Постанова № 3083092, 18.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 год. 10 хв.

18.02.2009 р.                                                                                 № 3/714

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Бузіновій І.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва до Приватного підприємства «Асіріз» простягнення заборгованості в сумі 199,32 грн. У судовому засіданні 18 лютого 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (надалі –також «Позивач») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Асіріз»(надалі –також «Відповідач») про стягнення податкової заборгованості в сумі 199,32 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 199,32 грн. на р/р 31116029700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код 14010100. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 4 грудня 2008 року Приватне підприємство «Асіріз»(код ЄДРПОУ 32157400) має заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 199,32 грн., яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною. Представник Позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства України Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 28 лютого 2006 року № 1/352 (вручено особисто керівнику виробничого підрозділу 14 березня 2006 року) та друга податкова вимога № 2/697 від 25 квітня 2006 року (вручена особисто керівнику виробничого підрозділу 16 травня 2006 року). Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, заперечень проти позову суду не надав, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ. Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”). Суд звертає увагу на те, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи –Приватного підприємства «Асіріз»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявною у матеріалах справи копією Довідки з ЄДРПОУ Серія АБ № 224700, в якій зазначена адреса Приватного підприємства «Асіріз»: 02091, м. Київ, Дарницький район, вулиця Ревуцького, будинок 40. Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, Законом України «Про податок на додану вартість», Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266. Приватне підприємство «Асіріз»зареєстроване Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 28 жовтня 2002 року за номером 02058 та присвоєно ідентифікаційний код –32157400; місцезнаходження юридичної особи –02091, м. Київ, Дарницький район, вулиця Ревуцького, будинок 40. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку Приватним підприємством «Асіріз» № 2064 від 6 травня 2008 року було встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань по податку на додану вартість, передбачених п.п 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Приватним підприємством «Асіріз»№ 1328 від 27 червня 2006 року було встановлено порушення строків подання податкових декларацій по податку на додану вартість, передбачених п.п 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до абзацу а) пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»N 2181-III від 21 грудня 2000 року (надалі –Закон N 2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. На підставі Акту Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Приватним підприємством «Асіріз»№ 1328 від 27 червня 2006 року Відповідачу було винесене податкове повідомлення-рішення № 0998431502/048753 від 29 червня 2006 року, яким Відповідачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 170 грн. за платежем –податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах). На підставі Акту Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку Приватним підприємством «Асіріз»№ 2064 від 6 травня 2008 року Відповідачу були винесені податкові повідомлення-рішення № 0017781502/0 від 12 травня 2008 року, податкове повідомлення-рішення № 0017771502/0 від 12 травня 2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0017761502/0 від 12 травня 2008 року, якими визначені суми штрафу за платежем –податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 13,72 грн., 0,01 грн. та 15,63 грн. відповідно. Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону N 2181-III податкове повідомлення –письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Частиною 1 пункту 6.1 статті 6 Закону N 2181-III встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Згідно з пунктом 5.2.1 статті 5 Закону N 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до пункту 5.2.2 статті 5 Закону N 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Відповідно до частини 3 пункту 5.3.1 Закону N 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Суду не було надано доказів на підтвердження того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку оскаржувалось Відповідачем чи скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Тому, сума зобов'язання, визначена в податковомих повідомленнях-рішеннях відповідно до статті 5 Закону № 2181-ІІІ є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу. Пунктом 5.4.1 статті 5 Закону N 2181-III визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону N 2181-III). Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону N 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до пункту 2.7 статті 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 (надалі –Порядок) податкова вимога –письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Згідно з 3.1 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Пунктом 6.2.2 статті 6 Закону N 2181-III передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. 28 лютого 2006 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Приватному підприємству «Асіріз»була виставлена перша податкова вимога № 1/352 від 28 лютого 2006 року, якою визначено суму податкового боргу Відповідача в розмірі 12,88 грн. Відповідно до абзацу а) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Як підтверджується матеріалами справи, а саме –копією поштового повідомлення, відправлена перша податкова вимога № 1/352 від 28 лютого 2006 року була вручена представнику Відповідача 14 березня 2006 року. 25 квітня 2006 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Приватному підприємству «Асіріз»була виставлена друга податкова вимога № 2/697 від 25 квітня 2006 року, якою визначено суму податкового боргу Відповідача в розмірі 12,88 грн. Відповідно до абзацу б) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Як підтверджується матеріалами справи, а саме –копією поштового повідомлення, відправлена друга податкова вимога № 2/697 від 25 квітня 2006 року була вручена представнику Відповідача 16 травня 2006 року. Відповідно до частини 1, 2 та 3 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. Відповідно до абзацу 4 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Відповідно до абзацу 5 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 12 від 14 липня 2008 року податкові повідомлення-рішення № 0017781502/0, № 0017771502/0, № 0017761502/0 від 12 травня 2008 року були розміщені на дошці податкових оголошень . Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 23а від 24 липня 2008 року податкові повідомлення-рішення № 0017781502/0, № 0017771502/0, № 0017761502/0 від 12 травня 2008 року були зняті з дошки податкових оголошень. Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва по заборгованості ПП «Асіріз», код ЄДРПОУ 32157400 станом на 4 грудня 2008 року ПП «Асіріз»код ЄДРПОУ 32157400 має заборгованість до бюджету у розмірі 199,32 грн. Заборгованість з ПДВ виникла згідно Акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2006 року № 0998431502 на суму 170,00 грн. та від 12 травня 2008 року № 0017781502 на суму 29,36 грн. Згідно з Інформаційною довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва станом на 4 грудня 2008 року ПП «Асіріз»має заборгованість по недоїмці в розмірі 199,32 грн. Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону N 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. У відповідності до пункту 10.1 статті 10 Закону України N 2181-III у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути податкову заборгованість в сумі 199,32 грн. податку на додану вартість з Приватного підприємства «Асіріз»на р/р № 31116029700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська