КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17449/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря: Савін І.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2012 року №0002602250 та його скасування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Святошинському районі міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі міста Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АСТ-Технологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «Термінал-Торг»за лютий 2012 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки №224/22-50/34645705 від 17 липня 2012 року.
Результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, зокрема:
-пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2,198.3,198.6 ст.198, п.200.1 ст.100 ПК України і як наслідок завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на суму 177 453,04 грн, в т.ч. за серпень 2011 року на суму 177 453,04 грн при взаємовідносинах з ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та при взаємовідносинах з ТОВ «Термінал-Торг» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 187 680,19 грн в т.ч. за серпень 2011 року на суму 187 680,19 грн.
Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «АСТ-Технології» та ТОВ «ІСТ Реалтігруп» укладено договори на виконання робочого проекту №294/11 від 01 липня 2011 року, №358-1/11 від 04 липня 2011 року відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту «Шебелинське ВПГКН. Модернізація системи керування І/А Series «FOXBORO» на УКР» Робочий проект, а саме Технічне забезпечення АСУ ТП та надання замовнику готову проектно-кошторисну документацію; виконати роботи по об'єкту «ТЦСК.АСУ ТП установки підготовки нестабільного газового конденсату УСК» Робочий проект, та надати замовнику готову проектно-кошторисну документацію.
Згідно календарного плану виконання робіт по зазначеному об'єкту встановлено термін виконання робіт 45 днів та згідно Протоколу погодження договірної ціни на виконання проектно-вишукувальних робіт за даним договором визначено величину договірної ціни у розмірі 93 650 грн.
01.08.2011 року сторонами підписано акт №1 здачі-приймання виконаних робіт за договором №294-1/11 від 1 липня 2011 року, а ТОВ «ІСТ Реалігруп» виписано податкову накладну №7 від 01 серпня 2011 року.
Відповідно до календарного плану на виконання робіт по даному об'єкту термін робіт визначено з моменту підписання до 30 вересня 2011 року та протоколом погоджено договірну ціну, яка складає 296 690,40 грн.
Згідно акту №1 від 01 серпня 2011 року здачі-приймання виконаних робіт за договором №358-1/11 від 25 липня 2011 року по зазначеному об'єкту позивачем були прийняті виконані роботи, а контрагентом виписано податкову накладну №8 від 01 серпня 2011 року.
Також відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору №27-1\11 позивачем прийнято роботи по ремонту обладнання згідно переліку, а замовником виписано податкову накладну №472 від 22 серпня 2011 року.
За умовами договору поставки від 21.07.2011 року №28-1/11 виконавець зобов'язався передати у власність замовника обладнання відповідно до Специфікації №1 на суму 116027,41 грн.
29 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «ІСТ Реалтігруп» укладено договори №98-2/11 та №98-3/11 на проведення будівельно-монтажних робіт РРЛ по проекту «Радіовежа для системи радіорелейного зв'язку на території ПС «Жданівська 35/10» ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання» та здійснення комплексу будівельно-монтажних робіт з будівництва зв'язку ПС «Алюмінієвий з-д-110 «В» - ПС «Жданівська-35» кВ», налагодження обладнання згідно з кошторисною документацією та здати об'єкт в експлуатацію
На підтвердження реальності виконання умов договорів позивач надав до суду копію переліку об'єктів, на яких планується виконання робіт, копії календарного плану, копію договірної ціни на будівництво радіо вежі для впровадження корпоративної системи радіорелейного зв'язку на території ПС «Жданівська 35/10», ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання», що здійснюється у 2011 році, тощо.
Відповідно до договору №2940-5 від 11 січня 2012 року на виконання робіт по договору від 11 січня 2012 року №2940-5, укладеного з ТОВ «Термінал-Торг», виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити модернізацію мережі передачі даних «остання миля» згідно з кошторисною документацією та зади її в експлуатацію на відповідних об'єктах.
Сторони на виконання умов договору склали договірну ціну на модернізацію мережі передачі даних «остання миля», а за наслідками завершення робіт, сторонами підписано акти приймання-виконання робіт за лютий 2012 року по кожній філії, а ТОВ «Термінал ТОРГ» виписало податкову накладну №2706 від 27 лютого 2012 року.
Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів /послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст. 198ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як вбачається із матеріалів справи позивач в податкових деклараціях ПДВ за лютий 2012 року, серпень 2012 року та з податку на прибуток за аналогічні періоди відобразив суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «Термінал-Торг» у зв'язку з отриманням товару та прийняттям виконаних робіт.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Пунктом 201.8 ст.201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «Термінал-Груп» зареєстровані як платники податків на додану вартість, а отже мали право на складання податкових накладних.
На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав також платіжні доручення щодо оплати контрагентами робіт (послуг) по вищезазначених договорах, які були ретельно досліджені судом першої інстанції.
Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції щодо реальності операцій з поставки будівельних робіт та будівельних матеріалів, оскільки їх реальність повністю підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема договорами на виконання робіт, копіями меморіальних ордерів щодо перерахування коштів за виконані роботи (послуги).
Щодо нікчемності укладених право чинів, які укладались позивачем та його контрагентами, то колегія суддів повністю погоджується із доводами суду, викладеними в оскаржуваній постанові.
Відповідно до частин 1,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Проте, податковий орган не надав доказів, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а також, що зазначені вище договори порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини, або ж знищення, пошкодження майна держави.
Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.
Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 17 квітня 2013 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Судове рішення № 30831094, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17449/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: