687,62 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 1169125,08грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 584562,54 грн. / а.с. 9/.

Як вбачається з акту перевірки ( п. 3.2.2. акту перевірки) / а.с. 10-29/ податковим органом зроблено висновок про безпідставне формування позивачем у справі податкового кредиту за жовтень 2011р. (завищення на 1169125,08 грн.) з урахуванням результатів господарських операцій з ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8», оскільки встановлено дефектність первинних документів та відсутність об’єктів оподаткування, що свідчить про неможливість здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання - ПВКФ «Спецінструмент»- ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» - ТОВ «Дор-Строй».

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що між позивачем у справі (покупець) та ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» (продавець) було укладеного договір поставки матеріалу №5 від 10.05.2011р. / а.с. 30-31/, предметом договору якого є щебенева продукція, ціна якої, асортимент, кількість, одиниця виміру вказується в специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до договору і є його невід’ємною частиною.

Крім цього, між позивачем та Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області було укладено договір підряду №35-1-КБд на закупівлю робіт – будівництво автомобільної дороги М-04 / а.с. 133-138/, а 10.05.2011р. між позивачем (підрядник) та ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» (субпідрядник) було укладено договір підряду №05 на будівництво автомобільної дороги М-04 / а.с. 47-55/.

З наданих позивачем під час розгляду даної адміністративної справи належним чином завірених ксерокопії специфікацій на товар, які є додатком до вищезазначеного договору / а.с. 32-36/, платіжних доручень / а.с. 36-42/, видаткових та податкових накладних / а.с. 43-46,59/ вбачається, що сторонами за договором поставки матеріалу №5 від 10.05.2011р. та договору підряду №05 від 10.05.2011р. свої зобов’язання за договором було виконано, а саме продавець поставив визначений відповідно до специфікацій, які є невід’ємними частинами договору, товар, який покупець оплатив у встановлений договором строк, та використав у подальшому у власній господарській діяльності, а саме – під час виконання позивачем у справі своїх зобов’язань за договором підряду №35-1 від 05.05.2011р. на будівництво автомобільної дороги М-04 / а.с. 47-58,61-78, 126, 133,138,139-162/.

З матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, вбачається, що контрагент позивача ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8» під час укладення договорів з позивачем у даній справі та здійснення господарських операцій з позивачем протягом перевіряємого періоду був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований як платник ПДВ/ а.с. 79-81/, при цьому позивачем під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом було надано усі первинні документи за цим правочинам, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань та про використання отриманого позивачем товару (робіт та послуг) від його контрагентів у його господарській діяльності.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом (відповідачем у справі) під час проведення перевірки не було встановлено факту використання придбаних позивачем товарів (робіт та послуг) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства, та під час розгляду даної справи судом відповідачем у справі також не було надано суду належних письмових доказів цих обставин, як і не було надано доказів відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів (податкових накладних) за цими господарськими операціями або доказів на підтвердження відсутності дійсної поставки товарів (робіт та послуг) позивачу від його контрагентів.

Отже вищенаведені обставини з урахуванням положень п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, дають можливість зробити висновок, що у позивача у справі наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів (робіт та послуг), який позивачем було отримано від його контрагента ТОВ «Шляхо-будівельне управління №8», та використано у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов’язання податку на додану вартість за жовтень 2011р. в сумі 1169125,08 грн. є безпідставним.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено неправомірність формування позивачем у справі податкового кредиту за жовтень 2011р., що з урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить про те, що відповідачем у справі зроблено безпідставний висновок про заниження позивачем податкового зобов’язання податку на додану вартість за жовтень 2011р. в сумі 1169125,08 грн., і суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 01.06.2012р. є безпідставним, і з огляду на ці обставини колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив у даній справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 31.07.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. у справі №2а-2269/12/1170 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 15.04.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко