Постанова № 3083091, 18.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 год. 25 хв.

18.02.2009 р.                                                                                 № 3/715

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Бузіновій І.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко» простягнення заборгованості в сумі 680,00 грн. У судовому засіданні 18 лютого 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (надалі –також «Позивач») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко»(надалі –також «Відповідач») про стягнення податкової заборгованості в сумі 680,00 грн. в тому числі податок на додану вартість в сумі 680,00 грн. на р/р 31116029700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код 14010100. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 4 грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко»(код ЄДРПОУ 34289518) має заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 680,00 грн., яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною. Представник Позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства України Відповідачу було сформовано та направлено першу податкову вимогу від 16 лютого 2007 року № 1/715 (вручено особисто керівнику виробничого підрозділу ТОВ «Компанія Гріко»9 березня 2007 року) та другу податкову вимогу від 11 квітня 2007 року № 2/320 (акт № 320 від 6 серпня 2007 року про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень та акт № 320 від 6 вересня 2007 року про зняття податкової вимоги з дошки податкових оголошень), однак станом на час розгляду справи сума податку в розмірі 680,00 грн. обліковується як податковий борг Відповідача. Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, заперечень проти позову суду не надав, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ. Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”). Суд звертає увагу на те, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гріко»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявною в матеріалах справи копією Витягу з ЄДРПОУ Серія АВ № 823797, в якому зазначена адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гріко»: 02068, м. вул. Княжий затон, 2/30, кв. 346, м. Київ. Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, Законом України «Про податок на додану вартість», Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гріко»зареєстроване Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 27 березня 2006 року за номером 10651020000006160 та присвоєно ідентифікаційний код –34289518; місцезнаходження юридичної особи –02068, вул. Княжий Затон, 2/30, кв. 346, м. Київ (Свідоцтво про державну реєстрацію А00 125433 від 27 березня 2006 року). Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гріко»№ 3627 від 7 грудня 2006 року було встановлено порушення строків подання податкових декларацій по податку на додану вартість, передбачених п.п. 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до абзацу а) пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»N 2181-III від 21 грудня 2000 року (надалі –Закон N 2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. На підставі Акту Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гріко»№ 3627 від 7 грудня 2006 року Відповідачу було винесене податкове повідомлення-рішення № 0038271502/072418 від 7 грудня 2006 року, яким визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 680 грн. за платежем – податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах). Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону N 2181-III податкове повідомлення –письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Частиною 1 пункту 6.1 статті 6 Закону N 2181-III встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Згідно з пунктом 5.2.1 статті 5 Закону N 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до пункту 5.2.2 статті 5 Закону N 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Відповідно до частини 3 пункту 5.3.1 Закону N 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Як підтверджується матеріалами справи, а саме –копією поштового повідомлення, податкове повідомлення-рішення № 0038271502/072418 від 7 грудня 2006 року повернулося на адресу Позивача як таке, що не доставлене за зазначеною адресою Відповідача. Відтак, Суд звертає увагу на те, що як підтверджується матеріалами справи, винесене податкове повідомлення-рішення надсилалося Відповідачу за адресою, зазначеною у ЄДРПОУ. Суду не було надано доказів на підтвердження того, що вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку оскаржувалось Відповідачем чи скасовано у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Тому, сума зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні відповідно до статті 5 Закону № 2181-ІІІ є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу. Пунктом 5.4.1 статті 5 Закону N 2181-III визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону N 2181-III). Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону N 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до пункту 2.7 статті 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 (надалі –Порядок) податкова вимога –письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Згідно з 3.1 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Порядку податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Пунктом 6.2.2 статті 6 Закону N 2181-III передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. 16 лютого 2007 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко»була виставлена перша податкова вимога № 1/715 від 16 лютого 2007 року, якою визначено суму податкового боргу Відповідача в розмірі 680,00 грн. Відповідно до абзацу а) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Як підтверджується матеріалами справи, а саме –копією поштового повідомлення, відправлена перша податкова вимога № 1/715 від 16 лютого 2007 року була вручена представнику Відповідача 9 березня 2007 року. 11 квітня 2007 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко»була виставлена друга податкова вимога № 2/320 від 11 квітня 2007 року, якою визначено суму податкового боргу Відповідача в розмірі 680,00 грн. Відповідно до абзацу б) пункту 6.2.3 статті 6 Закону N 2181-III друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Як підтверджується матеріалами справи, а саме –копією поштового повідомлення, відправлена друга податкова вимога № 2/320 від 11 квітня 2007 року повернулася на адресу Позивача як така, що не доставлена за зазначеною адресою Відповідача. Відповідно до абзацу 4 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Відповідно до абзацу 5 пункту 6.2.4 статті 6 Закону N 2181-III порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 320 від 6 серпня 2007 року податкова вимога № 2/320 від 11 квітня 2007 року була розміщена на дошці податкових оголошень. Актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 320 від 6 вересня 2007 року податкова вимога № 2/320 від 11 квітня 2007 року була знята з дошки податкових оголошень. Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про заборгованість по платежах до бюджету по ТОВ «Компанія Гріко»станом на 4 грудня 2008 року ТОВ «Компанія Гріко»має податковий борг до бюджету в сумі 680,00 грн. (податок на додану вартість –680,00 грн.); заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0038271502 від 7 грудня 2006 року. Згідно з Інформаційною довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва станом на 4 грудня 2008 року ТОВ «Компанія Гріко»має заборгованість по недоїмці в розмірі 680,00 грн. Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону N 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. У відповідності до пункту 10.1 статті 10 Закону України N 2181-III у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути податкову заборгованість в сумі 680,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 680,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гріко»на р/р № 31116029700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська