Ухвала суду № 30830847, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15811/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

судді: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торнадо Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торнадо Плюс» Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медторгсервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Торнадо Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.20109 року №0002542313/0 та від 01.07.2009 року №0002542313/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Приватне підприємство «Торнадо Плюс» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Торнадо Плюс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Медторгсервіс» за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року. Проведення перевірки здійснено на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському району міста Києва від 17.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.201\09 року №151/23/32915902 у якому зазначено встановлені під час перевірки порушення позивачем податкового законодавства, а саме вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00025423/1 від 01.07.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 560 165,41 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 780082,70 грн та податкове повідомлення рішення №0002542313/0 від 30.03.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1 560 165,41 грн та 780 081,70 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судом встановлено, що у період з 01.03.2008 року по 30.09.2008 року між позивачем та ТОВ «ТД Медторгсервіс» укладено договори на здійснення ремонтно-будівельних робіт, технічного та санітарного обслуговування офісної техніки, продажу товару та ін. Вартість виконаних робіт включають в себе податок на додану вартість, дані суми перераховані ТОВ «ТД «Медторгсервіс».

Листом від 30.01.2009 року №2 до ДПІ у Печерському районі м. Києва позивач повідомив , що не має можливості надати документи, що витребовуються ДПІ, оскільки вся документація вилучена СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

В ході перевірки податковим органом було проаналізовано податкову звітність ТОВ «Медторгсервіс», поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та встановлено, що у період діяльності товариства відповідно до рядка 04.3 декларацій з податку на прибуток витрати на оплату праці становлять « 0». Додаток К1 до декларації з податку на прибуток не доданий, рядки 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» з податку на прибуток підприємства прокреслені.

Отже, дані податкової звітності свідчить про відсутність у ТОВ «Медторгсервіс» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, устаткування, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність умов для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно зі статтею 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено судом першої інстанції і дана обставина підтверджується зібраними у справі доказами, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «ТД Медторгсервіс» встановлено заниження ПДВ на суму 1 560 165,41 грн, а саме: за вересень 2008 року на суму 1 560 165,41 грн.

Крім того, колегія суддів бере до уваги пояснення громадянина ОСОБА_2, якого було опитано працівниками податкової міліції та який пояснив, що зареєстрував ТОВ «ТД Медторгсервіс» за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності товариства він відношення не має, жодного документу від імені товариства не підписував, податкову звітність до ДПІ не подавав.

Отже, податкові накладні, видані позивачу його контрагентом не можна вважати належним чином оформленими, так як підписані вони неповноважними особами та вказані у них суми не підтверджуються звітними документами, які свідчать про факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Викладені вище обставини дають підстави вважати, що податкові повідомлення, винесені відповідачем, є законними та обґрунтованими, а тому суд вірно відмовив ПП «Торнадо Плюс» у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41,160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торнадо Плюс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.