Ухвала суду № 30831326, 11.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. Справа № 33239/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі № 2а-2455/10/1970 за позовом Приватного малого підприємства «Сапід» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції № 0000892304/0/30555 від 24 травня 2006 року. 13 вересня 2010 року представником позивача Приватного малого підприємства «Сапід» зменшено розмір позовних вимог, а саме: скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 24.05.2006 року №0000892304/0/30555 про визначення підприємству податкового зобов'язання по статі податку на додану вартість, в частині нарахування підприємству 66830,66 гривень податку на додану вартість та 33 415,33 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2010р. позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вказує на те, що як свідчать матеріали перевірок та виписок банків по рахунках, які належать ТзОВ "Західенерго" ЛТД та ПП "Транстехмаш", вказаними підприємствами перерахування коштів за таку номенклатуру товарів, на які оформлено документи ПМП "Сапід" не проводились, отже ТзОВ "Західенерго" ЛТД та ПП "Транстехмаш" не були власниками переданих Позивачу ТМЦ. В порушення п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТзОВ "Західенерго" ЛТД та ПП "Транстехмаш" виписали податкові накладні на операції, які не є поставкою, оскільки по своїй суті не передбачають перехід права власності.

Крім того, на думку апелянта судом не взято до уваги факт неодноразового придбання товарів ПМП „Сапід" у ПП „Транстехмаш" та ТзОВ „Західенерго", що свідчить про наявність достатніх відомостей у позивача щодо діяльності своїх контрагентів. Дані обставини, дають можливість стверджувати, у що ПМП „Сапід" було відомо про те, що вищезгадані підприємства не здійснюють жодних і господарських операцій та звітують про відсутність фінансово-господарської діяльності.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, з 12 квітня по 22 травня 2006 року, з перервою в роботі, працівниками податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка ПМП «Сапід» щодо взаєморозрахунків з ПП «Транстехмаш» та ТОВ «Західенерго» ЛТД за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2005 року. За результатами перевірки 22 травня 2006 року складено Акт № 10721/23- 420/14051277, в якому податковим органом зроблено висновок про порушення приватним малим підприємством «Сапід» вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7 та п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме, підприємством зайво віднесено до податкового кредиту 69 028,43 грн. податку на додану вартість.

Податковою перевіркою встановлено, що на підставі попередньої домовленості між сторонами, ПП «Транстехмаш» та ТОВ «Західенерго» ЛТД поставили ПМП «Сапід» товарно - матеріальні цінності (будівельні матеріали). Основним видом діяльності ПМП "Сапід" на момент здійснення господарських операцій була будівельна діяльність (зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), що підтверджується актом перевірки від 22.05.2006 року та довідкою з ЄДРПО Тернопільського обласного управління статистики. Під час ведення господарські діяльності у ПМП "Сапід" виникала необхідність в поставці будівельних матеріалів. За наслідками господарських операцій ПМП «Сапід», яке є платником ПДВ, отримала податкові накладні від ПП «Транстехмаш» та ТОВ «Західенерго ЛТД».

Також, судом встановлено, що в процесі своєї господарської діяльності ПМП «Сапід» співпрацювало та укладало правочини, в тому числі й усні, із юридичними особами, а саме із ПП "Транстехмаш" та ТОВ "Західенерго", які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. В результаті досягнутих домовленостей із ПП "Транстехмаш" та ТОВ "Західенерго підприємству було поставлено відповідні товари.

Факти поставки товарів підтверджені належно оформленими для відповідної господарської операції первинними бухгалтерськими документами, а саме: - від ПП «Транстехмаш» видатковими накладними № Тр-0000091 від 07.03.2005р. на суму 85 300 гривень (у т.ч. ПДВ - 14216,66 грн.) та № Тр-00164 від 31.08.2005р. на суму 13 186,60 гривень (у т. ч. ПДВ- 2 197,77 грн.); - від ТОВ «Західенерго» видатковими накладними № ЗХ-0000297 від 28.05.2004р. на суму 98 684 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 447,33 грн.), № 503/09-05 від 09.03.2005 року на суму 121 ООО гривень (у т.ч. ПДВ - 20 166,67 грн.) та № 503/11-06 від 11.03.2005 року на суму 96 ООО гривень (у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.). За наслідками господарських операцій контрагентами були виписані податкові накладні: від ПП «Транстехмаш» № 21 від 07.03.2005 року на суму 85300 гривень (у т.ч. ПДВ - 14 216,66 грн.) та № 164 від 31.08.2005р. на суму 13186,60 гривень (у т.ч. ПДВ-2 197,77 грн.); - від ТОВ «Західенерго» № 01-28/05 від 28.05.2004р. на суму 98 684 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 447,33 грн.), № 503/09-05 від 09.03.2005 року на суму 121 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 20 166,67 грн.) та № 503/11-06 від 11.03.2005 року на суму 96 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн.).

Аналізуючи нормативно-правові акти по даній справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум. податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними. Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного закону вважається дата здійснення першої із подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктами 198.1, 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що фактичне виконання угод підтверджується видатковими накладними № РН-0000009 від 13.10.2005 року, № РН-0000002 від 31.03.2006 року, податковими накладними № 31 від 13.10.2005 року, № 373/10 від 31.10.2005 р., № 5 від 31.03.2006 року, № 84/3 від 10.03.2006 року, Актом №1 прийому-передачі товару від 13.10.2005р., розхідною накладною № ТК-00386 від 02.03.2006 року, накладними на внутрішнє переміщення № СП-0000013 від 11.03.2005 року, № СП-000011 від 07.03.2005року, № СП-000054 від 31.08.2005 року, № СП-0000012 від 09.03.2005 року, № СП-0000011 від 28.05.2004 року, Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.05.2004 року, Актами списання № СпТ-000008 від 31.03.2005 року, № СпТ-000002 від 31.03.2005 року, № СпТ-000003 від 31.03.2005 року, № СпТ-000007 від 31.03.2005 року, № СпТ-000001 від 31.03.2005 року, Актом списання № 3006 від 30.06.2004 року.

Крім цього, правомірність фактичного виконання угод підтверджується договором оренди вантажного автомобіля від 15.11.2003 року укладеного між ВАТ «Тернопільводпроект» та ПМП «Сапід», подорожніми листами вантажного автомобіля від 10.05.2004 року, 12.05.2004 року, 18.05.2004 року, 21.05.2004 року, 24.05.2004 року, 25.05.2004 року, 27.05.2004 року, 28.05.2004 року, 09.03.2005 року, 11.03.2005 року, 21.03.2005 року, 23.03.2005 року, 25.03.2005 року, 02.08.2005 року, 05.08.2005 року, 10.08.2005 року, 12.08.2005 року, 19.08.2005 року, 30.08.2005 року, 31.08.2005 року, що підтверджує понесення позивачем витрат на транспортування товару, що був об'єктом поставки.

Згідно із матеріалів справи, усі первинні бухгалтерські документи були оформленні у відповідності до вимог Закону України ".Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на дону вартість".

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі вищезазначених первинних бухгалтерських документів, та доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі № 2а-2455/10/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.