Постанова № 3083054, 19.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.02.2009 р. № 9/580

10:13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційна фірма «Контур»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0003802306/0 від 28.05.2008 р. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з вимогами визнати нечинним податкового повідомлення рішення № 0003802306/0 від 28.05.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачем не завищено суму бюджетного відшкодування.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем завищено суму бюджетного відшкодування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “НКФ “Контур” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість для відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2008 року.

Результати перевірки оформлено актом перевірки від 20.05.2008 року № 1274/23-06/32735812 (далі - Акт перевірки). За наслідком здійснення перевірки податковою службою винесено податкове повідомлення-рішення № 0003802306/0 від 28 травня 2008 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування.

Підпунктом 1.6.-1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 03.04.1997; далі - Закон про ПДВ) визначено поняття “Податкове зобов'язання”, “Податковий кредит”, “Бюджетне відшкодування”.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону про ПДВ встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. встановлено, що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з податкової декларації з ПДВ за 03 місяць 2008 року рядок 18 не містить жодних відомостей, тобто не визначає різницю між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) податкового періоду.

Абзац а) підпункту 7.7.2 п.7.7. статті 7 Закону про ПДВ визначає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення (яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем). При цьому частина такого податку звітного (наступного) податкового періоду розраховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Зважаючи на відсутність в декларації платника податку за 03 місяць 2008 року податкових зобовязань та податкового кредиту, то і рядок 18 не може бути розрахований відповідно, тобто становить “0”. В такому випадку неможливо визначити границі суми поточного періоду, в рамках якого може бути здійснено відшкодування податку на додану вартість, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин рішення податкової служби є обґрунтованим, а позовні вимоги позивача за таких підстав задоволенню не підлягають.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням визначених принципів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 02.03.2009 р.