Ухвала суду № 30831314, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4904/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагазенерго» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагазенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000472260 та № 0000462260 від 28.03.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрнафтагазенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Апекс-ЛТД» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 рік.

За наслідками перевірки складено акт №34/23-404/30677120 від 13.03.2012 року у якому встановлено порушення ТОВ «Газпромпостач» вимог податкового законодавства, зокрема:

-п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позивачем ПДВ на с уму 392 488 грн.

На підставі акту перевірки від 13.03.2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року №0000472260, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із ПДВ в сумі 392 489 грн, у т.ч. 392 488 грн - основний платіж, 1 грн -штрафні (фінансові) санкції; від 28.03.2012 року №0000462260 яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 185 493 грн.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи ст. 9 ч.1 зазначеного вище Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД» укладено договір купівлі-продажу природного газу від 29.03.20911 року №04/11-ПГ, відповідно до якого ТОВ «Алекс-А ЛТД» зобов'язалось передати позивачу у квітні 2011 року природний газ в обсязі 2 000 000,000 куб.м.

29.03.2011 року між сторонами укладено додатковий договір №04/11-ПГ, відповідно до якого ТОВ «Алекс-А ЛТД» зобов'язалось передати позивачу в квітні 2011 року природний газ в обсязі 2 000 000,000 куб.м вартістю 6 090 888 грн з урахуванням ПДВ.

На підтвердження реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД» позивачем надано договір купівлі-продажу природного газу № 04/11-ПГ та додаткову угоду до нього від 30.03.2011 року № 1, акт прийняття-передачі природного газу від 30.04.2011 року, копії податкових накладних, виписки із банку по особовому рахунку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що сама по собі фіктивність реєстрації постачальника контрагента позивача не може бути підставою вважати, що всі дії позивача були неправомірними та свідчать про відсутність господарських взаємовідносин з контрагентом. Відсутні докази того, що позивачу було відомо, що директор товариства був лише на папері та не займався господарською діяльністю.

Крім того, суд вірно врахував, що на момент виникнення між сторонами правовідносин, ТОВ «Алекс-А ЛТД» не було визнано банкротом.

Відповідно до п.5.1 Порядку формування планових розподілів поставок природного газу споживачем та документального оформлення використаних обсягів газу учасниками газового ринку України, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» від 27.01.2004 року №45, протягом місяця поставки акти приймання-передачі природного газу не підписуються.

На спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом, податковий орган послався на висновки акту перевірки ТОВ «Алекс-А ЛТД» від 01.092011 року, яким встановлено нікчемність податкових зобов'язань та податкового кредиту товариства.

Проте, податковий орган не надав обґрунтувань зазначених висновків акту в самому акті перевірки позивача від 13.03.2012 року.

Крім того, під час перевірки позивача, ДПІ не перевіряв зміст укладеного між позивачем та його контрагентом правочину, не досліджував рух активів і процесі здійснення господарських операцій, та обґрунтував підстави для встановлення нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом носили фіктивний характер і не були направлені на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Викладені вище обставини дають підстави вважати, що податкові повідомлення рішення від 28.03.2012 року №0000472260 та №0000462260 є протиправними і підлягають скасуванню, що і вирішив суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 17 квітня 2013 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.